Ми підміняємо свободу слова людини свободою слова бота — Оксана Мороз

Ми підміняємо свободу слова людини свободою слова бота — Оксана Мороз

Ми дуже часто підміняємо такі поняття, як свобода слова людини і свобода слова бота. Вони у соцмережах мають один набір функцій. Це зазначає фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. І додає: грань, коли від інформування влади переходять до хаосу, який ділить українців, дуже тонка. А тим часом російська пропаганда намагається активно використовувати здатність українців вестися на емоції та не довіряти владі. А психологиня Катерина Гольцберг закликає у дискусіях у соцмережах говорити про позицію, а не про персону. 
 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Суспільне

Коментуючи публічні суперечки, які нерідко виникають в українському інформаційному просторі, психологиня Катерина Гольцберг зазначила: ''Це поляризація думок. У нас є бажання в певному сенсі з'ясувати істину. Ми знаємо свою істину, і нам хочеться переконатися, що протилежна сторона теж її поділяє. Це означає, що ми шукаємо свою комфортну групу. Нам властивий певний конформізм, нам треба знайти групу, яка буде мати такі ж переконання. Але тут є ще одна особливість: це відбувається вже не в чергах, як раніше, а саме в соцмережах — у фейсбуці, у твіттері — десь у таких місцях, де знижується рівень страху. Адже коли я бачу в черзі людину з полярною думкою, я буду трохи боятися, що вона мене може вдарити. Якщо я бачу якусь думку в соцмережі, я можу висловитись проти, тому що це досить безпечно,  я можу бути більш сміливим і радикальним. Тому така поляризація стає видимішою. Тому сварки в соцмережах стають більш яскравими. Люди відчувають певне задоволення, коли намагаються доводити свою думку. Наскільки я знаю, є дуже багато країн, де такі речі можуть відбуватися, це не якась наша унікальна особливість. Однак, коли ми сваримось, ми втрачаємо головне — те, заради чого все починалося. Ми маємо це усвідомити''.

Ведучий Вадим Карп'як погодився, що ''медійність підживлює конфліктність": ''Коли ти сваришся в черзі, підбираєш висловлювання, бо справді можуть бути наслідки. Інтернет ці наслідки мінімізує.  Виходить, що медійність підживлює скандальність і дискусійність". 

''Вона ще й вмикає ''стадний інстинкт'', — зауважила фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз. — Тому медійність у нашому національному спорті з емоційних дискусій  відіграє ключову роль. І вона водночас дає інструмент ворогу чи маніпулятору, щоб змінювати настрої, переключати увагу, розколювати суспільство. Наприклад, ми не так давно мали прецедент щодо Лаври. Активна частина суспільства має позицію консолідації: російській церкві не місце в Україні, але водночас є невелика кількість вірян московського патріархату, їм ця медійність у соціальній мережі дає додаткову вагу. Тому що їх можна підсилити ботами, іншими штучними речами і здається, що їх стільки ж, як тих, хто проти. Тому штучні дискусії довкола мови, релігії все-таки мають місце. Також Росія точно педалюватиме тему розколу між цивільними і військовими. Наступна лінія —  це ті, хто виїхали, і ті, хто залишилися в Україні. З одного боку, нам від цього нікуди не дітися, з іншого — питання, наскільки цей розкол вдасться штучно підсилити і збільшити градус емоційних дискусій. Ще одна  тема — це все, що стосується влади і недовіри до неї. Періодично росіяни намагаються ще додати дискусії стосовно того, чи існує конкуренція між Зеленським і Залужним. На щастя, цього штучно не вдається зробити. Звісно, це стосується також мобілізації і того, чи має право людина не йти у військо. Чи якісь інші російські наративи, які ґрунтуються на нашій здатності вестися на емоції і нашій недовірі до влади''.

Відповідаючи на запитання ведучого про те, чи може дискусія бути своєрідним психотерапевтичним засобом, психологиня Катерина Гольцберг зауважила: ''Іноді треба каналізувати агресію. Такий термін існує в психології, це ніби ''злити в каналізацію'' агресію. Адже іноді людина, не зливши агресію і не відчувши полегшення, виливає її на близьких.  Ми не можемо, на жаль, це регулювати, але маємо свідомо підходити до того, як вибудовується суперечка. Ми маємо говорити про позицію, а не про персону. Бо іноді це спрямовано суто на іншу людину. І тоді вже виникають образи, які не можна переварити так легко, люди переходять від конструктивної суперечки до особистих речей''. 

Ведучий Вадим Карп'як нагадав, що ''демократія починається з дискусії'': ''Всі ці речі, які є больовими точками, все одно мають бути проговорені в суспільстві, мають бути винесені на публічне обговорення, зокрема і в соцмережах, навіть якщо це нам не подобається''.
Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз наголосила, що треба бачити чітку межу між  демократичністю і штучністю процесу: ''Ця грань у  цифровому світі стерлася. Ми дуже часто підміняємо такі поняття, як, наприклад, свобода слова людини і свобода слова бота, які в соціальних мережах мають абсолютно один і той самий набір функцій. Тому ми маємо обговорювати це без штучного втручання. У поточних умовах це неможливо зробити в соціальних мережах, оскільки  емоційність, градус цього обговорення  завжди буде максимальним, зокрема й через використання ворогом штучних інструментів. Ми не зможемо навчити людей вести раціональну дискусію в поточних умовах. І це не про демократичність, це якраз про впливи, про зміни нашого мислення і поведінки, що робить ворог чи будь-який інший маніпулятор. Тому тут потрібно думати, на яких майданчиках це демократичне обговорення має здійснюватися і як ми взагалі на це маємо реагувати, як ми маємо включати це в певні процеси. Тому що грань, коли від інформування влади переходять до власне хаосу, який ділить українців, дуже тонка, і її дуже часто переступають. Я можу поділитися своїм рецептом: коли я бачу, що щось несеться, якесь емоційне обговорення,  я завжди витримую паузу, бодай кілька годин або пів дня, для того, щоб зрозуміти і проаналізувати, що відбувається і яке моє особисте, не емоційне, нав’язане ззовні, ставлення''.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Останні новини
"Герої без зброї" — Гарник про роботу фахівців ЖКГ під час війни
"Герої без зброї" — Гарник про роботу фахівців ЖКГ під час війни
"Поки що бачу достатньо хаотичні дії". Політолог Олещук про "план Трампа"
"Поки що бачу достатньо хаотичні дії". Політолог Олещук про "план Трампа"
Тюльпаноманія — нідерландський біткоїн XVII століття?
Тюльпаноманія — нідерландський біткоїн XVII століття?
Ера FPV минає, час активніше переходити до дронів, захищеніших від РЕБ — Боровик
Ера FPV минає, час активніше переходити до дронів, захищеніших від РЕБ — Боровик
Загалом 20 000 грн, у держчиновників понад 50 000. Експерт про різницю у середній зарплаті
Загалом 20 000 грн, у держчиновників понад 50 000. Експерт про різницю у середній зарплаті
Новини по темі
"Ми можемо бачити". Експерт про те, як Україна воює і без розвідданих США
"Радянський час зруйнував цю рівність, яка була закладена ще в Київській Русі", – Ламах про права жінок
"Нам важливо підтримати вчених, які залишаються в Україні" — Оксана Кісь
"Має бути оновлена постанова Кабміну щодо виїзду", — Романюк про зміни в правилах перетину кордону
"Було передчуття можливої окупації". Муслім Умєров про події лютого-2014 в Криму і ситуацію зараз