Фото: Kris Gara
Kris Gara – досить незвичне явище в українській музиці: вона одна з небагатьох дівчат на нашій сцені, яка читає реп. Христині 25 років. Вона родом з Чернівців. Зізнається, що любить треп, фьюче-хоп, фанк і джаз.
Займається хіп-хопом з 2010 року: почала читати реп ще у 5-му класі. Проте перші записи наважилась зробити лише в 2016-му і на сьогодні має в доробку кілька десятків синглів. Ви могли чути, наприклад, трек під назвою "Іде ЗСУ", який Kris Gara видала минулого року, і який є присвятою нашим воїнам і одночасно таким собі зверненням-жахачкою до російських загарбників.
За словами виконавиці, творчість допомагає їй вгамувати своїх внутрішніх чортів. А в житті намагається бути чемною і "робити правильні речі". Ведучі "РанокПро" Леся Антипенко і Денис Денисенко дізнавались у Kris Gara, як в її житті з’явився хіп-хоп, чий стиль вона копіювала на початку і чим надихається зараз, чому її не цікавить думка інших людей – і що спільного мають хімія і творчість.
Кріс, привіт! Як твій настрій, як почуваєшся?
Просто чудово! В цей похмурий ранок – така сонячна новина, що я у вас в ефірі.
Давай розфарбуємо його разом! Ти круто читаєш реп. А з чого все почалось, ким ти надихалась? Коли ти відчула бажання бути частиною цього музичного напряму?
Все почалось, коли я вчилася у 5-му класі. Це такий вік, коли тебе дуже цікавить протестна музика. Цікавить повставати проти якохось батьківських устроїв, ламати їх і робити своє. Мені зараз соромно у цьому зізнаватись, але одним з натхненників для мене був тоді Баста. Але навіть за основу читки я брала його стиль – просто копіювала на початку. І я не бачу поганого в тому, якщо хтось починає когось копіювати. Тому що врешті-решт ти знайдеш свій стиль, ти знайдеш свій напрямок і станеш собою.
А зараз ким ти надихаєшся?
Я обожнюю корейську музику. А вона якраз надихається американською. І корейці роблять суперстильно, суперкруто. І в них така різноманітність жанрів! Реп – це ж не просто речитатив. Ні, це дуже широкий напрямок, там всі стилі змішані, чим це і круто – повна свободв дій.
В телеграмі в тебе є світлина, на якій ти з колбою у білому халаті – це якось пов’язано з твоїм життям?
Так, насправді в житті я хімік, інженер-технолог. Хімічу на роботі, а після роботи мене чекає небо, де я починаю "хімічити" свої пісні. Хіміки ж – люди, які дуже люблять досліджувати цей світ. І я досліджує не тільки те, що в колбах, а і внутрішній світ також.
А як друзі і батьки – чи підтримують твою творчість?
По життю я дуже егоцентрична, і мене в принципі не цікавить думка інших людей. І тільки завдяки цьому я реально рухалась, незважаючи на якість коментарі збоку. Хоча до сих пір є двох друзів, які навіть зараз слушають нас у прямому ефірі. І це неймовірно – мати таких друзів!
Сьогодні ми будемо слухати піснюю "Star". Розкажи про неї детальніше.
Ця пісня насправді має декілька сюжетних ліній. Що мені дуже подобається, тому що в кожної людини буде свій асоціативний ряд. ЯКось я йшла ввечері додому і дивилась на зоряне небо. І я зрозуміла, наскільки далеко ці зорі і наскільки вони недосяжні. Ти хочеш їх впіймати, але як тільки наблизишся – вона буде падати до землі й погасне в процесі. Це одна сюжетна лінія. Інша – в мене зоря як втілення людини, яку ти любиш. І як тільки ти починаєш її досліджувати, як тільки хочеш позбавити свободи і захопити – вона також гасне на твоїх очах.
На завершення попросимо тебе звернутись до слухачів "Радіо Промінь" з тим, що в тебе зараз на душі.
Ніколи не бійтеся сяяти – і сяйте наперекір усьому! І нехай ваша мрія ніколи не зробить так, щоби ви нею згоріли. Просто насолоджуйтесь процесом вашого мріяння – і все дійсно буде в уваших руках.
