Місто Газа після ізраїльського авіаудару. ФОТО: AP/Fatima Shbair
Чи зважиться ЦАХАЛ на серйозну наземну операцію?
Газа – це анклав, який зараз заблокований. Ізраїль проголосив своїм завданням, що він має знищити ХАМАС як структуру, знищити його інфраструктуру. А цього неможливо зробити, щоб не увійти на територію Сектора Гази, не знищити підземні сховища і так далі. Тому, вочевидь, у Нетаньягу (прем'єр-міністр Ізраїлю - ред.) просто немає іншого виходу. Він має реалізувати це завдання. І ще такий момент. Коли говорили про ситуацію і напад, який стався, всіх вразила та звіряча жорстокість з якою вбивали дітей, жінок, літніх людей, як вирізали цілі сім'ї. І одна з версій, що Ізраїль якраз провокували на дуже потужний і жорстокий удар у відповідь. Але тут стався такий собі "чорний лебідь". Тому що на фестивалі, який був на кордоні, загинуло дуже багато представників інших держав, які глянули на цю історію під трохи іншим кутом.
Тобто ті держави, які потенційно могли засудити потужну відповідь Ізраїлю, тепер будуть більш обережні в своїх висловлюваннях, тому що їхні громадяни теж постраждали?
Так. І навіть ситуація з Європейським Союзом, який спочатку оголосив, що блокує для Гази фінансування, а потім трохи здав назад. Але тим не менше це показово, наскільки всі ці історії вразили. Тим більше, коли усе, навіть найстрашніші злочини, відбувалися фактично в прямому ефірі і багато хто це бачив. Це той момент, що демонструє, як Україні треба навчитися проводити інформаційні кампанії. Бо Ізраїль перетягнув на себе увагу, зокрема, тому, що дуже багато відео і контенту звідти дають провідні західні журналісти.
Чи можемо ми сказати, що підтримка Ізраїлю залишається пріоритетом для США, але масштабно на підтримку України ця ситуація не вплине?
Не вплине, як мінімум, зараз. Але якщо Ізраїлю доведеться воювати на кілька фронтів і їм доведеться, наприклад, витрачати ті ж снаряди 155-го калібру, то можуть виникнути певні логістичні труднощі. Тим не менше, мені здається, що в Ізраїлі почали розуміти, що ця історія носить глобальний характер. Там деякі лідері громадської думки почали говорити про те, що існує два блоки, цитую: "українсько-західний, куди входить і Ізраїль, і “російсько-ірано-китайсько-північно-корейський". А зрозуміли вони це не тільки тому, що в Росії фактично танцювали на кістках і раділи нападу, а й тому, що деякі технології, які Росія та Іран "обкатали" в Україні, були вдосконалені і перенесені на територію Ізраїлю. Фактично йдеться про те, що Іран бере участь у війні проти України, не тільки постачаючи шахеди, а й вивчає досвід і масштабує його вже на протистояння з Ізраїлем. Це вже зовсім інший характер небезпеки.
Інший момент: під час атаки на Ізраїль були задіяні безпілотники. Це новий рівень загрози, зокрема для Ізраїлю, бо збивати їх йому теж не просто. Це зовсім інша технологія, ніж у "Залізного купола". І все це говорить про те, що дійсно є так звана "вісь диктатур", яка взаємозбагачується, яка допомагає одна одній і планує напади на країни.
Американський авіаносець Gerald R.Ford. ФОТО: AP
Авіаносна ударна група США в Середземномор'ї – це "привіт" також Ірану, не лише ХАМАСу чи Хезболлі?
Безумовно. Іран же спочатку погрожував Ізраїлю. Але, щойно авіаносна група підійшла до узбережжя, вони сказали, що взагалі нікому не допомагали і не планують найближчим часом втручатися. Аргумент, підкріплений авіаносною групою, це зовсім інший аргумент.