Павло Коваль: "Чорне" зерно ― це неоподатковане зерно

Павло Коваль: "Чорне" зерно ― це неоподатковане зерно

За дев’ять місяців 2023 року з України вивезли зернових невідомого походження на 134 мільярди гривень. Це становить понад 20% від загальної кількості експорту зерна державою, повідомила пресслужба Бюро економічної безпеки (БЕБ) із посиланням на аналіз експортних операцій із сільгосппродукцією. Свою точку зору стосовно "чорного" експорту зерна висловив у прямому ефірі Українського Радіо генеральний директор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль. Він зазначає: "БЕБ каже: ми фіксуємо, що на таку суму було експортовано "чорного" зерна. Але ми не робимо крок назад і не запитуємо: а де воно взялося, у яких категоріях підприємств виникає "чорне" або "напівсіре" зерно? Нагадаю, що "чорне" ― це вироблене й неоподатковане зерно, це його основна ознака", ― каже Павло Коваль.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: УНІАН

 

"Ризиковим може бути абсолютно "біле" підприємство"

Передусім Павло Коваль запитав: чи є в Україні класифікація у "ризикоорієнтованих" підходах щодо виявлення недоброчесності ведення бізнесу? Павло Коваль відповів на це запитання таким чином: "Якщо ми візьмемо дві проблеми ― блокування податкових накладних і виявлення ризикових підприємств (формулювання БЕБ), то виявляється, що ризиковим може бути абсолютно "біле" підприємство, яке працює на ринку 30 років, ніколи не мало порушень зі сплатою податків, ввело в економіку України мільярди доларів упродовж свого існування, але воно потрапило в один ланцюжок із тими підприємствами, які справді здійснювали недоброчесні операції. Тому потрібен час і певні рішення, зокрема й судові, щоб абсолютно "біле" підприємство виключили з переліку ризикових".

"Чорне" зерно ― це неоподатковане зерно"

Якщо подумки винести "білі" підприємства із цих ланцюжків, то який побачимо реальний масштаб проблеми з "чорними" експортерами? ― теж запитує гендиректор "Української аграрної конфедерації". На його думку, це питання досить складне. "Чорний" ринок на те й чорний, щоб ніхто не знав, скільки його у загальному обсязі. Заходи, що їх запропонували державні органи за останні декілька місяців, в тому числі Одеська обласна військова адміністрація, а також рішення від Мінекономіки та уряду щодо реєстрації експортерів зерна та іншої продукції, щодо валютної виручки і повернення її в Україну, сплати ПДВ ― усі ці питання ми маємо розглядати не лише за результатами наслідків на "верхівці айсберга". БЕБ каже: ми фіксуємо, що на таку от суму було експортовано "чорного" зерна. Але ми не робимо крок назад і не запитуємо: а де воно взялося, у яких категоріях підприємств виникає "чорне" або "напівсіре" зерно? Нагадаю, що "чорне" ― це вироблене й неоподатковане зерно, це його основна ознака", ― стверджує Павло Коваль.          

"Не фермери, не трейдери і не посередники друкують ночами гривні"

І третє запитання ставить по цій темі гендиректор "Української аграрної конфедерації": що таке, власне, зерно, наприклад, пшениця? "Його вирощують 300 днів, майже рік. Де ми всі були, коли на ринку формувалися виробничі витрати, щоб створити "чорне" зерно пшениці, яке йде на експорт? Адже ми купили, мабуть, за готівку насіння, пальне, мінеральні добрива, засоби захисту рослин. І цей ланцюг крутиться протягом року. Тут ключове питання про економічне підґрунтя того, щоб ці операції протягом року були "чорними", а потім ми раптом побачили, що через кордон виїхало "чорне" зерно. Де береться готівка в таких обсягах? Не фермери, не трейдери і не посередники друкують ночами гривні. Емітент у нас один. Йдеться про мільйони тонн лише зерна та олійних культур, а їх експортується десятки мільйонів тонн. Приміром, торік ми експортували 50 млн тонн, а це мільярди гривень", ― наводить статистику Павло Коваль.

Павло Коваль. Фото: ФБ-сторінка Павла Коваля

"Фермера штовхають йти "у тінь"

Насправді коли представники БЕБ говорять про різні такі оборудки, то не слід думати, що певний недоброчесний бізнес ― це лише аграрії та експортери зерна, стверджує гендиректор "Української аграрної конфедерації". "Адже якщо десь зерно вийшло за кордон і було перепродане декілька разів із рук у руки, а кінцевий бенефіціар виявився резидентом Китайської народної республіки, то з Китаю потім імпортується певна продукція, зовсім не аграрна. Вона потрапляє в Україну і тут може бути реалізована за готівку. Такий кругообіг товару через декілька країн забезпечує можливість акумулювати певні готівкові ресурси. А тоді ми бачимо фінальні стадії ― приїжджає посередник на поле до фермера і каже: "Тобі зараз безготівково дають по 3700 за тонну кукурудзи, а я тобі даю по 3200 ― і ось одразу гроші". І фермер тоді думає, чи шукати йому дешевшу солярку, дешевші міндобрива, запчастини на базарі тощо? А щоб сплатити безготівково за всі ці витрати, треба взяти в банку кредит, але фермера ніхто туди не допустить, якщо він має менше 100 гектарів площі. Потім йому заблокують податкову накладну, а після цього з ним ніхто не захоче працювати безготівково, бо в нього було заблоковано накладні й підприємство стало ризиковим. Тобто, усі штовхають у спину йти "у тінь" і кажуть: "Так ти ж продав "чорне" зерно і воно пішло на експорт!". Ніхто не хоче відмотати кроки назад і подивитися, чому так склалося ― як змусили частину аграріїв працювати "в тіні"?

 "У нас великі проблеми з податковою політикою"

До речі, аграрії порахували, що в принципі їм за готівку, порівняно з безготівковою роботою, не дуже вигідно працювати, зазначає гендиректор "Української аграрної конфедерації". "Ми сплачуємо податки по четвертій групі, але при цьому все одно великий сегмент перебуває в тіні. Для мене відповідь очевидна. Скоріше за все у нас великі проблеми з податковою політикою, вона неадекватна. Так було до війни і так є сьогодні, у воєнних умовах. Плюс у нас є ціла низка корумпованих проявів у цілій низці державних інституцій ― у Податковій щодо блокування податкових накладних, на Митниці та в інших органах, коли ти готуєш документи на замитнення для експорту. Цей клубок проблем потребує системних рішень для його розв’язання", ― сказав Павло Коваль.

"Усе, що ми закуповуємо, дорожчає, а все, що продаємо, дешевшає"

Якщо говорити про оперативні й тактичні рішення, то процес запущений, вважає експерт. "Потрібно зареєструвати експортерів, а хто не потрапляє, то треба йти і брати ліцензію для здійснення експорту. Адже коли ми не доотримуємо виручку за аграрну харчову продукцію, то стоятимуть загрози для легкого й ритмічного проходження весняної посівної кампанії. Якщо ми подивимось на внутрішні ціни на нашу аграрну продукцію та матеріальні витрати, то побачимо, що відбувається подвійне "схлопування": усе, що ми закуповуємо, дорожчає, а все, що продаємо, дешевшає. Аграрій має певний ресурс, але в таких умовах ми прожили два роки. Наші можливості не безмежні. Що буде, коли аграрій хитнеться у своїй фінансовій та операційній стабільності? Наступний крок ― це продовольча стабільність, а потім ― соціальна стабільність. В умовах війни нам це потрібно?" ― поставив наприкінці програми ще одне запитання генеральний директор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль.       

Позиція БЕБ

За дев’ять місяців 2023 року з України вивезли зернових невідомого походження на 134 мільярди гривень. Це становить понад 20% від загальної кількості експорту зерна державою, повідомила пресслужба Бюро економічної безпеки (БЕБ) із посиланням на аналіз експортних операцій із сільгосппродукцією.

За інформацією БЕБ, одним із найпоширеніших методів "чорного" експорту зерна є використання ризикових підприємств. "Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку. Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників. Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. У результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними. Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія-нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, пов'язаному з українським експортером.

Також існує схема, в якій валюта переказується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує в Україну, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит".

Графіка: Бюро економічної безпеки України

Задля протидії правопорушенням у цій сфері працівники Бюро економічної безпеки постійно аналізують експортні операції, інформує пресслужба БЕБ. За результатами такого аналізу було створено 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направлено майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тонн на суму понад 430 млн доларів. У рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам "ризикових" підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу України, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.

Крім того, БЕБ надало свої пропозиції уряду щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції.

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук