Голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа за трибуною у Верховній Раді України 5 жовтня, 2023 року. Фото: Telegram/Ярослав Железняк
Що найбільше змінилося в бюджеті?
"Сьогодні було пленарне засідання Верховної Ради, де проголосували постанову про висновки Верховної Ради. Це вважається першим читанням проєкту державного бюджету на 2024 рік. І тепер він за законом повертається в Кабмін на доопрацювання. І до 2 листопада уряд повинен подати вже фінальний доопрацьований документ. Звичайно, бюджет на 2024 рік залишається бюджетом країни, що воює, в якому один основний пріоритет — це оборона. І другим пріоритетом традиційно залишаються соціальні видатки. Але, якщо говорити про відмінність від бюджету 2023 року, то уряд пішов на принцип, який вже давно, на мою думку, потрібно було запровадити. Це принцип, що кожна зароблена в Україні гривня повинна йти на перемогу. І, відповідно, всі видатки на капітальне будівництво, на інфраструктуру в цьому бюджеті були скорочені. Тобто не можна знайти ані Державний дорожній фонд, на який цього року закладалося близько 50 мільярдів гривень, ані Державний фонд регіонального розвитку, на який закладалося 2 мільярди, які потім були передані Збройним силам України. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії також, на жаль, дуже скорочується, і відновлення, в основному, буде фінансуватися за рахунок наших міжнародних партнерів", — зазначає Роксолана Підласа.
1,69 трлн грн на оборону — це не остаточна цифра
"Зараз закладено 1,69 трлн гривень в 2024 році на бюджет оборони. Але потрібно розуміти, що ми будемо вносити зміни в бюджет у 2024 році, так само як у 2023. Ми кілька разів вносили зміни та збільшили в результаті видатки на оборону до рекордних 1,9 трлн гривень. Я думаю, що за підсумками 2024 року, після трьох кварталів, ми дійдемо до такої ж суми", — каже голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Вона додає: "2024 рік має стати визначальним для розвитку внутрішнього виробництва зброї. Тому що майже 56 мільярдів гривень пропонується спрямувати на виробництво зброї та боєприпасів в Україні, а також понад 48 мільярдів гривень на виробництво дронів та антидронових систем. І за нашими розрахунками обидві програми дадуть досить потужний стимул промисловому виробництву і сприятимуть досягненню п'ятивідсоткового зростання ВВП, яке закладено в проєкті державного бюджету".
Звідки братимуть гроші на оборонний бюджет?
"Оборона фінансується з наших внутрішніх надходжень. Це означає, що ми можемо спрямовувати на потреби оборони лише ті кошти, які українські платники податків, юридичні та фізичні особи, сплачують у вигляді податків, зборів, різноманітних плат, наприклад, як військовий збір, а також ті гроші, які ми запозичуємо на внутрішньому ринку як облігації внутрішньої державної позики. Кошти міжнародних партнерів жодної країни та жодної організації, такої, наприклад, як Міжнародний валютний фонд, не можна використовувати на потреби оборони. І вони дуже слідкують за цим питанням. Фактично в державному казначействі, на єдиному казначейському рахунку, кошти, які надходять від партнерів, маркуються, і коли ми звітуємо перед партнерами, ми повинні показувати, що вони спрямовуються на соціальні та гуманітарні потреби. Тому одне з ключових питань, які ми пропонуємо Верховній Раді проголосувати, це законопроєкт №10037 про переспрямування військового ПДФО до державного бюджету. На жаль, 18 жовтня Рада провалила цей законопроєкт, нам не вистачило всього три голоси, але буде повторне друге читання, і вкрай важливо буде спрямувати цю частину податку також до державного бюджету і використовувати його не на бруківку і закупівлю барабанів в укриття, а саме на те, що потрібно нашим військовослужбовцям", — пояснює членкиня фракції партії "Слуга народу".
Мінімальна зарплата буде збільшуватися двічі, а прожитковий мінімум складає 3028 грн
За словами Підласої, мінімальна зарплата буде збільшуватися двічі. З 1 січня мінімальна зарплата буде 7100 гривень, і з 1 квітня – 8000 гривень. Але мінімальна зарплата — це, скоріше, правило, яке встановлює держава, яка говорить, що жодна організація в цій країні, незалежно від форми власності, ні приватна, ні державна, ні громадський сектор, не можуть платити людині менше, ніж мінімальна заробітна плата, якщо ця людина працює на повну ставку.
Реальний прожитковий мінімум, який обраховує Міністерство соціальної політики, давно перевищує 6 тисяч гривень, і це абсолютний мінімум, на який можна прожити в Україні одній людині. Водночас прожитковий мінімум, який закладено в бюджеті, складає 3028 гривень. Але очільниця бюджетного комітету наголошує, що прожитковий мінімум давно перетворився на абстрактну розрахункову категорію, яка використовується для розрахунку якихось зарплат чиновників та інших виплат. "Ми вже ведемо дискусію з Комітетом соціальної політики Верховної Ради, що нам потрібно відв'язати виплати, наприклад, зарплату судді, депутата чи прокурора від прожиткового мінімуму. Тому що взагалі це велика неповага з боку держави, з боку Верховної Ради, коли ми говоримо і пишемо в основний кошторис держави, що прожитковий мінімум складає 3028 гривень. Це означає, що ми або відірвані від реальності, або ми знущаємось з наших громадян. Хоча, повірте, багато народних депутатів дуже добре розуміють, що відбувається і як люди живуть. Тому, взагалі, це слово "прожитковий мінімум" я б в бюджеті не вживала, а поки не приведемо його до реального прожиткового мінімуму, а використовувала для усіх розрахунків всередині бюджету якусь іншу категорію, наприклад, неоподаткований мінімум доходів громадян", — каже Підласа.
Чи передбачені у державному кошторисі гроші на протидію пропаганді?
"Є одна програма, в якій здійснюються заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки держави, захисту і інформаційного простору та інформування міжнародної спільноти про події, що відбуваються під час збройної агресії Російської Федерації. І на цю програму закладено 1,5 мільярда гривень. У 2024 році з цієї програми фінансується Національне інформаційне агентство "Укрінформ", виробництво англомовних новин та англомовних програм, які ми транслюємо для всього світу. Але частково заходи протидії пропаганді та дезінформації закладені в роботу Міністерства закордонних справ. Крім того, президент, підписав проєкт закону №10038 про зміни до державного бюджету на 2023 рік. Вони набудуть чинності 20 жовтня, і саме там ми збільшували видатки на Міністерство закордонних справ на 1,5 мільярда гривень. І за ці кошти МЗС відкриває нові дипломатичні представництва в країнах Африки та Аравійського півострова. І саме за ці кошти нові посли будуть працювати з країнами Африки над тим, щоб просувати український наратив і українську позицію про те, що відбувається на українсько-російській війні. Тому що країни Африки та Латинської Америки найбільше підпадають під російську пропаганду, і росіяни найбільше їх обробляють. Тому нам потрібен додатковий потужний голос у цих країнах. Я сподіваюсь, що наші дипломати будуть справлятися з цим завданням", — коментує народна обраниця.
Які статті бюджету варто було б скоротити?
"Насамперед це усі видатки на капітальне будівництво, ремонти, закупівлю майна в різних органах державної влади. Я особисто подавала поправку, і вона була врахована комітетом, і в залі Верховної Ради про те, щоб скоротити капітальні видатки на 1,5 мільярда гривень. Зокрема, є Державна судова адміністрація. Я пропонувала, і ми це врахували, скоротити видатки на відновлення судів на 300 мільйонів гривень. Є програма розвитку, а насправді ремонту закладів фахової передвищої та вищої освіти на 500 мільйонів гривень. Ми її пропонуємо скоротити на 259 мільйонів гривень. Тобто ми вважаємо, що все це будівництво зараз не на часі, і коли в нас з'являються додаткові кошти, то краще їх спрямувати, наприклад, на підтримку і реабілітацію ветеранів. Одна з моїх поправок — це скоротити видатки на будівництво Музею Голодомору, тому що в нас вже є підтримка наших канадських партнерів, що вони добудують музей, і тому ми можемо 574 мільйони гривень спрямувати на протезування військовослужбовців, які цього потребують", — вважає Підласа.
Які положення потрібно ухвалити до другого читання?
"По-перше, потрібно збільшити планові доходи державного бюджету на майже 10 мільярдів гривень, тому що сьогодні ми також проголосували проєкт закону № 9656D про оподаткування банків, які фактично збільшують вдвічі ставку податку на прибуток для банківських установ. Тому що зараз вони мають величезну ліквідність і фактично отримують надприбутки, які вони повинні спрямовувати на потреби оборони, так само як і інші підприємці, які намагаються віддавати частину свого прибутку на підтримку Збройних Сил України. Крім того, уряд мусить скоротити видатки на будівництво, ремонти й закупівлю майна в різних органах державної влади на майже 1,3 млрд гривень і з них 574 мільйони гривень спрямувати на протезування для військових. Крім того, ми зобов'язали уряд збільшити на 5 мільйонів гривень видатки на Національну службу здоров'я, працівники якої фактично забезпечують нормальне функціонування усієї мережі лікарень в Україні, навіть тих, які знаходяться або на лінії фронту, або наближені до неї. Крім того, 376 мільйонів гривень уряд має виділити на утилізацію твердого ракетного палива, що дозволить фактично уникнути екологічної катастрофи. І також надали 61 додаткове доручення, які не є обов'язковими, але ми просимо уряд переглянути свою позицію або знайти можливість збільшити дохідну частину державного бюджету і ще раз ретельно проаналізувати, чи всі видатки, які вони записали в державний бюджет, реально потрібні. Тому що ми знаємо, що непроста зараз ситуація з фінансуванням державного бюджету. У нас є питання, чи зможуть наш Сполучені Штати підтримувати в тому ж обсязі, що і в цьому році. І, можливо, ми допускаємо цю ситуацію, що нам доведеться дуже кардинально скорочувати видатки на державні органи, на підтримку бізнесу. Ми заклали 30 мільярдів гривень на 2024 рік. І хотілося б зберегти, звісно, ці програми підтримки бізнесу. Але якщо не буде фінансування в достатній кількості з боку наших міжнародних партнерів, то це будуть перші програми, які потраплять під скорочення, тому що в нас багато захищених видатків, наприклад, пенсії, зарплати вчителям і лікарям, які ми не можемо скорочувати", — зазначає голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Бюджет плануємо ухвалити до 10 листопада
Підласа зауважує, що державний бюджет планують ухвалити в першій декаді листопада. "Це, ймовірно, буде історичний рекорд за всю історію незалежності України, тому що торік бюджет було ухвалено 15 листопада, і це було рекордно рано. Тут ми плануємо до 10 листопада ухвалити його, щоб уряд міг якомога швидше розпочати перемовини з міжнародними партнерами про фінансування на наступний рік", — резюмує вона.
