"Масштабування цифрової економіки України". Забловський про електронне резидентство

  "Масштабування цифрової економіки України". Забловський про електронне резидентство

Можливість зареєструвати і вести бізнес, незалежно від країни перебування. Так керівник Секретаріату Ради підприємців при уряді України Андрій Забловський пояснює ― чим є електронне резидентство? В Україні запущено закрите бета-тестування програми електронного резидентства.  Забловський уточнює, що передусім це розраховано на іноземних громадян, які бажають вести бізнес в Україні. Фокус презентованої версії ― малий бізнес держав Європи та Азії, насамперед, сектор IT. Відбувається масштабування цифрової економіки України, що дасть змогу мінімізувати ризики, пов’язані з нестачею кадрів, запевняє Забловський. Він каже, що електронне резидентство можна порівнювати зі спрощеним ФОП. "Єдине, що ви все будете здійснювати дистанційно, за винятком одноразової офлайн-верифікації".

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото з відкритих джерел

 

 Розвиток цифрового бренду держави

― Що таке електронне резидентство?

Це можливість зареєструвати і вести бізнес, незалежно від країни, в якій ви перебуваєте. Передусім це розраховано на іноземних громадян, які бажають вести бізнес в Україні. Фокус презентованої версії ― це малий бізнес країн Європи та Азії, насамперед це сектор IT та фахівці сфери креативної економіки. Подібні проєкти вже працюють в Естонії та Грузії, де були започатковані такі можливості. Багато українських бізнесменів також скористалися такими пропозиціями від естонського та грузинського урядів. Тому виникла ідея масштабувати успіх і запровадити цей досвід в Україні. Планували це зробити ще до війни, але довелося відтермінувати. Зараз проходить так зване бета-тестування у більш закритому режимі, після чого проєкт запрацює для таких країн, як Індія, Пакистан, Словенія, Таїланд. Далі перелік зростатиме. Завдання цього проєкту ― показати, що Україна і під час війни спроможна демонструвати себе як країна, що показує високі темпи економічного розвитку завдяки залученню нових інвесторів та розвитку так званого цифрового бренду держави. Тобто йдеться про розвиток сектору цифрової економіки. Люди, які живуть, приміром, в Індії чи Пакистані та хочуть вести бізнес в Україні, можуть його відкрити дистанційно. Єдине ― треба буде пройти так звану одноразову верифікацію офлайн в українській консульській установі країни перебування. А потім усі процедури, пов’язані з відкриттям банківського рахунку, реєстрацією, веденням бізнесу, сплатою податків, відбуватимуться винятково в онлайн-режимі. Тобто фізично громадянин перебуває у своїй країні, а бізнес веде в Україні. Це ― масштабування нашої цифрової економіки, що дасть можливість мінімізувати ризики, пов’язані з нестачею кадрів.

"Франшизу "Дія" продаємо фактично по всьому світу"

― Михайло Федоров ще у 2021 році зазначав, що за шість з половиною років існування електронного резидентства Естонія отримала 63 млн євро надходжень до бюджету, з них 17,5 млн лише у 2020 році. Які очікування є у нас щодо ефективності електронного резидентства?

Сподіваюся, що цей проєкт буде успішним, як і "Дія.City" та інші подібні проєкти. Тому що це складовий інструмент розвитку саме цифрової економіки, що є частиною загального цифрового світу. В умовах технологічної революції, цифровізації процесів наш інструмент дасть можливість розвивати меншу залежність від фізичної кількості працівників, які обслуговують економіку України, і залучити наших представників по всьому світу ― і вимушених біженців, і представників української діаспори ― з метою створення вже цифрової доданої вартості у процесі розвитку економіки. Гадаю, наш проєкт буде не менш успішним, ніж у Грузії, Естонії та інших країнах. А насправді ми зможемо знову пілотувати і показувати. Зараз Естонія вже вчиться у нас, і франшизу "Дія" ми вже продаємо фактично по всьому світу. Нещодавно, наприклад, Еквадор долучився і хоче впроваджувати наші рішення на базі "Дії". Ми вдосконалюємо те, що робили в Грузії та Естонії, і можемо показати кращий результат.

Андрій Забловський. Фото: УНІАН

― Чи є інформація про кількість охочих резидентів, які вже бажали зайти на ринок України, але не мали такої можливості?

На жаль, цифри назвати не зможу. Зараз відбувається бета-тестування, і трохи згодом ми зможемо почути від представників Мінцифри кількість охочих. Це буде проєкт поступовий, не для всіх країн одразу, а спочатку лише для чотирьох ― Словенія, Індія, Пакистан, Таїланд. Далі кількість країн зростатиме, а отже, збільшиться кількість охочих долучитися до електронного резидентства.

― Чи можна електронне резидентство порівнювати зі спрощеним ФОП?

Так, можна. Єдине, що ви все будете здійснювати дистанційно, за винятком одноразової офлайн-верифікації. Фізична верифікація ― це нормальна процедура, особливо під час війни, для того щоб унеможливити ризики, пов’язані з людьми, які не повинні вести бізнес в Україні з точки зору санкційної політики, наприклад. Думаю, цей запобіжник не буде відлякувати охочих.

Якщо Е-резидент почне зловживати ― будуть санкції

― Чи буде присутній контроль і на яких етапах? Адже резиденти не подаватимуть звітів у Податкову.

Контроль, звісно, буде. Зараз є достатньо цифрового інструментарію, для того щоб відстежувати і проводити платежі. Успіх інших країн показує, що це насправді не проблема, і у нас також це вже пропілотовано і вирішено на прикладі "Дія.City" та інших продуктів. Якщо ми говоримо про сплату податків, без фінансових транзакцій тут не може обійтися, адже ми маємо частину міжнародних зобов’язань, приміром, попередження відмивання коштів тощо. Контроль буде, але не обтяжливий для тих, хто хоче вести бізнес онлайн, все здійснюватиметься спрощено і доступно. Якщо ж ви почнете раптом зловживати, то будуть такі санкції, як в Естонії ― позбавити, закрити тощо. Є запобіжники, і це нормальна практика, так воно працює в усьому світі.

― У яких сферах економіки електронне резидентство може найбільше себе проявити?

Фокус ― це IT-сектор і так звана креативна економіка, ці сфери зараз активно розвиваються у світі. Фахівці, задіяні в таких галузях, готові працювати онлайн, і їм комфортно працювати в такий спосіб. Із часом, можливо, це буде розширено на інші сфери. Але сьогодні нам треба нарощувати нашу IT-складову, попри те, що до війни вона активно розвивалась. Сьогодні через відтік фахівців та зменшення ринку ми маємо потребу розвивати ці сфери і залучати нових IT-спеціалістів, в тому числі для розвитку технологій оборонного напрямку.