Гранти на освіту замість держзамовлення… та інші реформи від Міносвіти. Пояснює заступник міністра

Гранти на освіту замість держзамовлення… та інші реформи від Міносвіти. Пояснює заступник міністра

Цього року попри другий рік війни кількість вступників до вищих навчальних закладів збільшилась, розповів в ефірі Українського Радіо заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький. Так, за його словами, на бакалаврат зараховано на 41 тисяч студентів більше, ніж в минулому році. Крім того, мультипредметний тест, на підставі якого вступають до вишів, писало й 20 тисяч українців, які перебувають за кордоном, що показує, що вони попри доступ до освіти за кордоном, обирають українські університети.

Також Винницький розповів про зміни в системі освіти, які від України чекає ЄС, чому подвоєння освітнього рівня не даватиме відстрочку від служби у війську, як буде виглядати в майбутньому державне фінансування вищої освіти та що робити з проблемами зі шкільною освітою, які нещодавно показало дослідження PISA.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Спільне

Кількість вступників на бакалаврат в 2023 році збільшилась

Чому МОН дозволило тягнутися вступній кампанії до листопада?

Насправді це нормальна практика. В нас дійсно переважаюча більшість зараховується 1 вересня, адже більшість студентів починає в цей час вчитися. Але, по-перше, в нас є аспіранти, які розпочинають трохи пізніше. Традиційно це або 1 жовтня або 1 листопада. І що важливіше — в нас є багато різних переведень: з контракту на бюджет, пільговики, люди, які з тимчасово окупованих територій намагаються дістатися до нас. Тож формально ми завжди підбиваємо цифри по вступу до кінця листопада.

Цього року в нас зараховано разом на контракт і бюджет 267 тисяч студентів на бакалаврат та 172 тисячі — на магістратуру. Якщо говорити про бюджетні місця, то виходить трохи менше 40 % від зарахованих — 67 тисяч, якщо говорити про бакалаврат.  

Часто нам запитують також, скільки хлопців і тут потрібно розуміти, що в нас цього року більше вступило студентів на бакалаврат, ніж минулого. Це дуже тішить, бо означає, що наші студенти повертаються з-за кордону, що ми дещо нормалізували ситупцію в порівнянні з минулим роком. Минулого року було 226 тисяч вступників, а цього року — 267. 

А чи були ці цифри очікувані чи думали, що буде менше?

Очікували, бо бачили, скільки людей пише НМТ (національний мультипредметний тест — ред.). І мене дуже тішить, що з тих 267 тисяч, які писали НМТ, 20 тисяч писали його за кордоном. Це дуже важливо, тому що означає, що наші люди є всюди, але основне — немає причини писати НМТ, якщо ти не плануєш вступати в український університет. А ці діти, які бувають в Німеччині, Польщі, Франції, інших країнах ЄС, мають практично безмежні можливості вступу в заклади там. І вони все одно обирають вступати в Україні. 

Подвоєння освітнього рівня не даватиме відстрочки від служби у війську: ініціативи на розгляді ВР

Це очно?

Йдеться про очну форму, але зараз ми будемо внормовувати це питання через різні законопроєкти, які проходять через Верховну Раду. В нас очна форма, яка дуже часто наказом ректора є переведена в дистанційну у зв’язку з безпековою ситуацією.  Нам потрібно зараз врегульовувати якісь цієї дистанційної освіти. Багато говорилося про те, щоб скасувати повністю заочку. Проте зараз не стоїть питання, щоб її скасувати повністю, але заочна форма в багатьох випадках — це не про якість, відповідно нам потрібно покращувати її. 

Щодо чоловіків, то в нас на сьогодні біля 55 % наших студентів — це чоловіки. Найбільше ця перевага проявляється на магістерському рівні: 65 % наших контрактників магістерки — хлопці. 

Чому так? Переважаюча більшість студентів на бакалавраті — це 18-21 рік, а на магістерку дуже часто вступають люди старшого віку, призовного чи мобілізаційного. Зараз мобілізаційний вік — це 27 років. Є закон, який ухвалений ВР, але ще не підписаний Президентом, щоб знизити мобілізаційний вік до 25 років. Тож люди часто використовують вищу освіту як засіб оминати військову службу. 

Зараз у ВР є декілька ініціатив, які говорять про те, як з цим впоратися, бо ми розуміємо, що мобілізаційний ресурс в Україні є проблематичний. На сьогодні пропозиції, які стоять перед ВРУ, фактично зводяться до того, що якщо особа здобуває такий рівень освіти вперше, то їй може бути надана відстрочка. Якщо ж ти вже маєш, наприклад, магістерський рівень, то подвоєння того самого рівня не дає відстрочки. 

Пане Михайле, розкажіть про виші, які є найтоповішими в Україні.

На сьогодні в Україні є 170 державних невійськових ВУЗів і з них є, я б сказав, чітко виділена двадцятка, які з року в рік мають найкращих вступників, найкращі показники. Серед приватних, яких є понад 100, мені було б не соромно, щоб мої діти вибрали один з п’яти закладів. На жаль, приватна освіта в нас, за винятком, наприклад, УКУ, Київської школи економіки, Університету Данила Галицького у Франківську, Альфреда Нобеля в Дніпрі, значно менш відома, а якщо відома, то не за якість. 

Якщо говорити про державні університети, то є три топові міста — Київ, Харків та Львів. Київ — це університет Шевченка, КПІ та Могилянка. В Харкові це Каразіна, Харківська політехніка та ХНУРЕ. У Львові так само три університети топові: Львівська політехніка, ЛНУ ім. Франка та УКУ.

Останнім часом виділяються деякі регіональні університети в менших містах, не в трьох топових. Йдеться про Дніпро і Дніпровську політехніку, яка одна є однією з найсильніших політехнік в країні, далі непогано стоїть Запорізький університет, Сумський державний, що дивно, враховуючи його близькість до російського кордону. Також у Франківську є Прикарпатський університет, який в нас завжди топовий. 

Крім того, в менших містах — Тернополі, Вінниці, Хмельницькому — є непогані університети. Тож я б сказав, що по країні в нас в кожному місті знаходиться хоча б один хороший університет, вони є по цілій країні. 

Разом з тим, є й слабші. Це те, що я називаю "дуже стрімка піраміда якості". Зараз ми працюємо над тим, щоб дещо зменшити кількість наших закладів, модернізувати нашу мережу, адже 170 закладів — це забагато. Наша мережа була побудована для приблизно 6-6,5 тисяч студентів на заклад, а на сьогодні в нас біля 3,5 тисяч студентів на заклад. Це означає, що ВУЗи треба укрупнювати, тобто кращим треба ставати ще кращими, а тим, які не дотягують, — виходити з гри.

Єврокомісія вимагає модернізувати українську систему освіти

А як відбуватиметься укрупнення? Чи є, можливо, якісь попередні плани?

Так, адже це одна з вимог ЄС. Коли ми зараз розпочинаємо наші переговори про вступ, то Єврокомісія нам чітко сказала, що впродовж наступного року ми маємо запропонувати конкретний план дій стосовно того, як ми будемо модернізувати нашу мережу. Європейці готові нам з цим допомогти, в тому числі фінансово. 

Незабаром, думаю, десь на початку наступного року буде оприлюднений законопроєкт "Передумови модернізації мережі", де будуть встановлені чіткі правила, як буде відбуватися розподілення, відхід від територіально відокремлених структурних підрозділів, філій і формування певних типів університетів. 

Ми маємо допомогти молодій людині знайти себе. Для декого важливим є підготовка до ринку праці і це дуже важлива функція університетів. Є функція науки, яка має в університетах розвиватися, адже найкращі топові університети світу — це заклади, які не фокусуються на бакалавраті. Там є магістерка, аспірантура. Я, наприклад, закінчив Кембридж, викладав трошки в Гарварді. Більшість студентів там не бакалаври. Коли ми говоримо про топові університети, то це швидше наукові установи, а не освітні. Також дуже важлива функція в університетах — це світоглядний розвиток і це, як на мене, та річ, яка потребує трохи менших спільнот, не монстрів, де 25-30 тисяч студентів.

Пане Михайле, коли відбудеться це укрупнення і ми відчуємо якість освіти, про яку ви говорите?

Ми всі максималісти і хотіли би, аби все змінилося за рік-два. На жаль, освітня сфера є однією з найбільш консервативних у світі. Перетворення, реформи в освіті забирають дуже великий час. Деякі реформи, які ми плануємо робили з вересня - наприклад, зміна фінансування, так звана "вільна траєкторія", коли люди можуть вступати на широку галузь, а потім обирати собі спеціальність - це речі, які можна запровадити для першого курсу. І це означає, що в нас лаг (показник, що відображає відставання або випереджання в часі одного явища — ред.) в реформах буде як мінімум чотири роки. 

Михайло Винницький. Скрин з відео

Стосовно укрупнення, то ми зараз точково проводимо декілька укрупнень. До кінця року вже будуть деякі об’єднання, злиття. Розпорядження готуються на рівні Кабміну й думаю, що цей процес продовжиться наступного року. Проте говорити про те, що це буде масово відбуватися або буде політика стосовно всіх - не можна, адже кожен заклад є своєю інституцією. 

"Діти менше читають, ніж колись"

Давайте ще поговоримо про дослідження PISA, згідно з яким понад 40 % школярів України не мають базового рівня математичної та читацької грамотності.  Чи настільки результати для України погані?

Вони очікувані. Треба розуміти, що загалом у світі, на жаль, є освітні втрати у зв’язку з ковідом. В нас крім того, що ми мали проблему ковіду, помножилося на те, що почалася повномасштабна війна. Дослідження проводилися в нас в жовтні 2022 року…

І дуже важливо, що це дослідження порівняльне, тож ми бачимо українську освіту в порівнянні з іншими країнами світу. Це друге дослідження, вперше ми брати участь в PISA в 2018 році. На жаль, цього року ми бачимо погіршення в читацькій компетентності. В нас є проблема, що наші діти менше читають, ніж колись. Наші діти значно більше сидять в гаджетах, ютубах, соцмережах і менше читають. І я закликаю батьків, самих дітей та вчителів працювати з цим.

А що таке читацька грамотність? Мова йде про те, що діти не вміють читати?

Швидше про те, що вони не засвоюють те, що прочитане. Воно не стає частиною світогляду. Йдеться не про те, що я вмію прочитати, а про те, що я вмію зробити з тим, що прочитав. Чи я можу це переказати, проаналізувати і щось порівняти з іншим текстом. 

Також, на жаль, діти, які ходять в ліцеї, міські школи, переважно проблем з читанням, засвоєнням та математичними компетентностями проблем не мають, але в нас є величезне провалля між топовими школами і, наприклад, сільською школою. 

Якщо порівняти 2018 рік з 2022 роком, то результати дослідження погіршилися?

Так. Але треба розуміти, що поки що ми ще не включили на повну програму Нової української школи (НУШ). Зараз ми вимірюємо дітей, які ще проходили навчання за старою системою. Це річ, яка нас трохи надихає, бо в нас вже є відповідь на ці питання, що робити. 

Проте наголошу, що реформа освіти - це тривала річ. Перші випускники НУШ будуть аж в 2030 році. 

Ні держзамовленню, так  грантам на здобуття освіти

Й останнє питання про держзамовлення. Яким воно буде в 2024 році?

Система бюджетного фінансування вищої освіти буде змінюватися. Ми відходимо від системи так званого державного замовлення. Мова йде про те, що держава має бюджетно фінансувати вищу освіту, надаючи так звані гранти на здобуття вищої освіти, але це не має бути у формі традиційного державного замовлення. Ми хочемо зробити так, щоб більше людей отримали державну підтримку вищої освіти. Проте вона буде не стовідсоткова. 

 

Останні новини
Якщо Трамп переможе, Україні слід комунікувати США ризики від поступок Путіну — Сушко
Якщо Трамп переможе, Україні слід комунікувати США ризики від поступок Путіну — Сушко
Європа там, де є самоврядування і острівці — Наталія Старченко
Європа там, де є самоврядування і острівці — Наталія Старченко
Через пів року-рік від Серебрянського лісу може нічого не залишитися — Мамай
Через пів року-рік від Серебрянського лісу може нічого не залишитися — Мамай
Україна збільшила цього року експорт зерна до 7 млн тонн на місяць — Козаченко
Україна збільшила цього року експорт зерна до 7 млн тонн на місяць — Козаченко
Кит: Відбувається мій перехід від початківця до серйозного гравця в музичній індустрії
Кит: Відбувається мій перехід від початківця до серйозного гравця в музичній індустрії
Новини по темі
Україна збільшила цього року експорт зерна до 7 млн тонн на місяць — Козаченко
"Усе житло в окупації прирівнюємо до знищеного". ВР працює над новим механізмом компенсації
"За Зеленського Бандера став популярнішим за Зеленського" — історик Зінченко
БПЛА ніколи не буде достатньо — Федоренко про "війну дронів"
Захід нарешті зрозумів: щодо Росії треба мати не фантазію, а стратегію ― Огризко про 75-й саміт НАТО