Ми підміняємо свободу слова людини свободою слова бота — Оксана Мороз

Ми підміняємо свободу слова людини свободою слова бота — Оксана Мороз

Ми дуже часто підміняємо такі поняття, як свобода слова людини і свобода слова бота. Вони у соцмережах мають один набір функцій. Це зазначає фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. І додає: грань, коли від інформування влади переходять до хаосу, який ділить українців, дуже тонка. А тим часом російська пропаганда намагається активно використовувати здатність українців вестися на емоції та не довіряти владі. А психологиня Катерина Гольцберг закликає у дискусіях у соцмережах говорити про позицію, а не про персону. 
 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Суспільне

Коментуючи публічні суперечки, які нерідко виникають в українському інформаційному просторі, психологиня Катерина Гольцберг зазначила: ''Це поляризація думок. У нас є бажання в певному сенсі з'ясувати істину. Ми знаємо свою істину, і нам хочеться переконатися, що протилежна сторона теж її поділяє. Це означає, що ми шукаємо свою комфортну групу. Нам властивий певний конформізм, нам треба знайти групу, яка буде мати такі ж переконання. Але тут є ще одна особливість: це відбувається вже не в чергах, як раніше, а саме в соцмережах — у фейсбуці, у твіттері — десь у таких місцях, де знижується рівень страху. Адже коли я бачу в черзі людину з полярною думкою, я буду трохи боятися, що вона мене може вдарити. Якщо я бачу якусь думку в соцмережі, я можу висловитись проти, тому що це досить безпечно,  я можу бути більш сміливим і радикальним. Тому така поляризація стає видимішою. Тому сварки в соцмережах стають більш яскравими. Люди відчувають певне задоволення, коли намагаються доводити свою думку. Наскільки я знаю, є дуже багато країн, де такі речі можуть відбуватися, це не якась наша унікальна особливість. Однак, коли ми сваримось, ми втрачаємо головне — те, заради чого все починалося. Ми маємо це усвідомити''.

Ведучий Вадим Карп'як погодився, що ''медійність підживлює конфліктність": ''Коли ти сваришся в черзі, підбираєш висловлювання, бо справді можуть бути наслідки. Інтернет ці наслідки мінімізує.  Виходить, що медійність підживлює скандальність і дискусійність". 

''Вона ще й вмикає ''стадний інстинкт'', — зауважила фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. — Тому медійність у нашому національному спорті з емоційних дискусій  відіграє ключову роль. І вона водночас дає інструмент ворогу чи маніпулятору, щоб змінювати настрої, переключати увагу, розколювати суспільство. Наприклад, ми не так давно мали прецедент щодо Лаври. Активна частина суспільства має позицію консолідації: російській церкві не місце в Україні, але водночас є невелика кількість вірян московського патріархату, їм ця медійність у соціальній мережі дає додаткову вагу. Тому що їх можна підсилити ботами, іншими штучними речами і здається, що їх стільки ж, як тих, хто проти. Тому штучні дискусії довкола мови, релігії все-таки мають місце. Також Росія точно педалюватиме тему розколу між цивільними і військовими. Наступна лінія —  це ті, хто виїхали, і ті, хто залишилися в Україні. З одного боку, нам від цього нікуди не дітися, з іншого — питання, наскільки цей розкол вдасться штучно підсилити і збільшити градус емоційних дискусій. Ще одна  тема — це все, що стосується влади і недовіри до неї. Періодично росіяни намагаються ще додати дискусії стосовно того, чи існує конкуренція між Зеленським і Залужним. На щастя, цього штучно не вдається зробити. Звісно, це стосується також мобілізації і того, чи має право людина не йти у військо. Чи якісь інші російські наративи, які ґрунтуються на нашій здатності вестися на емоції і нашій недовірі до влади''.

Відповідаючи на запитання ведучого про те, чи може дискусія бути своєрідним психотерапевтичним засобом, психологиня Катерина Гольцберг зауважила: ''Іноді треба каналізувати агресію. Такий термін існує в психології, це ніби ''злити в каналізацію'' агресію. Адже іноді людина, не зливши агресію і не відчувши полегшення, виливає її на близьких.  Ми не можемо, на жаль, це регулювати, але маємо свідомо підходити до того, як вибудовується суперечка. Ми маємо говорити про позицію, а не про персону. Бо іноді це спрямовано суто на іншу людину. І тоді вже виникають образи, які не можна переварити так легко, люди переходять від конструктивної суперечки до особистих речей''. 

Ведучий Вадим Карп'як нагадав, що ''демократія починається з дискусії'': ''Всі ці речі, які є больовими точками, все одно мають бути проговорені в суспільстві, мають бути винесені на публічне обговорення, зокрема і в соцмережах, навіть якщо це нам не подобається''.
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз наголосила, що треба бачити чітку межу між  демократичністю і штучністю процесу: ''Ця грань у  цифровому світі стерлася. Ми дуже часто підміняємо такі поняття, як, наприклад, свобода слова людини і свобода слова бота, які в соціальних мережах мають абсолютно один і той самий набір функцій. Тому ми маємо обговорювати це без штучного втручання. У поточних умовах це неможливо зробити в соціальних мережах, оскільки  емоційність, градус цього обговорення  завжди буде максимальним, зокрема й через використання ворогом штучних інструментів. Ми не зможемо навчити людей вести раціональну дискусію в поточних умовах. І це не про демократичність, це якраз про впливи, про зміни нашого мислення і поведінки, що робить ворог чи будь-який інший маніпулятор. Тому тут потрібно думати, на яких майданчиках це демократичне обговорення має здійснюватися і як ми взагалі на це маємо реагувати, як ми маємо включати це в певні процеси. Тому що грань, коли від інформування влади переходять до власне хаосу, який ділить українців, дуже тонка, і її дуже часто переступають. Я можу поділитися своїм рецептом: коли я бачу, що щось несеться, якесь емоційне обговорення,  я завжди витримую паузу, бодай кілька годин або пів дня, для того, щоб зрозуміти і проаналізувати, що відбувається і яке моє особисте, не емоційне, нав’язане ззовні, ставлення''.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Останні новини
Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України
Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
Через брак озброєння у ЗСУ ворог має час для того, щоб більш-менш підготувати своїх людей — Попович
Через брак озброєння у ЗСУ ворог має час для того, щоб більш-менш підготувати своїх людей — Попович
Ivan NAVI: "Хочеться після перемоги співати тільки веселі пісні"
Ivan NAVI: "Хочеться після перемоги співати тільки веселі пісні"
Забронювати працівника: місія здійсненна? Пояснює експертка з трудового права
Забронювати працівника: місія здійсненна? Пояснює експертка з трудового права
Новини по темі
"Це феномен російських самогубців", — Криволап про пілотів російських "СУшок"
"Автентика працює. Її варто використовувати, але не паплюжити" ― Роман Кабачій
"Вона не відповідає ознакам гіперзвукової зброї", — Криволап про ракету "Циркон"
"Питання в політичному рішенні США", — Романенко про F-16
Від кількох народних пісень у фільмі до 50 років співу разом. Маловідомі факти про тріо "Золоті ключі"