На фото: Андрій Юсов. Фото: gur.gov.ua
За програмою "Хочу жить" 25 тисяч звернень та понад 200 реальних випадків переходу і здачі в полон
— Приблизно на 70% за один день зросла кількість звернень на державний проєкт "Хочу жить". Але зрозуміти, чи звернення справжнє і чи не стоїть за ним ФСБ, це окрема робота. Як виявляють, коли на лінію звертаються "не ті"?
Таке трапляється. Це стаціонарна робота російських спецслужб. Але методика відпрацьована, здійснюється багатоетапна перевірка, тому підозрілі або непевні контакти відсіваються. Звертатися можуть родичі військовослужбовців, які переконують своїх рідних, або люди, які ще не мобілізовані, але запитують про алгоритм дій у разі мобілізації, а також інші категорії громадян. За період роботи проєкту "Хочу жить" отримано вже понад 25 тисяч звернень, реальних і перевірених. Це саме ті звернення, які опрацьовують стосовно переходу на український бік або добровільної здачі в полон. У межах проєкту "Хочу жить" вже понад 200 реальних випадків переходу і здачі в полон за цим інструментом. Кількість разом із польовими захопленнями в полон та добровільною здачею ― значно більша.
Операція "Синиця" — не єдиний приклад здачі росіян із технікою
— Торік Верховна Рада ухвалила розміри грошової винагороди за добровільно передану Збройним силам бойову техніку країни-агресорки. В яку суму оцінено гелікоптер Мі-8? Чи були проведені подібні операції?
Це не єдиний приклад здачі з технікою, такі випадки були. Зараз окремо декілька операцій перебувають у роботі. Україна є демократичною державою, яка виконує свої зобов’язання, тож винагорода буде виплачена. Якщо математично порахуємо, то вартість цього гелікоптера ― від 14 до 17 мільйонів доларів залежно від обладнання, плюс вантаж на борту і два ліквідованих ворожих пілоти, тобто Україна тут отримує набагато більше. У таких випадках зазвичай мова йде не про гроші, тому що люди, які наважуються на подібні операції з ворожого боку, ризикують власним життям. У відповідному законі передбачаються гарантії безпеки від Української держави, зокрема нові документи. І Максим Кузьмінов (пілот гелікоптера Мі-8 ― ред.) розуміє, що російським спецслужбам добре відоме його обличчя, для росіян тут таємниці немає. Це його добра воля і принципова позиція, для того, щоб показати приклад іншим військовослужбовцям армії держави-агресора, що це його рішення, що він засуджує геноцидну війну Росії проти України і не бажає бути воєнним злочинцем.
— Як правильно діяти військовослужбовцям, які наважаться на такий крок, щоб не нашкодити своїй родині, наприклад?
Операція з Мі-8 тривала пів року. Рідних і близьких було вивезено до початку активної фази операції, тобто до перетину кордону гелікоптером. Усі ці моменти Україна пропрацьовує, це комплексний підхід. Для комунікації можна виходити через офіційні канали зв’язку українських спецслужб, зокрема Головного управління розвідки, правоохоронних органів або через державний проєкт "Хочу жить". Усе це єдина інформаційна система, оператори вас з’єднають з оперативниками для перевірки та опрацювання запиту.
— Чи відома подальша доля Кузьмінова?
Він схиляється до того, щоб залишитися в Україні та долучитися до українських Сил безпеки та оборони з метою протидії російській агресії. Думаю, найближчим часом ми почуємо новини від нього персонально.
Кузьмінову 28 років. Йому пощастило вирости в адекватній родині, де критично мислили. Ще з 2014 року в родині обговорювалось, що анексія Криму ― це порушення міжнародного права і що вона матиме серйозні наслідки для їхньої країни. Усе залежить від оточення та виховання. Вікові групи можуть бути різні. У цілому серед представників молодого покоління більше людей, які не піддаються путінській рашистській пропаганді. Але є військовослужбовці й пілоти старшого віку, які мають зв’язки в Україні та певні життєві історії, пов’язані з Україною, і в них незазомбоване зріле мислення.
Важливо розуміти, що контроль з боку російських спецслужб, особливо над пілотами, відбувається тотальний. Фактично за кожним російським пілотом приставлений чекіст. Але у світі сучасних технологій навіть якщо вони поставлять по три чекісти за кожним пілотом, це суттєво на ситуацію не вплине. Зрозуміло, що над Кузьміновим був відповідний контроль, регулярні перевірки. І попри те, що пілоти авіації вважаються елітою, з боку російських спецслужб це надзвичайно жорсткий нагляд. Проте, це не допомогло і не допоможе в майбутньому.
Російський пілот Максим Кузьмінов, скриншот із документального фільму ГУР МО "Збиті льотчики Росії"
"ГУР готує нові операції"
— Чому доцільно оприлюднювати деталі таких спецоперацій, зокрема операції "Синиця"?
Звісно, всі деталі не оприлюднені. Багато що залишилося за кадром і буде оприлюднено після української перемоги, але не все. Велика складова оперативної роботи, залучені офіцери, інструменти, що використовувалися під час операції ― багато чого ми не деталізували, тому що це речі, які й зараз перебувають у роботі та будуть використані у майбутніх операціях. Але повідомляти про успіхи України потрібно. І те, що це перша публічно визнана така операція за всю історію існування Російської Федерації та друга, якщо рахувати з Радянським Союзом ― це успіх України. Про нього треба знати, його обговорює весь світ. І це серйозна поразка для спецслужб та пропаганди держави-агресорки.
— Про які ще спецоперації можна розповісти?
У нас є окремі дуже цікаві випадки переходів та добровільної здачі в полон. Багато драматичних історій примусово мобілізованих українців із тимчасово окупованих територій. Є історії росіян, які від початку вторгнення звертались до українських Сил безпеки та оборони й пояснювали, що вони не хочуть бути воєнними злочинцями. Не про всі операції ми можемо говорити зараз у деталях і з прізвищами. Але випадків чимало.
