Питання вирішиться протягом кількох тижнів — голова комітету Сейму Польщі Коваль про блокування кордону

Питання вирішиться протягом кількох тижнів — голова комітету Сейму Польщі Коваль про блокування кордону

"Я думаю, що протягом кількох тижнів це буде". Таким чином голова комітету закордонних справ Сейму Польщі Павел Коваль відповів на запитання Українського Радіо про те, коли можливе вирішення питання блокування кордону з Україною польськими фермерами. "Проблема з фермерами і проблема із захистом певних сегментів сільгоспвиробництва буде вирішена. Потрібно кілька тижнів переговорів", – каже Коваль. Він також закликає не ототожнювати протести в Євросоюзі з Україною. За словами Коваля, протести фермерів стосуються фундаментальної проблеми, яка не має прямого стосунку до України. В історії ЄС уже були сотні подібних криз і вони вирішувалися, запевняє голова комітету закордонних справ Сейму Польщі. Із ним спілкувалася Світлана Мялик.


 

0:00 0:00
10
1x

Павел Коваль. Фото Світлани Мялик

"Фермери мають право на протест"

— Ці дні відбуваються під знаком протестів польських фермерів. Масштабна акція відбулась під Сеймом 6 березня. Польські фермери обіцяють блокувати кордони до 30 квітня, а не до 10 березня, як  казали раніше. Скажіть, чи означає це, що закінчилась любов Польщі до України? Тому що з початку повномасштабної війни поляки  прийняли мільйони українців, відкрили свої серця і будинки, і між Польщею і Україною були добрі відносини.  Чому зараз так відбувається? 

Нічого не змінилося у польсько-українських відносинах. На політичному і на найвищому рівні вони також дуже добрі. Що стосується блокад і протестів фермерів, то вони сьогодні відбуваються по всій Європі. Я не розумію, чому всі пов'язують їх з Україною. Вони не стосуються в першу чергу України чи будь-яких українських питань. Вони просто про те, що в Європі впали ціни на зерно і фермери вимагають компенсації, а уряди окремих країн намагаються допомогти фермерам і захистити певні сектори сільськогосподарського виробництва. 

Що стосується форми протесту, то це блокади на різних кордонах. Це абсолютно нормальне явище в Європі. Я хочу сказати всім в Україні, що в Європі абсолютно нормально, що є протести, нормально, що однією з форм протесту є блокування кордонів. На щастя, сьогодні польсько-український кордон підпадає під дію правил захисту критичної інфраструктури, і безпосередня близькість до кордону не є під загрозою. З іншого боку, по всій Європі фермери протестують, а уряди ведуть з ними переговори. Фермери мають право на протест, а уряди зобов'язані вести переговори, знаходити рішення проблем фермерів. 

— Тобто протести відбуваються не лише через українське зерно і те, що українське зерно йде транзитом через Польщу, що на польському ринку є українська сільськогосподарська продукція? Це не головна причина протестів? 

Один з аспектів полягає в тому, що європейський ринок був відкритий для української продукції. Але друга проблема, і вона є найбільш важливою, полягає в тому, що є багато зерна з Латинської Америки, є багато зерна з Росії, з Білорусі. Це зерно потрапляє не через Польщу, а іншими шляхами і каналами на єдиний ринок Європейського Союзу та впливає на те, що польське зерно та не тільки польське виходить дорожчим. 

Ринок аграрної продукції всередині дуже зарегульований, є багато правил, яких фермер, який працює в Європейському Союзі, повинен дотримуватися, повинен брати до уваги. Тому, якщо зерно виросте, воно має досить високу ціну. Якщо за межами Європейського Союзу, в інших частинах світу, зерно дешевше, і воно потрапляє до Європейського Союзу, то це проблема. Це зерно з Латинської Америки, з Південної Америки, з Росії, з Білорусі. Частково це тільки російське зерно, але частково йдеться і про українське зерно. 

"Протести фермерів стосуються фундаментальної проблеми, яка не має прямого стосунку до України"

— Як можна врегулювати цю ситуацію? Чи можна якось вирішити питання домовившись між собою – я маю на увазі переговори між Брюсселем, Варшавою та Києвом? 

Частково це питання рішень Європейської комісії і відносин між Європейською комісією і Польщею, ЄС і польським урядом. Частково це питання, які стосуються України. Україна також може шукати рішення, яке б допомогло польському уряду. Таке рішення зараз готується. Про це говорив міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Чеслав Секерський в Сеймі. Ми знайдемо таке рішення. Але я дуже хочу, щоб протести в Євросоюзі не ототожнювалися з Україною, тому що вони не пов'язані з Україною, а якщо й пов'язані, то незначною мірою. 

— Останнім часом в українському суспільстві подекуди складається враження, що польсько-українські відносини зараз не є такими добрими, як були два роки тому. Зокрема, протести польських фермерів є певним підтвердженням і сприяють формуванню такої думки в суспільстві.  Ви нещодавно були з візитом в Україні, помітили щось подібне? 

Але протести фермерів стосуються фундаментальної проблеми, яка не має прямого стосунку до України. Справа, звичайно, в тому, що частина українського зерна також потрапила на європейський ринок, але це не головне питання. І всі, хто займається цим питанням, знають це. Якщо є якісь враження, то я не можу за них відповідати. 

З іншого боку, я можу сказати від себе, що я був в Україні, я провів кілька днів тут, у мене було багато зустрічей, і я бачу, що ці відносини нічим не гірші, ніж раніше. Всі люди, які розуміються на політиці, особливо розуміють Європейський Союз, вже розуміють, що протести фермерів є нормою в Європейському Союзі. Незабаром Україна буде в Європейському Союзі, я на це сподіваюся, і фермери в Україні будуть протестувати, наприклад, проти імпорту зерна з Казахстану. Все це чекає і на Україну. Я думаю, що більшості варто читати, слухати,  аби зрозуміти  у чому насправді проблема, а не якісь такі загальні враження складати. 

Питання буде вирішено "протягом кількох тижнів" 

— Щодо заяв прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска про можливе тимчасове закриття кордонів для торгівлі між Україною та Польщею, чи  це допоможе? І як це може вплинути на економіку обох країн?  

Вже навіть гострий у своїх публічних виступах Тарас Качка (заступник міністра економіки – Торговий представник України - ред.) сам пояснював, що мав на увазі Дональд Туск. Зрозуміло, що Дональд Туск мав на увазі, і про це сказав, що якщо хтось хоче закрити кордони, то нехай подумає про всі наслідки. А всі наслідки будуть поганими як для Польщі, так і для України. Проблема з фермерами і проблема із захистом певних сегментів сільськогосподарського виробництва, тобто, просто кажучи, пшениці, кукурудзи, малини, буде вирішена. Потрібно кілька тижнів переговорів. Пошук рішення не є чимось новим.

— Коли це можливо – вирішення цього питання? 

Я думаю, що протягом кількох тижнів це буде. І польський уряд,  і  український уряд повинні порозумітися, знайти рішення, щоб  могли продавати українські товари, але також захистити кілька секторів польського виробництва. Чесно кажучи, навіть  трохи незручно  вчергове  про це говорити, тому що це не проста справа. Вона, звичайно, складна і важлива, але й не найскладніша. Вона буде вирішена. В історії Європейського Союзу вже були десятки, сотні таких криз, коли через відкриття ринку треба було захистити якісь сектори виробництва в якійсь країні. І  ЄС знає способи, як це зробити. Про все це треба домовлятися. Ось і все.

"Якщо ми хочемо допомогти Україні, ми також повинні отримати допомогу нашим  фермерам, у демократичній країні це теж пов'язано"

— Головне, щоб це не вплинуло на наші польсько-українські відносини, тому що війна Росії проти України триває десять років, повномасштабна – понад два. Ми дуже потребуємо допомоги союзників. 

Але ключове те, що якщо Польща сьогодні є головною країною, яка домагається більшої кількості боєприпасів для України і підтримки України в рамках НАТО, в Європейському Союзі, то польські політики потребують для цього підтримки в суспільстві. Отже, сільськогосподарські проблеми також потребують вирішення. Тому що, як ви самі сказали, багато людей тісно ідентифікують  це з Україною. Це не зовсім так, це лише часткова реальність. Тим не менш, якщо ми хочемо допомогти Україні, ми також повинні отримати допомогу нашим  фермерам, тому що в демократичній країні це теж пов'язано. З цієї точки зору, у польсько-українських відносинах немає нічого поганого. Це просто норма, що деякі відносини настільки близькі і країни настільки схожі, що іноді виникають деякі суперечливі теми, які потрібно вирішувати. 

— Для мене, наприклад, було несподіванкою, що кордон у Польщі не є стратегічним об'єктом, і  прем'єр-міністр Туск  ініціював  це рішення.

Це вже сталося. Польський уряд вирішив, що частина інфраструктури, тобто дороги, залізниці та сама інфраструктура, кордон були оголошені стратегічними, так щоб убезпечити кордони.  Тому немає проблем з кордоном. Проблема з протестами фермерів не повинна нікого хвилювати, бо це норма. Насправді, до цього питання, яке викликає стільки емоцій, можна підійти і трохи спокійніше. Тим більше, що статистика показує, що сьогодні лише 5% української сільськогосподарської продукції проходить через Польщу транзитом, тож це насправді небагато. 

"До Польщі російської с/г продукції потрапляє дуже мало"

— Я хотіла запитати ще про російську та білоруську сільськогосподарську продукцію, яка є в Європі. Прем'єр Дональд Туск  звернувся до Сейму аби накласти санкції на російську і білоруську продукцію й Сейм ухвалив  це рішення. Але як це можливо,  що два роки триває повномасштабна війна Росії проти в Україні, Польща є нашим союзником і допомогає Україні, і в той же час на польському ринку є російська і білоруська аграрна продукція? 

Але це не йдеться про Польщу, тому що дуже мало російської продукції потрапляє до нашої країни. Наскільки я пам'ятаю, минулого року це було лише 10 000 тонн зерна, тож це дуже мало. Йдеться про ініціативу Дональда Туска, яка полягає в тому, щоб вжити заходів по всьому Європейському Союзу. Тому що інші країни мають відкритий ринок для російської продукції.  

Сьогодні країни ЄС і НАТО можуть реально заморозити активи та надати боєприпаси і зброю

— Що стосується НАТО і заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який запропонував Заходу не виключати можливість введення військ на територію України. Польща цього не підтримала. Зокрема, спікер польського Сейму Шимон Головня  зазначив, що НАТО не готове  направити війська в Україну. А  як ви вважаєте, чи можливо це у майбутньому? 

За моїми оцінками, сьогодні Франція, Німеччина та кілька наших західних союзників можуть заморозити російські державні гроші на Заході. Це легко зробити. Насправді це потребує рішення кількох урядів. З  моєї точки зору, це одне з важливих питань, тому що немає грошей на боєприпаси, а інше - щоб наші партнери надали боєприпаси. Це реальна проблема на сьогоднішній день, яку потрібно вирішувати вже зараз. І я кажу це як людина, яка буквально кілька днів тому бачив ситуацію на фронті. 

Хочу   додати, що я думаю, що сьогодні настав час для реалістичних пропозицій, тих, які можна зробити вже зараз. І важливо, щоб українська громадськість також усвідомлювала, що сьогодні є реалістичним, а що - ні.  Сьогодні країни Європейського Союзу і НАТО можуть реально заморозити активи,  для цього не потрібно ніяких спеціальних рішень. Сьогодні країни НАТО чи ЄС можуть реально надати боєприпаси, а деякі країни можуть надати зброю, яка необхідна для того, щоб вийти з глухого кута на фронті. Йдеться, наприклад,  про крилаті ракети "Таурус" . Тому, на мою думку, політичний реалізм повинен починатися з того, щоб робити пропозиції, які можна зробити вже сьогодні. І вони в руках урядів.

— Що стосується українських біженців у Польщі, що буде з їхньою легалізацією? Польща продовжила тимчасовий захист до 30 червня цього року, в той час як Європейський Союз — до четвертого березня наступного року. Польща продовжить тимчасовий захист для  українських біженців й надалі?

Наш закон працює таким чином, що до нього вносяться зміни кожні півроку, кожні кілька місяців, залежно від розвитку подій. Суть полягає в тому, щоб додати щось до цих норм ЄС. Яким буде наступний пакет, я не зовсім знаю, але думаю, що можна припустити, що він буде в цілому схожим. Над цим працює  профільний міністр  і він, безумовно, має деталі. Я не відповідаю за цю роботу. Цей закон працює таким чином, що це є регламент ЄС, який є базою. Ми щось до нього додаємо, і ці польські рішення дуже хороші, одні з найкращих в Європі. Вони потребують внесення змін кожні кілька місяців. 

Павел Коваль і Світлана Мялик. Фото Світлани Мялик

Польські політики мають робити все, щоб підтримати хоробрих українців на фронті

— І на завершення, що б ви хотіли сказати українцям, які зараз нас читають? 

Я сповнений захоплення тими, хто перебуває на передовій. Останнім часом я бачив багато хоробрих українців на фронті і є велика потреба говорити про це якомога більше на Заході. Люди трохи забувають і ставляться до сцен з фронту, як до кінофільму, а це реальність. Ми дуже потребуємо цих зусиль і того, щоб польські політики, і я в тому числі, робили все, щоб підтримати тих, хто сьогодні воює на фронті. 


 

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Крим стає островом" – Жирохов про удари по авіабазі в Джанкої
Поки триває війна, логістика буде постійним викликом – Тарас Висоцький
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко