Ілюстративне фото: golos.com.ua
Пріоритет бюджету 2026 – збереження високих видатків на безпеку та оборону
Які відмінності з попередньою редакцією, які зміни пропонують в уряді, звідки братимуть гроші, як ви оцінюєте зараз цю редакцію?
Проєкт, що внесений до другого читання у Верховній Раді і який буде проголосований у другій половині листопада цього року, не істотно відрізняється від того проєкту, який ми бачили. Зміни лише на близько 30 млрд грн. Але ця цифра не є великою. Якщо ми говоримо про загальні видатки проєкту бюджету 2026, то вони становлять близько 4,8 трильйонів гривень. Якщо говоримо про доходи загального фонду, без грантів і міжнародної допомоги, то вони становлять трохи більше 2,8 трильйонів гривень. Дефіцит державного бюджету – 18,4% ВВП.
Дуже важливий показник, який цікавить кожного громадянина: який середньорічний курс долара США закладений в бюджеті 2026? Втім, ця цифра ні до чого не зобов'язує Нацбанк України, бо в бюджеті вона з'являється, тому що частина доходів у нас є в іноземній валюті, а бюджет в гривнях, і для обліковування в гривні, з'являється середньорічний курс. Він становив трохи більше 45 грн. Навіть в бюджеті 2025 була десь подібна цифра, але сьогодні зовсім інший курс. Тому Національний банк проводить валютно-курсову політику України. І стабільність валютного ринку для Нацбанку є дуже важливою і сьогодні, і завтра, і вчора.
Якщо ми говоримо про витрати на головні сфери, то найбільша стаття витрат – оборона та безпека. Це понад 2,8 трильйона гривень. На освіту є значні витрати: 265 млрд гривень. Будуть зростати зарплати вчителям в два етапи, але сумарно на 50%.
На охорону здоров'я буде виділено 258 млрд гривень. На соціальний захист передбачено суму в розмірі 467 млрд гривень. Депутати проголосували про зростання одноразової допомоги при народженні з 10 до 50 000 гривень.
Якщо порівняємо бюджет 2025 року з бюджетом 2026, то видатки зросли на 400 млрд гривень. Видатки на оборону зросли на суму близько 200 млрд гривень. За умови, що бюджет 2026 року буде в такій редакції проголосований. Пріоритет бюджету 2026 – збереження високих видатків на безпеку та оборону.
Хоча доходи бюджету зростають, залишається суттєвий дефіцит у більше ніж 18% ВВП. Лишається висока залежність від міжнародної допомоги. В умовах великої війни Україна критично залежна від зовнішнього фінансування. Нещодавно Нацбанк оновив свої макропрогнози. Ми в цьому році отримуємо більше ніж 51 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Прогнози на наступний рік десь приблизно такі ж самі.
Наскільки реальний для виконання цей бюджет?
Він реальний до виконання. Те, що бюджет може переглядатися декілька разів – тут нічого такого немає. В умовах великої війни в нас постійно зростають витрати, видатки, доходи чи інші джерела надходжень. Цей бюджет реальний.
Витрати на освіту і медицину отримують помітне зростання. Це також сигнал держави, що на рівні з обороною важлива внутрішня стійкість суспільства. В наступному році це базовий сценарій, що бюджет буде виконуватися.
Складне питання – міжнародна фінансова допомога. Мова йде про 45-46 млрд доларів. Тривають непрості дискусії щодо можливості використання заморожених активів Центрального банку Російської Федерації, переважна більшість коштів перебуває в депозитарії в Бельгії. І ми дуже сподіваємося, що це питання знайде своє політичне рішення в грудні, коли зберуться лідери країн Європейського Союзу. Тому що зовнішнє фінансування для нашої держави є надзвичайно важливим. Впродовж великої війни ми отримали понад 155 млрд доларів зовнішньої міжнародної фінансової допомоги. І мова тут йде лише про фінанси. Близько 30 різних країн та міжнародних фінансових організацій нам надають сьогодні допомогу.
Не всі кошти можна напряму простим перерозподілом направляти на підтримку української армії
Чимало вже було критики щодо різних соціальних виплат, які йдуть з бюджету. Як ви оцінюєте різні соціальні виплати, які набирають мільярди гривень у бюджеті?
Не всі кошти, які сьогодні виділяються на ті чи інші проєкти, можна напряму простим перерозподілом направляти на підтримку українського військово-промислового комплексу чи української армії. Якщо взяти бюджет за 100%, то половина бюджету сьогодні фінансується коштами податків фізичних та юридичних осіб в Україні, які працюють. Плюс ще залучені від внутрішньої державної позики, приватизації, а інша половина – це зовнішня міжнародна фінансова допомога. Коли ми отримуємо зовнішню міжнародну фінансову допомогу, там є одне велике "але": в переважній більшості ці кошти не можна направляти для фінансування української армії чи військово-промислових комплексів. Так, Україна веде велику роботу в цьому питанні, вже є позитивне рішення, є данська модель, коли деякі країни нам надають кошти і ми можемо направляти на фінансування українського військово-промислового комплексу чи на інші потреби, пов'язані з війною. Але це окремі рішення. І в загальній моделі коштів, які Україна отримує, ця частка не є на даному етапі великою.
Тому коли я чую від деяких експертів, що треба направити всі кошти на війну – я згоден. Просто юридично, коли ти береш зобов'язання, не можна це зробити. Тому держава використовує їх у різних напрямках.
"Гривня зараз не є "гарячою картоплиною""
В Україні за дев'ять місяців цього року готівка в обігу помітно зросла на 8,2%. Про що це нам сигналізує? Що відбувається?
Завдяки ефективній політиці Нацбанку політика інвестиційної привабливості гривні має свої результати. Ми можемо спостерігати, як залишки коштів в банківській системі юридичних та фізичних осіб зростають. Це гарний плюс. Гривня не є "гарячою картоплиною", коли люди отримують зарплати і одразу біжать купувати іноземну валюту чи товари довготривалого користування, натомість її розміщують на депозитах в банках чи купують військові облігації, підтримуючи українську армію. Банки кредитують українську економіку і зростання кредитування в цьому році плюс 30% – фізичних, і юридичних осіб, і це – дуже-дуже гарний тренд. У тому, що зростає готівка в Україні, є декілька причин. Люди можуть зберігати більше готівки через ризики відключень світла.
Загальні показники – у нас в цілому зростає грошова маса. Але якщо ми говоримо про безготівку, то безготівка все одно зростає в державі, вона є більш кращою, безпечнішою, зручнішою у використанні. Частина операцій готівкою – це тіньова економіка: зарплати в конвертах, розрахунки без чеків, дрібна торгівля. Питання тіньової економіки – це окреме і дуже важливе питання. І над ним потрібно боротися, щоб у нас тіньова економіка була набагато меншою, бо це доходи до бюджету, це фінансування української армії, військово-промисловий комплекс. Ці цифри оцінюються в понад 100 млрд гривень щорічно. Разом із відновленням економіки зростають і доходи населення, частина з яких осідає в готівці. Але нічого катастрофічного не відбувається. Банківський ринок сьогодні почувається достатньо гарно завдяки тим реформам, які проводилися не один рік, а починаючи з 2016 року. Банківська система сьогодні є надійною.