Ілюстративне зображення: ФБ-сторінка "Конгрес українців Естонії — Congress of Ukrainians of Estonia"
— Торік Європарламент підтримав резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму, але це був більше декларативний крок, який не несе за собою суттєвих практичних дій. Що означає статус "держава-спонсор тероризму"?
Це статус та легальний механізм у Сполучених Штатах і Канаді, якими вони обмежують ситуації з тими державами, що залучені до терористичної діяльності. Усі інші конструкції, які є в окремих державах Європейського Союзу та в інших партнерів, це радше політичні конструкції, які у перспективі можуть стати дієвими. Але для цього потрібна кваліфікація усіх цих напрямів та відповідне підв’язування під них або санкцій, або інших обмежувальних заходів. Поки що це політичні конструкції з перспективою майбутнього".
— Якби США ухвалили таку постанову, то за ними підтягнулися б інші країни, і це привело б до більш практичних кроків?
З одного боку, на це можна розраховувати, але з іншого — треба розуміти, що самі Сполучені Штати поки вагаються, чи задіювати цей формат до Росії? Є певні сумніви. Вони кажуть: "Ми запровадимо всі ці обмеження, що передбачають певний моніторинг фінансових потоків, торгівлі, обмеження комунікації окремих юридичних та фізичних осіб, але це може обмежити наші можливості допомоги Україні. Зокрема, у контексті зернової угоди чи гуманітарних питань". Але ці обмеження потрібні. Ми звернулися до Єврокомісії, щоб було розроблено відповідний механізм. Однак поки що цієї роботи немає. Має бути певний політичний сигнал із Вашингтона".
Геннадій Максак. Фото: media.az
— США залишають певні "ниточки", щоб можна було якось домовлятися з Росією в умовах цієї війни, чи не так?
Зараз це важке рішення для Вашингтона. Ми не можемо порівнювати ні Північну Корею, ні Іран щодо того впливу і можливостей, які має Росія. Це той момент, коли політичні лідери не розуміють до кінця, як діяти? І ми бачимо, що є певний розподіл у думках. Навіть американські парламентарії закликали держсекретаря ухвалити це рішення, адже саме Державний секретар ухвалює рішення про визнання певної країни спонсором тероризму. Але до уваги береться багато думок, і поки що немає готовності цей режим запровадити".
— Виходить, досвід вже чинної моделі визнання держав спонсорами тероризму не може бути застосований до Росії?
Цей механізм застосовувався до кількох країн. Їх вісім — Північна Корея, Сирія, Іран, Куба, Ірак, Лівія, Південний Ємен і Судан. Вони за потенціалом не схожі на Росію. Обмеження потоків, застосування окремих санкцій для цих країн або суб’єктів, які з ними працюють, є простішими. Зараз запроваджують вторинні санкції проти тих держав, які порушують норми міжнародного права. Приміром, Індія, що є партнером США і торгує зараз з Росією.
— Уявімо, що США ухвалюють рішення про визнання Росії державою-терористом або спонсором тероризму. Що далі? Як швидко запускається ця машина?
Думаю, в умовах Сполучених Штатів є закони, які регламентують подальші обмеження торгівлі, співпраці у сфері товарів подвійного використання, торгівлі зброєю, обмеження фінансових потоків, відімкнення певних банків від системи SWIFT. Ці конкретні кроки дуже болючі для Росії. Але світ трохи лякає те, щоб ці механізми запустилися. Подвійні санкції та партнери — це, думаю, больова точка для США. Ще один аргумент, який вони наводять: "Якщо ми зараз запустимо цей механізм, то відкриємо таку собі "скриньку Пандори" — кожен американець, який постраждав від подій внаслідок агресії Росії в Україні, зможе запитувати кошти на відшкодування своїх моральних збитків чи здоров’я. Але ж це ті кошти, які ми резервуємо для України". Так вони обґрунтовують свою зовнішню політику щодо Росії. Тобто процес був би запущений швидко, якби була політична воля. Але в думках немає балансу.
