Микола Княжицький. Фото пресслужби ЄС
— Яких сфер життя стосуватиметься цей законопроєкт?
Микола Княжицький: Щоб він торкнувся якихось сфер життя, він повинен стати законом. А законом він стане в зміненому вигляді. Очевидно, він має стосуватися освіти, державної служби, української армії, силових відомств, культури і кінематографу. Ми інтегруємося до ЄС, наші союзники – це країни, де англійська мова поширена. Безумовно, нам потрібно підвищувати рівень знання англійської мови, але це потрібно було робити і раніше, і потрібно буде робити в майбутньому. Цього можна досягати різними способами. Не думаю, що цей законопроєкт є найкращим способом, але його мета шляхетна, і я її підтримую.
Сергій Зленко: Справді, інструментів є багато, і думаю, що частина з них буде відображена в цьому законопроєкті.
— Якщо ми говоримо про лейтенантів і про вивчення саме ними англійської. Здається, немає в цьому нічого поганого, тому що наші військові сьогодні навчаються у Західній Європі, у Сполучених Штатах тощо. То, можливо, ця норма закону і не є поганою?
Микола Княжицький: Вона є абсолютно нормальною. Тільки питання в тому, як цей закон запроваджуватиметься, з якого року це буде потрібно, які іспити потрібно складати, щоб засвідчити своє знання англійської мови. Все це має бути здійснено шляхом підзаконних актів, бо в законі таких норм немає. І це залежатиме від якості підзаконних актів.
В інших країнах, якщо ви вчитеся військовій справі, ви вчите англійську в університеті так само, як інші обов'язкові предмети. Потім складаєте залік, і, відповідно до отриманої оцінки, отримуєте диплом. Тому, коли це упроваджуватимуть у систему освіти і цьому питанню приділятиметься більше уваги, це стане цілком нормально. Якщо це буде стосуватися людей, які ще не вчили, але будуть зобов'язані вчити, і вони на фронті, тут може бути небезпека. Бо може бути якийсь талановитий командир, який з якихось причин не знає англійську, але він незамінний на фронті. Тут є ризики.
Сергій Зленко: Вивчити іноземну мову, не вчивши її, неможливо. Найкращим є поєднання максимальної кількості способів, але пасивно це може тривати дуже довго. Тож, у будь–якому випадку потрібні активні зусилля. В моєму випадку цей процес триває все життя, він неспинний і динамічний. Так само, як і з рідною мовою, її вивчення може тривати все життя.
Сергій Зленко. Фото: Фейсбук
— Але де нам практикуватися в спілкування англійською?
Сергій Зленко: Можна обрати один день на тиждень і в родині цілий день спілкуватися англійською. Знаю родини, які так роблять.
Микола Княжицький: Днями у Верховній Раді була делегація з Литви, а перекладача не було. З'ясувалося, що багато моїх колег не знали англійської, та й я недосконало нею володію. Тому я б почав навчання з депутатів Верховної Ради і членів Кабінету міністрів. Бо виходить так, що голосувати за кіно англійською мовою будуть люди, які самі її не знають. Мені здається, що більше уваги треба приділяти освіті.
— Мовні курси коштують недешево. Чи є гроші для впровадження такої реформи?
Микола Княжицький: У нас і досі не ухвалена Кабінетом міністрів державна програма з підтримки вивчення української мови. Хоча ми в парламенті постійно порушуємо ці питання, і неприйняття програми суперечить закону. Поки що в бюджеті такі кошти не передбачені
— Щодо українського кінодубляжу сказано вже багато. Що, на вашу думку, відбудеться з українським дубляжем?
Сергій Зленко: Серед власників кінотеатрів сталася певна паніка, адже ми розуміємо, що тотальна заборона українського дубляжу, який користується надзвичайно високим попитом, призведе до зменшення цього попиту, а відтак, до скорочення доходів кінотеатрів. Буквально стоїть питання виживання цього бізнесу. Ми вже другу кризу переживаємо після ковіду, кінотеатри не в найкращому фінансовому стані, ми піклуємося про кожного глядача. Нам треба зробити так, щоб вони продовжували ходити в кінотеатри, а не створювати для них перешкоди, через які вони оберуть альтернативні способи перегляду фільмів.