Росія хоче в Туреччині президента Ердогана — Габер

Росія хоче в Туреччині президента Ердогана — Габер

І у риториці, і на рівні підтримки чинного президента Росія чітко зробила свій вибір – вона підтримує статус-кво, збереження влади Реджепа Таїпа Ердогана. Це констатувала Українському Радіо старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер, коментуючи президентські вибори у Туреччині, перший тур яких відбувся напередодні 14 травня. У Кремлі не хочуть бачити більш прозахідного кандидата Кемаля Киличдароглу при владі, зазначає експертка. Водночас вона прогнозує: хто б не переміг на виборах, Анкара надалі балансуватиме між Україною та Росією. 

Після підрахунку 98,55% голосів на виборах президента Туреччини Ердоган набирає 49,34%, а Киличдароглу – 45,00%. Якщо жоден із кандидатів не набере 50% плюс один голос, то 28 травня відбудеться другий тур президентських виборів.
 

0:00 0:00
10
1x

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на саміті НАТО в Мадриді, 30 червня 2022. Фото: AP Photo/Susan Walsh

Адмінресурс Ердогана

Такого було багато перед президентськими виборами у Туреччині: на 45% підняли зарплату тамтешнім держслужбовцям, лунали обіцянки безкоштовного газу для споживачів (нещодавно відкрили нове турецьке газове родовище в Чорному морі), зазначає Євгенія Габер. За останні декілька тижнів було також запущено багато великих престижних проєктів в сфері оборонної промисловості й опозиція нарікала на те, що по факту це є державні проєкти. Вони тривали роками або й десятиліттями, а зараз презентуються як проєкти президента Ердогана - кандидата на виборах, а не лідера турецької держави для всього турецького народу. Я не думаю, що це "чорні" технології. Очевидно, що це, як і за будь-якої влади, використання адміністративного ресурсу.

Ердоган роздавав гроші на виборчій дільниці у день голосування. Щоправда підкупом виборців це не вважається, оскільки гроші давали дітям, які права голосу не мають. Роздавав Ердоган по 200 лір, що еквівалентно приблизно 380 гривням 

"Не вважаю, що це якось може змінити позицію батьків тих дітей, які отримали ці гроші", – коментує цей факт експертка. "Більше того, для нас це дивно, але в Туреччині є така традиція, коли старші за віком люди роздають дітям гроші на кишенькові витрати. Тобто в Туреччині це сприймається дещо по-іншому, ніж в Україні. Я не кажу, що це добре, просто інколи треба враховувати місцевий контекст. Те, що нам здається абсолютно неприйнятним, в Туреччині сприймається дещо інакше". 

Електорат Ердогана, який 20 років керує Туреччиною (спершу як прем'єр, потім – як президент)

"Я думаю, що за нього голосують ті, хто не хочуть змін, люди, які хочуть стабільності, тому якесь нове обличчя Ердогану придумувати не потрібно", – констатує Євгенія Габер. "Більше того, Ердоган говорив про те, що цей термін буде для нього останнім. Прямо він, очевидно, про це не заявляв, але враховуючи його вік та натяки про те, що це його останній етап служіння народу, я не впевнена, що йдеться про чотири терміни, а не три. Ердоган говорить про те, що Туреччині треба мати таку саму незалежну зовнішню політику – не залежати від Заходу та інших країн – та сильну владу всередині держави, щоб була стабільність. Я навіть не думаю, що він змінив би економічну політику, яка є явно неуспішною. Але, тим не менше, це теж одна із рис Ердогана, коли він йде до останнього і наполягає на своєму. Тому якихось ключових змін я би не очікувала (якщо Ердоган переможе на цих президентських виборах – ред). Можливо, будуть деякі спроби відновити відносини із Заходом для того, щоб залучити більше західних інвестицій після виборів, але не більше того". 

Євгенія Габер. Фото: ФБ-сторінка Yevgeniya Gaber

Суперник Ердогана Кемаль Киличдароглу і на кого ставить Кремль 

Кемалю Киличдароглу – лідерові турецької опозиції – виповнилося 74 роки, він старше Ердогана, зазначає Євгенія Габер. "Тому про якийсь ейджизм чи конкуренцію молодого покоління на виборах не йдеться абсолютно. Очевидно, що й на рівні риторики, і на рівні підтримки чинного президента Ердогана Росія чітко зробила свій вибір – вона підтримує статус-кво, збереження влади чинного президента. Явно у Кремлі не хочуть бачити більш прозахідного Киличдароглу при владі", – вважає експертка.

"Політика балансування між Україною та Росією збережеться"

Для України нічого не змінюється щодо підтримки "зернового коридору", обміну полоненими з Росією, дипломатичної та політичної підтримки України, зауважує експертка, оцінюючи поствиборчу Туреччину. "Це все зберігається для України. При збереженні торгівлі й співпраці в енергетичній сфері з Росією я взагалі не бачу жодних змін і немає запиту на зміни. Що стосується членства Швеції у НАТО, думаю, буде розблоковано членство Швеції після того, як завершаться вибори, можливо – вже після Вільнюського саміту, в залежності від того, як швидко буде сформовано новий парламент Туреччини. Але я не думаю, що Анкара наполягатиме на блокуванні членства Швеції. Якщо певні умови Туреччини, хоча б деякі, будуть виконані, я переконана, що навіть за президента Ердогана Туреччина розблокує членство Швеції в НАТО.

Кемаль Киличдароглу. Фото: Bilkent Üniversitesi'ndeki söyleşisinde

"Ізолювати режим Путіна ніхто не буде"

Якщо перемагає на виборах Киличдароглу, це більш прозахідна політика. Це означає, що буде більше боротьби, наприклад, з обходженням санкцій проти Росії. Це не означає, що Туреччина сама приєднається до санкцій ЄС, але буде більше боротьби з паралельними каналами експорту. По зерновій угоді, миротворчих ініціативах, які були з боку президента Ердогана, все буде збережено. Про це вже говорили представники опозиції,  які також заявляли, що політика балансування між Україною та Росією збережеться. Тобто ізолювати режим Путіна ніхто не буде, але буде дуже чітка проукраїнська позиція, не умовний нейтралітет, а підтримка Україні. Проте з намаганнями в полі зору тримати Росію, щоб уникнути подальшої ескалації", – прогнозує Євгенія Габер.