Клімкін: внутрішня політика в США починає поїдати зовнішню

Клімкін: внутрішня політика в США починає поїдати зовнішню

Є декілька прізвищ, вони насправді відомі, але я не виключаю, що в якийсь момент вискочить хтось абсолютно несподіваний. Таку думку щодо майбутнього кандидата в спікери Палати представників Конгресу США висловив міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін. За його словами, відставку Кевіна Маккарті демократи підтримали абсолютно свідомо. "Це політичний крок з підняття ставок", — вважає дипломат. Республіканцям, щоб визначитися з кандидатурами, знадобиться приблизно тиждень. Але незалежно від цього рішення, для України важливо, щоб втрималась двопартійна підтримка. "Нам потрібно намагатися тримати їх разом, бо питання України завжди було об'єднуючим для демократів і республіканців. Я взагалі бачу тільки два таких питання зовнішньополітичних, які останнім часом об'єднують дві ключові партії — це Китай, і це Україна", — сказав Павло Клімкін.

0:00 0:00
10
1x

Фото: United States Capitol, wikimedia.org 

Це політичний крок з підняття ставок

Як довго Конгрес не матиме повноцінного спікера?

Я думаю, мова йде про декілька тижнів. Приблизно тиждень потрібен республіканцям для того, щоб уявити, які кандидатури є. Побудувати коаліції під ці кандидатури. І це дуже важливе рішення для республіканців, зокрема, в сенсі президентської кампанії. Є декілька прізвищ, вони насправді відомі, але я не виключаю, що в якийсь момент вискочить хтось абсолютно несподіваний. Задача наступного спікера не буде простішою, адже він має балансувати різні крила Республіканської партії. У Маккарті (Кевін Маккарті, екс-спікер нижньої палати Конгресу США — ред.) була більшість в чотири голоси. Це його, врешті-решті, підставило. Для наступного спікера ця більшість має бути іншою, інакше республіканці завжди почуватимуться вразливими.

Фото: Кевін Маккарті. З відкритих джерел

Демократи підтримали цю відставку. На ваш погляд, якій з партій, напередодні передвиборчої кампанії, ця ситуація надасть поштовху?

Демократи абсолютно свідомо підтримали відставку Маккарті. Вони показали, що бардак, він насправді виходить від республіканців, що саме вони не можуть домовитися. Тобто спочатку потрібно привести до ладу свій будинок, а потім говорити про країну, про Сполучені Штати. Логіка насправді проста, але вся ця стратегія з високими ставками і може "вигоріти". Але так само вона є ризикованою і достатньо непевною. Оскільки серед республіканців теж є такі, як Трамп (Дональд Трамп, 45-й президент США — ред.), які готові підвищувати ставки. Якщо ви звернете увагу на те, що кажуть зараз республіканці, зокрема, Трамп, який є лідером у виборчих перегонах в кандидати від республіканців, то вони це сприймають відверто негативно. Оскільки бардак американцями ніколи позитивно не сприймається і не вітається. Тобто демократи на це пішли абсолютно свідомо, і це політичний крок з підняття ставок.

Як ви оцінюєте динаміку взаємин України та США протягом останніх місяців?

У нас є виклики, і насправді дуже непрості, в тому числі з допомогою. На осяжну перспективу того, що вже виділено нам вистачає. Це більше 5 мільярдів доларів. Але все одно рішення нам потрібно. І це рішення нам потрібно в наступні тижні. Звісно, спікер буде, оскільки американцям потрібно голосувати за бюджет. Тут виникає чимало тактичних питань: чи наша допомога буде включена до загального бюджету, чи її проголосують окремим законом? Станом на сьогодні, у мене немає сумнівів, що вона буде і наступний пакет пройде. Але з кожним пакетом це стає все складніше, оскільки внутрішня політика починає просто поїдати зовнішню. Тому те, що відбувається — це поки що не цунамі, але певні нервові рухи вже відбиваються на зовнішній політиці. Але в стратегічній перспективі, будемо дивитися. Я не виключаю, що тактика демократів – показати пальцем на радикальне крило республіканців, яке не підтримує допомогу Україні, насправді може спрацювати. Чи вона спрацює? Поки що вам ніхто не скаже. Я багато розмовляв зі своїми американськими друзями. Вони теж бачать дуже різні сценарії. І це не вибір з 2-4 сценаріїв, а з десятка. 

Фото: Павло Клімкін. Facebook

Двопартійна підтримка — це не тільки про гроші і не тільки про зброю

Як за цих умов Україні "пробігти між крапельками"? Як не зіпсувати стосунки з демократами і з республіканцями? 

Я ніколи не був фанатом тактики "пропетляти" між крапельками, як любив робити пан Кравчук. Я за тактику дуже розумну, але відверту і щиру. Щоб американці розуміли, що ми для них важливі, а вони для нас. Двопартійна підтримка — це ж не тільки про гроші і не тільки про зброю, хоча це критично важливо. Це також про будь-які рішення щодо майбутньої моделі безпеки для України, щодо НАТО, щодо можливих двосторонніх гарантій та інших речей. Тому нам покладатися на когось або робити фокус тільки на демократах чи республіканцях абсолютно не варто. Навпаки, нам потрібно намагатися тримати їх разом, бо питання України завжди було об'єднуючим для демократів і республіканців. Я взагалі бачу тільки два таких питання зовнішньополітичних, які останнім часом об'єднують дві ключові партії — це Китай, і це Україна. Ми маємо повернутися до логіки, коли Україна об'єднує демократів і республіканців. Я бачу, що серед республіканців, у Сенаті і в Конгресі, мінімум 70-75% послідовно за нас, за допомогу Україні. Нам, звісно, потрібно працювати з ними, але також починати працювати з американцями. Робити велику кампанію, доводити нашу емоцію. Можливо, говорити з нашими громадами. Щоб вони ходили і розмовляли з реальними людьми десь на середньому заході, по школах, по церквах. Говорили, чому Україна важлива. Це все потрібно пояснювати на пальцях. Це не проста задача, але одна з ключових для нас.

А якою мірою результат російсько-української війни буде важливим, наприклад, для Джо Байдена в 2024 році?

Безумовно важливий. Важливий і з точки зору політичної спадщини, і для подальших шансів. Але не визначальним. Американці прийматимуть рішення за кого голосувати, в першу чергу, дивлячись на економіку (ціни на бензин, іпотека, ціни в супермаркеті, можливість отримати робочі місця) і на питання злочинності, безпеки. Так, вони за імміграцію, але контрольовану імміграцією. І ці питання для них основні. І нам дуже і дуже важливо доступитися до американців і пояснити, про що насправді вся історія навколо України і що вона значить для їхніх особистих історій. Це дуже непроста задача.

Чи потрібно комунікувати з радикальними республіканцями, якщо так, то в який спосіб достукатися?

Безумовно. Дехто з них дуже складний і говорити з ними буде надзвичайно складно. Але з багатьма 100% можна. Їм потрібно подавати необхідність підтримки України з точки зору антиросійськості їх електорату і через більші перспективи протистояння з Китаєм. За статистикою, від 3% до 5% членів республіканської партії позитивно ставиться до Росії. Якщо Росія стане сильнішою, то стане сильнішим і Китай в протистоянні зі Штатами. А вся ця радикальна тусовка, радикальне крило, вони однозначно антикитайські. Через цю призму і потрібно подавати. Я не думаю, що ми достукаємося до всіх. Там є люди, які просто не хочуть чути. Але є люди, з якими можна і варто говорити.

Ви казали, що є декілька кандидатур. Чи відомі вам ці постаті? 

Серед тих, хто сьогодні серйозно обговорюється — Том Еммер.

Фото: Том Еммер. З відкритих джерел

Відома людина з фантастичним досвідом. Людина, яка завжди послідовно виступала за Україну, має дуже непогану повагу фактично в усіх осередках республіканців. Людина з півночі. Людина, яку вважають близькою до пересічного американця. Стів Скаліз, який, до речі, багатьом українцям відомий по історії, коли в нього стріляли на бейсбольному полі. Теж людина, яка послідовно підтримує Україну, хоча, як на мене, більш обережний в цій підтримці.

Фото: Стів Скаліз. З відкритих джерел

Що стосується радикалів, я не думаю, що у них сьогодні є реальні шанси. І вибрати когось з радикалів на спікера означає, по-перше, повністю заблокувати роботу Конгресу, а по-друге, все це потягне республіканців в нікуди. Але знову таки, може вискочити хтось абсолютно непередбачуваний.