Знищений у березні 2022 року танк російських окупантів із відповідною символікою. Фото: ФБ-сторінка МВС України
Розповідаючи про історію становлення російської мілітаристської пропаганди, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зазначила, що це явище бере свій початок у Російській імперії: "Якщо ми розглянемо історичні романи, які писали росіяни, то в кожному з них побачимо возвеличування професії військового. Вони завжди подаються героями. Згадаймо, наприклад, Акуніна і його персонажів — у нього завжди присутній образ військового або силовика. Тут можна сперечатися, чи образ Фандоріна списаний з Путіна чи ні, але возвеличування постійно присутнє. Ця лінія, в якій військові відіграють важливу роль у державі, тягнеться в російській літературі століттями".
Пояснюючи психологічні нюанси сприйняття війни звичайною людиною, психологиня Катерина Гольцберг висловила думку: "Наше розуміння війни формувалося через кінематограф, книжки, через свідчення очевидців. У психології є таке поняття — конфабуляція. Це коли неіснуючі спогади імплантуються в свідомість так, що стають начебто моїми. Наче це відбувалося зі мною, з моїми предками, і ці спогади стають частиною свідомості цілого народу. Ми розуміємо, що насправді цього могло не бути. Але якщо весь час повторювати, що це відбувалось, то можна — і дуже швидко — замінити, наприклад, Другу світову на Велику вітчизняну війну, і це сприймається цілою нацією як належне. Конфабуляція загалом властива не дуже здоровим психічно людям, але вважається, що до неї можуть бути схильними і здорові люди через постійні нав'язування історії, яка нібито відбулась. Навіть якщо окремій людині розповідати, що вона в дитинстві щось робила, через певний час вона сама розповідатиме, що вона це робила. З деталями. Ба більше, вона обростає цими деталями, вони стають такими яскравими — яскравішими, ніж сама історія. Людина сама в своїй свідомості провокує реальність цієї історії".
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звернула увагу на те, як працювала російська пропаганда перед нападом на Україну: "Напередодні повномасштабного вторгнення вона фактично штовхнула аудиторію в обійми цієї військової атмосфери. Коли пропагандистам потрібно було мотивувати людей до того, що потрібно воювати з українцями, вони почали одомашнювати війну. Різноманітні перформанси з буквою Z були всюди. І це одомашнення війни зіграло значну роль — люди почали розуміти, що це є частиною їхнього життя, вони мають "велику" місію і її виконують. І це дуже швидко переросло з відкладеного розуміння в активну фазу. Люди швидко це підхопили, зокрема в соціальних мережах. Звісно, що пропагандисти докладалися і форсували цей процес штучно, але саме ця основа спонукання була активована. Для них це непогано спрацювало".
Щоб вижити і дати відсіч російській агресії, ми теж змушені мілітаризовуватися, зазначила психологиня Катерина Гольцберг, але сенси у нас зовсім інші: "У нас відбувається захисна реакція, у певному сенсі, ми не маємо іншого виходу, тому що нам треба захищатися і не втрачати пильність. Це дуже важлива частина оборони в країнах, які мають агресивних сусідів. Тобто це вимушений захід, який частково базується на страху — ми вже не можемо довіряти сусідам, нам треба поставити умовні броньовані двері й зробити на них написи, які відлякуватимуть".
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважила, що рівень мілітаризації в українському суспільстві відрізняється: "Проактивна частина суспільства, яка задіяна у захисті країни і волонтерській справі, безперечно, мілітаризована й дієва. Але якщо подивимося на іншу частину суспільства, то побачимо деякі маркетингові й не завжди коректні речі. Наприклад, скандали, коли торгові марки брали собі назви, пов'язані з Бучею, "Азовсталлю". Це викликає неоднозначну реакцію і в цивільних, і у військових. Як на мене, це навіть не про мілітаризацію, це про хайп і заробляння грошей. Однак, є інші приклади — сіль "Міць", яка була створена для донатів. Це дуже хороший приклад того, як бізнес і благодійна платформа можуть об'єднатися. Це не зовсім про мілітаризацію, але дотично. Можемо констатувати, що нам потрібна стратегія правильної мілітаризації суспільства".
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".
.jpg)
