СХОЖА: "Я припинила керуватися бажанням написати те, що буде грати всюди"

СХОЖА: "Я припинила керуватися бажанням написати те, що буде грати всюди"

Настя Схожа, вокалістка та авторка пісень, продовжує пошуки свого стилю, експериментуючи з жанрами, темами та настроєм композицій. 

В ефірі шоу "Вікенд Нової Музики" на Радіо Промінь виконавиця презентувала акустичний альбом "Цвіт крилець метелика" та поговорила з ведучою Ксенією Івась про настрій пісень, стосунки з музикою й рух до нового звуку.  

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: Сергій Галушка, Радіо промінь

Акустика – це те, чого мені особисто завжди не вистачало в музиці. 

Насте, розкажи, будь ласка, про альбом "Цвіт крилець метелика". Які пісні увійшли до нього?

У нього  увійшло дуже багато пісень – одинадцять, дві з них – це прозові розмовні композиції. Там імпровізаційне фортепіано, навіть дещо імпровізаційний текст, який ми в моменті, в потоці писали. Увійшло багато різних пісень, які між собою дуже пов'язані, тобто кожна пісня переплітається, переливається в наступну і навпаки. В альбомі є меланхолійні, сумні пісні, які я писала в стані болю, є пісні, які надзвичайно покращують настрій, зміцнюють дух і бажання рухатися вперед. Вони всі між собою пов'язані, бо це моя історія, яку я хочу розділити. 

Чому ти вирішила видати саме акустичний альбом? 

Бо дуже хотілося оголених пісень. Все, що увійшло до альбому, записано one take. Тобто ми сіли з піаністкою, увімкнули кнопочку запису і вимкнули вже тоді, коли пролунала остання пісня. Ми навіть в цьому питанні підійшли до запису дуже оголено, без зайвої мішури. Акустика – це те, чого мені особисто завжди не вистачало в музиці. Я обожнюю слухати оголені пісні, досконало недосконалі, з якимись звуками, що, начебто, не мали там бути. І коли з'явилося кілька перших пісень, які написала для цього альбому, я зрозуміла, що це буде акустика, тому що ми спробували з командою створити аранжування. І воно просто не йшло, бо додавання якихось інструментів перетворювалося на зайвий шум. А хочеться показати оголену історію, щоб люди відчули щирість, бо її, мені дається, зараз в музиці не вистачає.

Я думала, ти сама собі акомпанувала.

Ні, ця робота була створена разом з піаністкою-віртуозкою Реною Дахно. Дуже цікава у нас історія знайомства. Дівчинка записала кавер на мою пісню "Гола" десь, мені здається, чотири роки тому, якщо не більше. Дуже красивий кавер. Я відреагувала. Ми познайомилися. Рена сама із Лисичанська, тоді вона жила там. І я у нашому листуванні додала:  "Будеш у Києві, пиши". В результаті вона приїхала до Києва, ми зустрілися, поспілкувалися. Рена вступала до Київської академії музики ім. Р. Глієра. А потім, десь за два роки, я шукала піаністку, згадала про неї. Так ми почали працювати разом. І Рена мені зізналась, що ще тоді, коли вона жила на сході, то мріяла працювати зі мною. Вона не розуміла, як це реалізувати. Ось така красива для мене історія. Тому альбом "Цвіт крилець метелика" – це наша спільна з Реною Дахно робота. 

Я припинила керуватися бажанням написати те, що буде грати всюди. 

Ти останніми своїми релізами філософствуєш. Чи нема в тебе побоювання, що ти стаєш зарозумілою для слухача?

Яке цікаве запитання! Ні, немає, бо насправді я пишу про прості речі.  Відчуваю, що для багатьох це те, що нас оточує, це ті стани, різнобарвні почуття, куди можна пірнати глибше і глибше. Це те, що ми зараз переживаємо. 

Якщо зайти на стрімінги, подивитися рейтинг прослуховувань твоїх пісень, то в топі "Очерет". У цієї пісні мільйони прослуховувань. Чому люди не йдуть слухати інші пісні, які не гірші? Вони для них занадто складні?

Так, тут дійсно є частка правди. Я припинила керуватися бажанням написати те, що буде грати всюди. Ні для кого не секрет, що є комерційна та некомерційна музика. В якийсь етап свого життя я зрозуміла, що хочу писати те, що я б хотіла слухати. Знаю, що люди це відчують і почують те, що їм дійсно потрібно. Тому що комерційної музики у нас багато. І це класно. Але я більше не хочу керуватися системою. Не хочу писати те, що мені не відгукується.

Розкажи, будь ласка, про твої стосунки з музикою. Тебе музика коли-небудь доводила до відчаю?

Так. У нас з музикою італійські стосунки. Музика – це моя опора, моя земля, мій вітер. І, звісно, я з нею переживаю абсолютно всі барви емоції. Це може бути відчай, щастя. Це постійно такий бекграундний стан безумовної любові. Я народилася в родині, де мені сказали: "Хочеш музики – давай, займайся". І це мені дуже розправило крила. Я вдячна своїй родині за підтримку. Тому музика зі мною з дитинства. Я не уявляю себе без неї. І відчуваю, що мені є, що передати музиці від себе.

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь 

Буду продовжувати ділитися піснями в моменті, тоді, коли їх написала, коли вони максимально свіженькі й хочуть летіти.

Були в тебе пісні, які народилися у сльозах?

Безліч! Тільки в цьому альбомі половина. До речі, цікаво, що це одні з найпотужніших пісень. Пам'ятаю, як створила пісню "Світлофор". Просто в сльозах сіла – і заграла її.  Це наче була імпровізація, а може й ні. Так само із піснею "На чисту воду". Але вона писала в сльозах від глибини усвідомлення того, що життя повністю у твоїх руках.  

Якщо підбивати підсумки осені, що тобі вдалося реалізувати за цей час?

В мене була ціль – дописати недописані пісні й ті пісні, які створюю зараз, відразу релізити. Все відносно, звісно, але не відкладати їх на потім, щоб вони лежали пів року десь там в демках. І от з цим альбомом, а також з наступними релізами, які вже заплановані теж, сподіваюся, що я цього досягла і буду продовжувати це робити – ділитися піснями в моменті, тоді, коли їх написала, коли вони максимально свіженькі й хочуть летіти.

Ти стала обличчям Equal Spotify. Що це тобі дало?

Щастя, радість – неочікувані емоції. Це так було класно! Ми знімали кліп на пісню "Зелені вогні". Це був дуже довгий день, залишалося попрацювати ще якийсь час, я взяла телефон буквально на секунду – подивитися,  котра година. І побачила в робочому чаті повідомлення про те, що СХОЖУ беруть на амбасадорство. Мене просто накрило емоціями. Я почала плакати, бо взагалі не очікувала такого. Для мене це дуже цінно,  бо про увагу до моєї творчості. Я дуже багато пишу про жінок і для жінок, і бути амбасадоркою такого плей-листа з такою ініціативою – для мене честь.

Насте, ти назвала свій акустичний альбом "Цвіт крилець метелика". Метелики – неймовірні істоти, з ними такі метаморфози відбуваються. А чи відбудеться перетворення з твоїми піснями? Чи отримають вони в майбутньому якісь аранжування?

Так, однозначно. Ці пісні для мене вже набули іншого сенсу зараз, після релізу. Крім того, десь дві чи три пісні не увійшли в акустичний альбом. На останньому етапі надсилання альбому лейблу я вирішила їх не додавати, бо відчувала, що це зайве. Тому ті пісні будуть, скоріше за все, випущені в іншому звуці – з бендом, можливо, навіть напівакустичним, але з барабанами, гітарами. Гадаю, так буде і з деякими піснями, які звучать в альбомі "Цвіт крилець метелика". Вони обов'язково переживуть свої метаморфозні зміни й будуть почуті в новому звуці.

Що це будуть за пісні?

Мені здається, що "Тусити з темрявою". Коли я її писала, то  уявляла багато-багато інструментів. І "Про любов". Це одна з моїх найулюбленіших пісень в альбомі. Дуже хочу її зробити в іншому звуці теж.

Над чим будеш працювати далі?

Я готова як ніколи бути собою максимально. Хочу рухатися далі з меншою кількістю драми, прямолінійної філософії. Хочу рухатися в новий звук, у нові сенси. 

Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.