Підтримка біженців, 450 тисяч українських школярів у ЄС, зустріч із Клименком. Інтерв'ю єврокомісарки Йоганссон

Підтримка біженців, 450 тисяч українських школярів у ЄС, зустріч із Клименком. Інтерв'ю єврокомісарки Йоганссон

"Ми підтримаємо тих, хто забажає повернутися. Але, якщо вони не захочуть, то можуть лишитися. Ми готові до обох варіантів розвитку подій". У цьому запевнила в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо європейська комісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон, коментуючи можливі дії ЄС стосовно українських біженців. До роботи єврокомісаркою Йоганссон працювала у Швеції міністеркою шкіл. Тому освітня тема є для неї близькою. За даними Йоганссон, до європейських шкіл зараз ходять близько 450 тисяч українських дітей, які змушені були залишити Батьківщину внаслідок війни. Крім названих нею 450 тисяч ще частина українських школярів перебувають зараз в Європі, навчаючись онлайн. Також Ілва Йоганссон розповіла про свою зустріч 11 травня нинішнього року в Києві з міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком.

0:00 0:00
10
1x

Європейська комісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон. Фото: АР/Francisco Seco

— У Європейському Союзі зараз перебуває 4 млн українців. Є соціологічні опитування, згідно з якими помітна частка біженців не повернуться до України. Які ваші очікування щодо числа українців, які залишаться у ЄС, і чи готується Євросоюз до такого розвитку подій?
 
Щось передбачити наразі досить складно. Майже всі — маю на увазі біженців — якщо їх запитати, скажуть, що повернуться. Наскільки мені відомо, це характерно для всіх біженців — всі вони хочуть повернутися додому якнайшвидше. Проте досвід доводить, що більшість із них насправді залишаються. Хоча зараз ситуація дещо інакша. У жінок залишилися чоловіки в Україні, і це може підштовхнути їх до повернення додому. Так, ситуація дещо інша, бо багато родин розділилися. Разом із тим, я вважаю, багато в чому їхнє повернення залежатиме й від того, як розвиватиметься ситуація після війни, під час відбудови України, її руху до Європейського Союзу тощо. Це також може стати тим фактором, що підштовхне людей до повернення. І ми підтримаємо тих, хто забажає повернутися. Але, якщо вони не захочуть, то можуть лишитися. Ми готові до обох варіантів розвитку подій. Однак зараз ще дуже важко робити якісь прогнози. Все залежить від того, як довго триватиме війна.

"Це була третя від початку війни поїздка до Києва"

— Три тижні тому у Києві ви мали зустріч із міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком. Одна з тем розмови стосувалася воєнних злочинів Росії. Яка роль Євросоюзу у розслідуванні воєнних злочинів?
 
Це була дуже продуктивна поїздка до Києва, третя від початку війни. І дуже продуктивна зустріч із Ігорем Клименком. Ми співпрацюємо по багатьох напрямках, і особливо у питанні розслідування воєнних злочинів. Країни ЄС на даний момент збирають докази. Вони опитують людей, збирають їхні свідчення, а також фото, відео та інші докази. "Європол" надає свою підтримку, допомагаючи аналізувати ці свідчення та відео, а "Євроюст" організував спеціальну слідчу групу для розслідування воєнних злочинів. Можу сказати, що співпраця у нас чудова. Але воєнних злочинів дуже багато. Україна, здається, задокументувала 85 тисяч злочинів. Аби ми могли посилити підтримку, потрібно, щоб українська сторона вказала нам на ті злочини, розслідування яких повинно стати пріоритетним для нас.

— Які країни найактивніше беруть участь у цьому процесі?

Це мають бути країни, які прихистили найбільше українських біженців. Бо саме вони отримують найбільше доказів.

— З міністром Клименком ви обговорювали також співпрацю української поліції з поліцією Євросоюзу щодо запобігання перевезенню зброї через кордон. Чи можете розповісти детальніше про цю співпрацю?

У нас із Україною дуже продуктивна робота у правоохоронній сфері. Я дуже її ціную і вважаю, що Ігор Клименко та його команда роблять величезний внесок у цю співпрацю. У штаб-квартирі "Європолу" в Гаазі вже працює український співробітник з питань зв’язку, і це та ланка, яка допомагає швидко й напряму вирішувати багато питань. Скоро з’явиться ще один такий співробітник, і це дуже важливий крок. Ми ділимося інформацією і дуже раді, що в Україні ухвалили новий закон щодо реєстрації вогнепальної зброї. Щоб ми були в курсі подій, українська сторона нам також передає інформацію про захоплену і вкрадену зброю, наприклад. Тому співпраця у нас відмінна, і це найважливіше. Війна — це катастрофа для цивільних, а водночас — вікно можливостей для злочинців. І можна не сумніватися, що після війни з’являться злочинні групи, які захочуть скористатися можливістю дістатися до зброї та спробувати продати її іншим злочинцям або терористам.

Ілва Йоганссон зустрілася 11 травня нинішнього року в Києві з міністром внутрішніх справ України Ігорем Клименком. Фото: МВС України

Школи ЄС відвідують 450 тисяч українських дітей

— Відомо, що у Швеції ви були міністром шкіл. Як оцінюєте рівень інтеграції українських школярів у систему середньої освіти в країнах Євросоюзу, адже частина наших дітей навчається онлайн в українських школах і не відвідує заняття в країнах ЄС?

У цілому, можу сказати, що в цьому питанні країни-члени ЄС працюють досить ефективно. До європейських шкіл зараз ходять близько 450 тисяч дітей. Проте є й такі діти, яких учителі з України вчать онлайн. І це свого роду виклик, мушу сказати, бо дітям потрібна не лише освіта — їм потрібна шкільна соціалізація, спілкування з однокласниками, ігри на шкільних майданчиках та інші подібні речі. Тому, я думаю, надовго зосереджуватися на онлайн-навчанні не варто. У ЄС зараз намагаються спростити процес поєднання відвідування школи у тій чи іншій країні ЄС та вивчення певних предметів онлайн, відповідно до української шкільної програми. У пошуку рішень, що допоможуть українським дітям, країни Євросоюзу намагаються бути гнучкими.
 
— На вашу думку, чи готова Україна до відкриття переговорів із Євросоюзом про членство?

 
Я вражена тим, що Україна вже змогла зробити. І це — незважаючи на війну, на російську агресію! Це справді вражає. Проте, звісно, ще багато чого лишилося зробити. Але поки те, що вже зроблено зараз... Вражає. Це те слово, яке я можу вжити.