Фото: EU Delegation in Ukraine
Це перший крок
Важливим є те, що комітет Європалати ухвалив таке рішення, і це ознака політичної волі євроспільноти, переконаний Михайло Непран. Це перший крок — погодження комітетом Європарламенту. Далі йтиме вже сам Європарламент і Єврокомісія. Є питання, які стосуються або виконавчої влади — Єврокомісії, або законодавчої влади — Європарламенту. Поступово виробляться механізми, які будуть реалізовувати принципове рішення законодавчої влади вже виконавчій, каже експерт. Виконавча та законодавча влада України схожа із владою в ЄС: "у нас є Верховна рада, а в ЄС є Європарламент, як законодавча структура. У нас є уряд, а там є Єврокомісія, як виконавча структура. Комітет Європарламенту, як комітет у Верховній раді, погоджує певне питання. Десь ми схожі, принцип однаковий".
Те, що стосується України, перебуває в центрі уваги ЄС
Те, що стосується України, перебуває в ЄС в центрі уваги. Тому всі процеси проходять швидко, бо загалом тамтешня бюрократія неспішна, каже Михайло Непран. "Наша бюрократія, в порівнянні з європейською, мобільна". Попередні дати голосування в Європарламенті 8-11 травня. Але, каже експерт, "коли ми говоримо про конкретні питання, то треба дивитися в бік Єврокомісії. Вона проводила консультації із країнами, які мають проблеми із українським аграрним експортом: Польщею, Румунією, Угорщиною, Болгарією, Чехією, Словаччиною. Саме вони заборонили імпорт української агропродукції: зерна, кукурудзи, олії, але дозволили далі на пільгових умовах решту агропромислової продукції експортувати". Щоби зняти політичні напруження, які виникли в цих країнах, було ухвалено рішення виділити 100 мільйонів євро і таким чином компенсувати фермерам цих країн втрати. Тому рішення Єврокомісії тут важливе, переконаний Михайло Непран.
Цей пільговий рік був тестовим варіантом вступу України до ЄС
До 5 червня, коли спливає дія чинного рішення про призупинення в'їзних мит українського імпорту в ЄС, нове рішення повинно бути ухваленим. Але треба на цю ситуація дивитися трохи ширше, каже Михайло Непран. "Цей пільговий рік був тестовим варіантом нашого вступу до ЄС. ЄС — це вільний рух людей, товарів і капіталів без кордонів, без митниць, без міграційних служб, без обмежень". Каже експерт, що вільний рух людей у нас є: українці в ЄС виїхали безперешкодно з початку повномасштабного вторгнення. Щодо руху капіталів, то це не становить для ЄС певної проблеми, бо ми перебуваємо в центрі Європи. Тільки корумповані діячі можуть створювати проблеми, але для цього є спеціальні структури. А от як бути щодо вільного руху товарів, запитує Михайло Непран і відповідає, що тут і виникають питання: "аграрні українські товари виявилися для Європи непростим іспитом. Польща виростила 30 мільйонів тонн зернових. З України туди заїхало 2,5-3 мільона тонн. 10% ринку. Це дуже багато". Що нам треба зробити? Крім законодавчих змін нам треба провести судову реформу і втілити її в життя, побороти корупцію, "але ще більшою проблемою буде наш економічний потенціал. Ми занадто великі для Європи. І історія з експортом агропромислової продукції показала, що європейські ринки – це не для наших виробників сільського господарства".
.jpg)
Фото: gmk.center Михайло Непран
"Війна і експорт змушують бізнес переробляти сировину в Україні. І так має бути"
Європейський ринок великий, вибір агропромислової продукції дуже насичений, каже Михайло Непран. "Я противник того, щоби ми експортували українське зерно чи кукурудзу. Це ознака сировинного придатку європейської економіки. Ми експортуємо багато інших продуктів і повинні експортувати комбікорм, борошно, макарони. Для цього у нас є можливості. Експорт вершкового масла зріс на 24%. Наше масло хорошої якості. Війна і експорт змушують бізнес переробляти сировину в Україні. І це правильно. І так має бути".
