Тарас Кремінь у студії Українського Радіо
"Насправді в окопах немає білінгвізму"
— На чому цього року була зосереджена ваша робота, як Уповноваженого із захисту державної мови?
Я передусім хотів би звернути увагу, що час від часу дехто з політиків, лідерів громадської думки говорять про неважливість української мови на передовій. Мовляв, яка різниця, якою спілкуються захисники України? То хочу сказати, що насправді на фронті, в окопах, немає білінгвізму (двомовності – ред.). Спілкуються різними мовами. Але в своїй переважній більшості там українська мова. Тому що українська мова – це мова влади, це мова Збройних сил України, і це мова Перемоги. Я, як Уповноважений із захисту державної мови, працюю якраз над тим, щоб право кожного, чи це військовий, лікар, школяр, чи люди старшого віку мали доступ до інформації українською мовою. Ми нещодавно випустили заяву стосовно неприпустимості збільшення білінгвізму в інформаційному просторі. Це стосується і телевізійних каналів, особливо тих, які транслюються в єдиному інформаційному просторі.
— Це означає, що проблема загострюється?
Проблема існує. Особливо це стосується нинішнього часу. Тому що дедалі більше почали запрошувати експертів, які принципово не хочуть спілкуватися українською і окремі телеканали не хочуть їх перекладати українською мовою. Це надзвичайно важливий компонент, про який сказано в тому числі і в рішення Конституційного суду України, що білінгвізм тягне за собою величезну загрозу для державної мови. Хочу наголосити, що 10 ст. Конституції 1996 року визначено українську як єдину державну. Тому ця війна і за право спілкуватися українською мовою, за право отримувати інформацію і послуги державною мовою.
"За перші 9 місяців цього року в нас понад 3 тисячі звернень"
— В яких сферах найчастіше порушується Закон про мову, ким і чому це відбувається досі?
До речі, маленька репліка стосовно мовної політики в країнах Балтії. Буквально минулого тижня було рішенням Європейського суду з прав людини, яким доведено, що захист латвійської і литовської мов у закладах освіти є пріоритетним для національного законодавства і для національної оборони. Комусь здавалося, що можна в країнах Європи провадити освітній процес недержавною мовою, зокрема російською. І мені дуже радісно за своїх колег у країнах Балтії, які і через ЄСПЛ захистили свої права. Тому 100% викладання українською мовою основного курсу повинно забезпечуватись і в нас. Це наш пріоритет і ми повинні цим шляхом рухатись.
Що стосується порушень, які ми зафіксували. За перші 9 місяців цього року в нас понад 3 тисячі звернень, відповідно ознак порушення. Найбільше їх зафіксовано у сфері обслуговування. Це стосується і сегменту інтернет-простору: соціальні мережі, інтернет-представництва, інтернет-магазини. По кожному з цих фактів ми готуємо звернення, в деяких ситуаціях ми проводимо заходи державного контролю. Коли готова доказова база, ми маємо можливості накладати санкцію у вигляді попередження або штрафів. І в переважній більшості ми ситуацію виправляємо. Про це ми будемо говорити найближчими днями на офіційній сторінці уповноваженого, де в тому числі скажемо і про результати моніторингу закладів культури.
Графіка: сайт Уповноваженого із захисту державної мови
З початку року ми дослідили сайти українських театрів, 112 сайтів. По частині з них є порушення, але здебільшого інформація надається державною мовою. Що стосується сфери культури, то українська для неї стала обов'язковою 16 липня 2021 року. І якщо на той момент ми мали навіть частину театрів, які називалися "російськими", то з початком повномасштабного вторгнення саме художні колективи цих закладів культури були ініціаторами того, щоб внести зміни до свого статуту і прибрати "російський" (слово у назві – ред.). Репертуар цих колективів теж на 100% забезпечується українською мовою. Тому я аплодую Харківському театру, Миколаївському художньому театру, Київському національному театру Лесі Українки, Одеському театру та іншим колективам, які всіляко сприяють тому, щоб мовна ситуація була під контролем і вона відповідала українській Конституції.
— Що потрібно для того, щоб подати таке звернення?
Про факти порушень нам повідомляють телефоном, електронною поштою, звичайними засобами телекомунікації. Резонанси стають предметом телевізійного простору, соціальних мереж. На все це ми реагуємо. У нас є зручна форма до заповнення. Звичайно, якщо це порушення в сфері зовнішньої реклами, то необхідно додати фотографію вивіски. Якщо це стосується сфери обслуговування чи порушень в освітньому процесі, то це може бути аудіо- або відеофайл. Нам активно допомагає Національна поліція. Вона справді реагує досить оперативно на такі порушення. Держпродспоживслужба стоїть на обороні національних інтересів. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за нашими повідомленнями реагує на порушення діяльності окремих телеканалів. І віднедавна ми працюємо із підрозділами Кіберполіції, бо частина інтернет-ресурсів мають невідоме походження, а вони здійснюють торгівлю. Це може становити предмет загрози національній економіці, а значить і національній безпеці. Тому такі речі в полі зору моєї уваги і по кожному зі звернень ми досить оперативно відпрацьовуємо.
"Сотні вивісок недержавною мовою демонтовано і замінено на українську мову"
— Яке покарання передбачене за порушення закону і чи багато справ дійшли до суду?
Нас критикують за те, що занадто маленькі штрафи. Це від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Але так визначив законодавець. Якщо ж таке порушення трапляється вдруге протягом року, то штраф збільшується вдвічі. Відповідно, третє порушення – втричі, і так далі. Ми ніколи не були і не станемо поліцейським органом, але ми принципово захищаємо право громадянина України на інформацію та послуги державною мовою. Тому ми працюємо на випередження, комунікуємо з суспільством, робимо все необхідне, щоб не було порушень у тих сферах, де вони все ще трапляються. Наведу один з позитивних прикладів співпраці з місцевою владою. За два роки роботи ми маємо понад 80 місцевих мовних мовник програм. І вони стосуються переважної більшості областей України. В межах реалізації цих програм ми бачимо жорсткий контроль відносно конкретних сфер. Протягом цього року в Миколаєві, Одесі, Києві почали працювати робочі групи, які здійснюють моніторинг зовнішньої реклами або інформації для загального ознайомлення на дотримання мовного закону. Сотні вивісок недержавною мовою демонтовано і замінено на українську мову. І це далеко не поодинокий приклад нашої співпраці. Разом з місцевою владою з минулого року ми відкрили понад 500 локацій з безкоштовного опанування української мови як державної. Тому така робота проводиться.
Радіодиктант національної єдності-2023
— Одним, напевне, із найпотужніших флешмобів на підтримку української мови є Радіодиктант Національної єдності. Цього року він відбудеться 27 жовтня об 11.00. Такі заходи єднають українців в усьому світі, в діаспорі. Діаспори теж зазнають різних змін, трансформацій, тому що час, інша країна, інша середовище. Але коли такий флешмоб є, він показує, наскільки українці прагнуть того, щоб об'єднатися. Я знаю, що ви ледь не щороку завжди активно берете участь у написанні Радіодиктанту.
Мені, як учителю української мови і літератури, в своєму житті довелося написати сотні, якщо не тисячі диктантів різного характеру. Величезна кількість текстів мною написана для написання і диктантів, і творчих робіт. На початку 90-х років були проблеми з українською мовою. І без зайвих секретів можу сказати, що єдиним радіо- і єдиним телеканалом, який дотримувався мовних особливостей, це був Національний мовник. І мені дуже приємно і радісно, що сьогодні йде активна підготовка. І, зважаючи на зміну церковного календаря, за Юліанським тепер літочисленням День пам'яті преподобного Нестора Літописця випадає на 27 жовтня, на п'ятницю. Сподіваюся, що не менше мільйона буде учасників.
