Ілюстративне фото Суспільного
— Як вам новий закон — він заслуговує на оцінку 8 з 10, 7 з 10 чи 5 із 10-ти?
— Є моменти, які потребують доопрацювання. Тому 6-7 із 10-ти. А якщо його доопрацюють — буде 8-9. Шанси на доопрацювання є, це підзаконні акти. Залежно від того, як депутати пропишуть підзаконні акти, настільки цей закон буде релевантно працювати у конкретних реаліях, тобто як у своїй ситуації сам споживач — співвласник багатоквартирного будинку зможе реалізувати власні права.
— "Економічна правда" писала, що законопроєкт містить зміни на користь забудовника. Мовляв, вони дають йому змогу, маючи 25% площ, контролювати ОСББ. Як це реалізовано в остаточному тексті?
— Річ у тім, що забудовники мають такі права і без цього законопроєкту. Тому треба змінювати сам первинний документ 2014-15 року, туди слід вносити зміни. Що головне? Зараз забудовник має право через свої компанії переоформлювати квартири на фонди, і ці фонди створюють ОСББ, навіть не маючи "золоту акцію" (25%) та власників великих площ. Велику площу має фонд, і вони зараз учотирьох можуть створити ОСББ. Багато хто з них так і роблять.
— Тобто забудовник створює умовно "кишенькове" ОСББ і потім диктує правила гри усім?
— Абсолютно, так. І далі вони блокують будь-які зміни до статуту чи переобрання правління. Станом на сьогодні вони все це можуть робити, без цього закону.
— А що тоді змінює закон?
— Закон змінює деякі речі. Треба говорити про впровадження можливості використання електронних підписів під час голосування. Ми повинні враховувати, що величезна купа людей зараз перебувають не на місці або взагалі за кордоном – називають цифри до 13 млн громадян. А рішення у багатоквартирному будинку потрібно приймати постійно — десь підвищити вартість обслуговування будинку, десь провести капітальний ремонт або взяти участь в якійсь програмі, а десь виїхала величезна кількість голів ОСББ. Усе це потребує рішення загальних зборів, інших варіантів просто немає. Тому потрібен електронний підпис.
.jpg)
Олег Попенко. Фото: ФБ-сторінка Олега Попенка
— Як працює механізм — спочатку збори на онлайн-платформі, а потім скріплення ріше ння цифровими підписами?
— У законі прописано, що співвласники мають можливість брати участь у зборах дистанційно. Потім ухвалюється рішення і відбувається збір підписів, також онлайн, але через електронний підпис. Так, як ми оформлюємо платіжку через банк, якщо ти юридична особа або ФОП, або якщо проводимо операції на порталі "Дія".
— А як щодо кворуму? Пишуть, що кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення, становить 50% плюс. У чому тут нюанс?
— Я вважаю, що це позитивно. Тому що ОСББ до сьогоднішнього ухвалення закону голосувало 50 плюс один метр квадратний, а в багатоквартирному будинку — 75 плюс один метр квадратний. Треба чітко розуміти, що люди, які прийшли до рішення створити ОСББ, мають бути зацікавлені. І ми повинні створити їм умови для цього. Серед усіх пунктів саме цей пункт щодо голосування найбільш вистражданий. Я про це кажу останні 8 років.
— Тобто виходить, якщо у мене менша площа, то відтепер я маю більше можливостей впливати на рішення?
— Ні, не в цьому річ. Відтепер ухвалення рішень у багатоквартирному будинку, є там ОСББ чи немає, відбувається за умови 50% плюс один в метрах квадратних. Поясню ще раз. У багатоквартирному будинку голосування відбувається у метрах квадратних. Рішення має набрати 50% плюс один в метрах квадратних загальної площі будинку, тобто всі, хто проголосував, мають набрати в загальній сумі 50 плюс один в метрах квадратних. Раніше ж було обмеження — якщо у вас немає ОСББ, то голосували 75% плюс один в метрах квадратних. У новому законі зафіксовано правильне рішення.
