крейсер російських окупантів ''Москва'' до свого ''отріцательного всплитія''. Фото: commons.wikimedia.org
Росіяни майстерно приховують факти. Інколи доводиться витратити десятиліття на те, аби їх очистити від нашарування брехні. Ведучий Вадим Карп'як зазначив: "Так було, зокрема, з історією про руйнування Києва під час Другої світової війни. Насправді ще до вторгнення німецько-фашистських загарбників Київ зруйнували радянські війська, хоча це приховувалося, так само, як і підрив Успенської церкви в Лаврі, у чому теж звинуватили нацистів. Про це в своїх щоденниках писав, зокрема, Олександр Довженко".
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз вважає, що замовчування трагедій — це типова традиція російської авторитарної системи: "Пропоную ближче розглянути кейси, які нещодавно розвивалися буквально у нас на очах. Для початку візьмемо ракетний крейсер ''Москва''. Як ми всі раділи, святкували його затоплення, і як російська пропаганда всіляко в найкращих традиціях намагалася розповісти, що нічого не сталося. Спочатку казали, що там нібито відбулося локальне загорання, жертв немає, всі врятувалися. І тільки ось невдача — зараз є соціальні мережі, це вже не 1940-і роки, коли можна було все приховувати. І в російській соцмережі "Вконтакті" почали з'являтися реальні повідомлення від батьків, від рідних, які говорили, що їхні рідні, які там служили, пропали безвісти, і що немає ніякої інформації. Так само з'являлися свідчення, що крейсер затонув. І вже не вдається приховувати інформацію, але вони намагаються все одно це робити".
Пояснюючи дії, які російська пропаганда здійснює, щоб факти зникли з інформаційного поля, психологиня Лідія Смола зауважила: "Ключове — це наповнити інформаційний простір тим, що називається ''білим шумом''. Це дуже багато різної неважливої інформації, яка відволікає увагу людини. Взагалі в сучасному світі найціннішим ресурсом є увага — це така валюта, якої мало, і ми не можемо тримати у фокусі все. Тому перше — це інформаційні невеличкі бомбочки, щоб хвиля пішла, і люди почали дивитися в той бік. А найважливіше — це зробити картинку, візуалізацію. Левова частка інформації, яку ми сприймаємо для розуміння світу, для розуміння себе та ухвалення рішень, це — зорова, візуальна інформація. І що робили росіяни? Візуалізацію повідомлень, де є композиція кадрів, які викликають сильне емоційне сприйняття. Людина бачить очима, і в неї складається враження, що правдою є те, що вона бачить на власні очі".
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звернула увагу на ще один метод, до якого вдається російська пропаганда: "Згадаймо масштабну втрату їхнього особового складу в Макіївці у новорічну ніч. Наші влучним потраплянням вбили достатньо багато росіян — і тоді виявилося, що вони з одного міста. Дуже багато рідних втратили зв'язок зі своїми чоловіками, синами і так далі. І що тоді зробили росіяни? Вони перебили інформаційний фон. Вони почали дружинам, іншим родичам вручати шуби. І ось цим масовим врученням шуб, які вони потім зрештою відібрали, вони спробували перебити інформаційний фон і сказати, що ''так, жертви є, але їх не так багато, і ми ще й дбаємо про їхніх рідних''. Тобто це не просто перебивання, а ще й перетягування в інший бік, вигідний російській пропаганді".
Психологиня Лідія Смола продовжила: "Вони використовують те, що в психології називається фреймами. Це рамки, коли хибні повідомлення дуже логічно пов'язуються і змінюють і контекст, і сприйняття цієї ситуації в свідомості людей. І до цього додається надзвичайно маніпулятивний метод — використання зміни значення слів. У них же нема війни, у них є спеціальна воєнна операція. Нема вибуху, а є хлопок, що ми, сміючись, називаємо бавовною. Корабель не потонув, ''проізошло отріцательноє всплитіє''. Економіка не падає, а показує ''отріцатєльній рост''. Ці маніпуляції сприймаються, тому що люди — дуже багато людей — готові себе обдурювати".
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".
.jpg)
