Каховське водосховище, через два місяці після підриву дамби. Фото: В'ячеслав Ратинський, УНІАН
Екосистема на місці водосховища швидко відновиться
“На більшій частині поверхні залишилося просто дно водосховища, тому що за такий короткий час нічого не могло відбутися. Будь-які зміни потребують певного часу. Інша справа, що ця територія є прикладом такої, яка дуже добре відновиться природним чином. Це колишня заплава річки Дніпро, яка 70 років була вкрита водою, але вся природа, всі екосистеми заплави річки готові до того, щоб швидко відновлюватися”, – розповів Олексій Василюк. Еколог додав, що територію Каховського водосховища при його будівництві не поглиблювали, а всі будівельні роботи відбувалися навколо дамби. Відтак сильних змін територія не зазнавала: “При будівництві там було потрібно міняти русло для того, щоб збудувати дамбу. Русло було переправлено трохи вбік, побудована дамба, а потім перенаправлене русло засипали. Будівельні роботи були на будівельному майданчику колишньої гідроелектростанції, тому все водосховище зберегло рельєф. На фотографіях видно, що залишилися пеньки від дерев, хрести на цвинтарях, залишки будинків. Весь ландшафт повністю збережений”. “Якби не було водосховищ, то кожного року було би водопілля і заплава річки щороку затоплювалася б і відновлювалася. Звісно, це було б не так як зараз, коли там взагалі немає рослинності за 70 років, але ті рослини, які ростуть вздовж річки, готові відновлювати свої популяції на звільнених від води територіях дуже швидко”, – пояснив Василюк. Принагідно експерт розповів і про експедицію його колег на Оскільське водосховище на Харківщині, де рослинність дуже швидко відновилася: “Це водосховище, звісно, менше, але росіяни зруйнували його рік тому і до цього часу повністю вся поверхня водосховища зайнята природною і частково чужорідною рослинністю. Тобто вистачило року, щоб усе Оскільське водосховище стало зеленою територією з озерами і рукавами річки Оскіл. Більша частина колишнього Каховського водосховища недоступна науковцям, тому ми не можемо просто походити там та розповісти, що там відбувається. Це зона бойових дій, тож це неможливо. Але деякі його частини на півдні Херсонщини, зокрема, Національний парк "Кам’янська січ" усе ж таки змогли стати місцем нашої експедиції і там вже зараз відновлюється рослинність. Вздовж берега, де вітер здуває насіння трав, там, де насіння осідало на той час на дні водосховища, прекрасно активно відновлюється рослинність. Звісно, за два місяці ми не побачимо зеленим все водосховище, але через рік воно буде саме таким”, – наголосив Олексій Василюк.
Оскільське водосховище після підриву греблі. 25 жовтня 2022 року. Фото: Марія Солодовнік, Суспільне Харків
Чужорідні рослини і стрімка зміна клімату
“Зараз виявлено 63 види рослин на території, яка була Оскільським водосховищем трохи більше року тому. Більшість з них – це місцеві види, не чужорідні. Велика частка – близько 30% – складають чужорідні рослини, не дивно. В побуті ми такі рослини, наприклад, амброзію, називаємо бур’янами. Вони випадково позаносилися до нас з інших континентів, переважно з американського. Переважно йдеться про однорічні рослини, які дуже рясно розсіваються і дуже легко захоплюють нові місця. Такі рослини більш агресивні, ніж наші види, тому на території колишньої водойми вони настільки рясно розсіваються, що точно першими виростуть там за лічені тижні. Проте вони однорічні і коли там поступово почне відновлюватися вже місцева рослинність, вона їх витіснить за декілька років. Можливо, місцевим рослинам доведеться допомагати, щось викошувати до того, як буде знову розсіватися”, – пояснив Василюк. Він додав, що для чужорідних рослин у нас ніхто полігонів спеціально не виділяв, тому вони зазвичай поширюються вздовж доріг: “Все тому, що природні ділянки зайняті місцевими видами, поля та присадибні ділянки зайняті тим, що саджають люди, тому вони росли вздовж доріг. А тепер, коли тривають військові дії і багато, наприклад, полів не використовується, їхня кількість стане більшою, адже вони захоплюють поля там, де люди не винищують їх. В Україні зараз історичний сплеск чисельності таких чужорідних рослин”. “Проте з часом не вони будуть рости на місці Каховського водосховища, тому що це специфічна екосистема. Це долина річки, яка має свою зволоженість: в певні періоди роки вона буде більш вологою, в інші – менш. І лише ті види, які ростуть в долинах річок, зможуть тут нормально існувати. Чужорідні види ж принесені з посушливих регіонів, не з долин річок, тому їхнє найбільше поширення саме в степовій зоні України. Адже міняється клімат і ці рослини отримують для себе зручні умови розмноження. Останні десятиліття проблема чужорідних рослин стала дуже актуальною, оскільки стрімко почав мінятися клімат. Наприклад, минулий місяць був найспекотнішим за останні 100 000 років”, – констатував еколог.
Олексій Василюк. Фото: commons.wikimedia.org
Майбутнє за сонячними панелями
Наостанок експерт піддав сумніву необхідність відбудови Каховського водосховища з нуля. Натомість розповів про практичніші способи використання території колишнього водосховища: “Якщо 1% водосховища зайняти сонячними панелями, цього вистачить, щоб компенсувати ГЕС. Уявіть, що може статися на інших 99% такої площі в центрі України: мости, які нарешті з’єднають Нікополь та Енергодар і це буде не депресивний регіон, де треба на інших берег об’їжджати 250 кілометрів, а просто проїхати 3 хвилини по мосту. Тут може з’явитися якась нова інфраструктура. Якщо мул виявиться безпечним, тут відновиться природа, і гіпотетично це може бути туристичний курортний край після деокупації. Єдина функція, яка точно втрачається, – це енергогенерація, а її можна компенсувати сонячними панелями”, – підсумував Олексій Власюк.