Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Ці всі вимоги не витримують критики"
– Блокада польсько-українського кордону триває і складається враження, що поляки не зацікавлені в тому, щоб вирішити це питання. Чи справді це так і яка загалом зараз ситуація на кордоні?
Олег Хоменко: Питання блокування польсько-українського кордону не нове. Воно еволюціонувало від блокування кордону польськими перевізниками. Далі до цієї історії доєдналися фермери. Раніше було питання з приводу того, що це було напередодні парламентських виборів. Зараз у них на носі місцеві вибори. Тому це все зліпилося в купу. Але зрештою від цього одній і другій країні легше не стає. Збитки для польської сторони і для української йдуть колосальні. І на даний момент виглядає так, що рішення насправді відсутнє. Незважаючи на потуги уряду, незважаючи на потуги наших профільних міністерств і послів, ситуація виглядає такою, що найближчим часом кордон не розблокується.
Щодо вимог протестувальників. Потрібно звернути увагу, що їхні вимоги еволюціонували і постійно змінюються. А це вказує на те, що розуміння причин, через які вони стоять, у них відсутнє. Тому що коли починаєш спілкуватися з нашими візаві, і аргументовано наводити приклади, що спричинило падіння ціни, що воно пов'язане із світовими ринками і тенденціями, і з балансами продукції на світових ринках, то цей аргумент відпадає. Далі були вимоги і претензії з приводу того, що українська продукція не відповідає стандартам якості. Але ж зачекайте, до війни вона відповідала стандартам якості й нормально задовольняла. Якщо брати харчову продукцію, то вона полюбилася польським споживачам. Тому ці всі вимоги не витримують критики. І мені здається, що польські фермери насправді стали заручниками гібридної війни, яку веде Росія і на території Польщі. В тому числі інформаційної війни, яка підкидає дрова в багаття і цим накаляє наші внутрішні й зовнішні стосунки з поляками.
– На вашу думку, після місцевих виборів у Польщі ця ситуація зміниться чи ні?
Олег Хоменко: Я думаю, що питання потрібно вирішувати на міжурядовому рівні із залученням європейських наших партнерів, Єврокомісії, для того, щоб врегулювати це питання. Тому що на даний момент, враховуючи їхню полеміку і ескалацію ситуації на кордоні, складається враження, що цьому кінця і краю не буде.
Польські фермери очікували цього року на надприбутки
– Починають лунати зауваження деяких експертів щодо нашого зерна, мовляв, що в нас теж не все гаразд із агрохолдингами і тому подібне. Що насправді відбувається?
Олег Хоменко: Насправді, з початком великомасштабного вторгнення в Україну на світових ринках вартість на продукцію дуже високо піднялась. Сталося це через невизначеність, нерозуміння ситуації, тому що ми входимо в десятку найбільших світових експортерів. Зважаючи на це, ціна стрімко почала підніматися. Далі, що відбулося? Навіть міністр сільського господарства Польщі в своїх інтерв'ю звертався до польських фермерів щодо того, що не потрібно зараз продавати своє збіжжя, а потрібно ще трошки притримати його, щоб ціна пішла вверх. У нас запрацював "зерновий коридор", у нас запрацювали "Шляхи солідарності", відповідно, ціни почали знижуватися. І, звичайно, що польські фермери, які очікували цього року на надприбутки, отримали певне розчарування. І це розчарування потім вилилося в ці всі протести.
Щодо українських "агробаронів". Насправді, це винятково наша історія, яку ми створили у себе і потім ретранслювали на Євросоюз. Бо насправді, наприклад, в нашу Асоціацію входять найбільші компанії сільськогосподарських товаровиробників в Україні. Наші компанії обробляють близько 4,5 мільйонів гектарів. А де ж решта із 42 млн гектарів? А це все якраз малі і середні товаровиробники. Тому закиди з приводу того, що тут якісь агроолігархи "засипають" Польщу українським зерном, неякісним чи ще якимось, є нікчемними і не витримують абсолютно ніякої критики.
Олег Хоменко. Фото: Укрінформ
"Втратять тут усі"
– Якщо Україні вдасться знайти обхідні шляхи, то що насправді можуть отримати польські виробники? Вони щось здобудуть від цього?
Олег Хоменко: Перш за все, вони втрачають великий ринок і товарообіг із великою країною, такою як Україна. Насправді, якщо проаналізувати експорт-імпорт, то Польща експортує в Україну продукції на 6,6 мільярда доларів. А Україна експортує до них – на 4,4 млрд доларів. Тобто, у товарообігу в них позитивне сальдо і вони від цього втрачають. І втрачають їхні переробники, які отримують якісну продукцію з України. Втрачають їхні споживачі, які отримують якісну і відносно дешеву продукцію. Втрачає їхній рітейл і втрачає їхня транспортна інфраструктура. Тому що ми завжди розцінювали Польщу як великий транспортний хаб між Східною і Західною Європою. На жаль, Польща сьогодні втрачає ці позиції. На відміну від інших країн, які скористалися цим. Наприклад, та сама Румунія, яка налагодила логістику через свою територію і через свій порт, наростила експорт продукції з 2 до 4 млн тонн. Тому, звичайно, що прикро. І втратять тут усі. Втратять наші виробники, які постачали свою продукцію в Європу. І втратять їхні виробники, які будуть сюди відправляти продукцію.
У черзі на 6-ти митних переходах із Польщею близько 2400 вантажівок
– Розкажіть про ситуацію на кордоні зараз. Як почуваються наші водії, як вони виживають і як загалом ставляться до них звичайні поляки?
Володимир Гавриш: Загалом ситуація на кордоні досить напружена. За даними Державної прикордонної служби України, сьогодні на 6-ти митних переходах, що межують з Польщею, орієнтована кількість автівок в черзі – близько 2400 вантажівок. Ситуація напружена. Водії в автівках днюють і ночують без належних умов. Це спричиняє обурення. На самому кордоні ситуація теж непроста. Пропускна можливість – 1 автівка в годину. На різних пунктах по-різному. Але плюс-мінус за добу кордон проходить від 12 до 24 вантажних машин. Тому напруження зростає. І на сьогоднішній день потрібно шукати шляхи вирішення.
Володимир Гавриш. Фото: ФБ-сторінка Володимира Гавриша
"Там проглядається і російський слід"
– Що говорять польські протестувальники в приватних розмовах із нашими водіями? Які їхні аргументи і думки?
Володимир Гавриш: Кожен відстоює своє. Ми розуміємо, що це все в рамках того, що є Європейський зелений курс і на це роблять акцент. Але ми чітко розуміємо, що в нас сьогодні війна, у нас є ворог – Росія, яка, на жаль, вміло маніпулює різними методами, щоб завдати ударів нашій країні. Адже, з одного боку, наші аграрії перш ніж засіяти поля, особливо в Чернігівській, Сумській області, спочатку розміновують, а потім сіють. І це все вимагає дуже багато. А з іншого боку, ця ситуація на кордоні й протести польських аграріїв. Але ми чітко розуміємо, що там проглядається і російський слід, тому що багато агентів впливу знаходяться там. Про це неодноразово говорили і наші спецслужби, і спецслужби європейських країн. Тому тут ситуація неоднозначна. З одного боку, польські аграрії виборюють собі кращі умови "зеленого курсу". А з іншого – Росія в цьому контексті працює на те, щоб зупинити ешелони зернових культур в Європу і тим самим завдати в першу чергу нам економічного удару.
