"Крига трішки скресла" — Каленюк про ініціативу Борреля щодо заморожених активів РФ

"Крига трішки скресла" — Каленюк про ініціативу Борреля щодо заморожених активів РФ

У питанні передання Україні прибутків від заморожених російських активів "крига трішки скресла", але в цілому рух дуже повільний, вважає виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. В ефірі Українського Радіо вона прокоментувала заяву глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля щодо можливості використання 90% доходів від активів РФ на зброю для України. "Ці гроші не належать Росії і жоден юрист не скаже, що ці гроші неможливо конфіскувати", – наголосила експертка. І додала: "Треба вже ухвалювати політичне рішення Великою сімкою про конфіскацію всіх 300 млрд євро на оборону України. Тому що тут питання життя і смерті взагалі Європи".  

0:00 0:00
10
1x

Жозеп Боррель. Фото: Facebook/European Union in Ukraine

Ці гроші можна було вже використати на оборону України

– Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що запропонує використати 90% доходів від заморожених в Європі активів РФ на закупівлю зброї для України. Як ви оцінюєте цю ініціативу?

Тут є трішки зради, трішки перемоги. Із хорошого. В попередньому проєкті рішення Єврокомісії планується використати прибутки від російських активів на оборону України, тобто на закупівлю для нас зброї. Тут ще буде узгоджуватися, чи це буде закуповувати агенція Євросоюзу для України, чи кошти будуть направлятися в Україну, щоб ми самі закуповували. Але загалом це вже добре. Тому що попередня риторика йшла про те, що російські активи потрібно використати для відбудови України, для відшкодування збитків жертвам агресії. Із поганого. По-перше, мова йде лише про доходи від арештованих активів. Всього арештованих активів близько 300 млрд євро на рахунках у фінансових установах країн Заходу. Більшість цих грошей, 191 млрд євро, в Бельгії, в фінансовій установі Euroclear. І для того, щоб конфіскувати основне тіло російських арештованих грошей, потрібно політичне рішення країн Великої сімки. Поки що лише 3 країни – Велика Британія, Канада і США – готові на таке рішення. Франція, Італія, Німеччина, Японія придумують різні причини, чому не можна. Ми їх дуже ретельно розкладаємо по поличках і намагаємося їм пояснити, що юридично це можливо зробити і світовий фінансовий ринок не завалиться. Це кропітка робота, яку ми і наш уряд далі проводимо. Але організація Euroclear за 2 роки повномасштабного вторгнення і арешту цих грошей заробила 5,2 млрд євро. Це величезна сума. З цих грошей вони вже сплатили податки уряду Бельгії. Ці гроші не належать Росії і жоден юрист не скаже, що ці гроші неможливо конфіскувати, бо порушувати якесь суверенне право Росії. Ні. Але ці гроші можна було вже використати на оборону України. На жаль, Бельгія пролобіювала рішення Єврокомісії, щоби прибутки минулих періодів, тобто за 2022-2023 рік, лишити собі на покриття якихось майбутніх незрозумілих ризиків. Вони не можуть пояснити, чому треба саме така сума і що це за ризики. 

– Який варіант закупівлі зброї, на вашу думку, кращий для нас?

В ідеалі було б добре частину коштів відправити в Україну, аби наша Агенція оборонних закупівель могла купувати зброю в наших виробників, зокрема дронів, щоб ми могли мати довгострокові контракти з нашою оборонною промисловістю. Тому що наші партнери не купують наші дрони для нас, а в бюджеті величезна пустка. Іншу частину коштів, можливо, буде ефективніше, щоб різні оборонні закупівельні агенції Євросоюзу змогли витратити на закупівлі зброї для нас. Але дуже важливо, щоб ми самі визначали, що ми хочемо, щоб для нас купили, щоб ми контролювали ці пріоритети як держава і не обмежувалися, де цю зброю будуть купувати.  Я думаю, що переговори про те, хто і як закуповувати зброю для України, ще тривають. 

 "Там поки що глуха стіна"

– А чому йдеться про передачу нам тільки 90% доходів від заморожених російських активів? 

Тому що бельгійський уряд і організація Euroclear дуже агресивно лобіюють рішення ЄС. Бельгія зараз очолює Європейську раду і вона найбільш зацікавлена, щоб ці гроші залишити в себе. Із 300 мільярдів ⅔ цих грошей знаходяться в Бельгії в одній організації. І ця установа вже заробила 5,2 млрд євро, які вона не хоче віддавати. Ми їздили в Бельгію і запитували про які ризики йдеться. З того, що нам вдалося дізнатися – організація Euroclear зафіксувала, що за 3 квартали 2023 року вони витратили близько 34 млн євро на судові позови пов'язані з замороженими російськими активами. Але 34 мільйони і 5 мільярдів євро – це різні суми. Ми вже могли за них купити, умовно, 5 Patriot, які б захищали Одесу і ще кілька великих міст. Ми пояснювали це. Там поки що глуха стіна.  Але, принаймні, ми трошки відкрили публічну дискусію в Бельгії, бо про це рішення не було відомо ні бельгійським депутатам, ні медіа. Ми наробили трохи шуму. Тому будемо далі боротися за ці гроші.

Дарина Каленюк. Фото: censor.net 

Бельгії не потрібне рішення Єврокомісії

– Яка імовірність того, що ця пропозиція все-таки буде схвалена?  

Це рішення має бути узгоджено всіма 27 країнами. Звичайно, тут Угорщина буде ставити "палиці в колеса". Але для Бельгії, насправді, не потрібно рішення Єврокомісії, щоб використати прибутки від арештованих активів. Вони хочуть прикритися рішенням Єврокомісії, щоб легалізувати своє бажання залишити в Euroclear 5,2 млрд євро. Це вже чітко зрозуміло. Але оскільки вони головують в Європейській раді, то єдиний спосіб змінити їхню позицію – це публічна комунікація. Пояснення партнерам і пояснення бельгійському суспільству, що зароблені гроші на російських активах є, вони лежать в цій організації, і вони мають бути відправлені, щоб рятувати життя конкретних людей від російської геноцидальної війни. 

На російських заарештованих грошах можна заробляти більше

– Минулого тижня високопоставлений посадовець Євросоюзу заявив, що заморожені в ЄС російські активи можуть принести до 20 млрд євро прибутку до 2027 року. Це вагома сума?

Це десь від 3 до 5 мільярдів у рік. Насправді це мало. На російських арештованих грошах можна заробляти більше. Тому що сам Euroclear, як депозитарна фінансова установа, просто вкладає ці гроші в дуже мало ризикові цінні папери. Вони супер гарантовані, але приносять мало прибутків. Вони могли б вкладати ці кошти у більш ризикові папери. Наприклад, експерти кажуть, що єгипетські облігації дають набагато більше відсотків. Існують різні "творчі" варіанти. Ми чули від фінансистів, що взагалі Україна могла би випустити свої цінні папери, а ЄС міг би змусити Euroclear ці арештовані активи інвестувати в українські папери. Але, на жаль, дуже повільно відбувається рух стосовно цих арештованих активів. Стосовно прибутків "крига трішки скресла". Але ми все одно незгодні, тому що можна генерувати більше прибутків. Можна більше прибутків, зароблених в 2022-2023 роках, відправляти в Україну і закуповувати критично необхідну для нас зброю. Можна і треба вже ухвалювати політичне рішення Великою сімкою про конфіскацію всіх 300 млрд євро на оборону України. Тому що тут питання життя і смерті взагалі Європи. Політики в країнах Європи вже самі собі ставлять питання про те, а що ж буде, якщо Америка перестане фінансувати Україну? А Америка, нагадаю, вже 7-й місяць не може ухвалити закон про фінанси для України. Вони починають жахатися, що буде, якщо Трамп прийде і взагалі скасує зобов'язання Америки перед НАТО. І наша відповідь на цю противагу звучить так: не можна гаяти час, гроші для перемоги є, ці гроші – це російські гроші, вони у вас на рахунках. Ухваліть політичне лідерське рішення і конфіскуйте ці гроші зараз для того, щоб придбати для України все необхідне для захисту наших міст і звільнення окупованих територій, включно із Кримом. 

– В яких країнах найбільше заморожених російських активів?

Це Бельгія, Франція, Німеччина. В Японії є близько 35-40 мільярдів. Небагато є в США і в Великій Британії. Ми маємо певні сподівання на Еммануеля Макрона і на Францію. В президента Франції зараз змінилася риторика стосовно російської війни в Україні та стосовно наявності або відсутності "червоних ліній" саме Європи стосовно захисту України. Тобто він неможливо, в майбутньому надання військової допомоги у вигляді французьких військ в Україні. За це він отримав велику критику свого народу. Але він вже чіткіше розуміє, що Європа має включитися саме в стратегію перемоги для України. І якщо направлення французьких військ в Україну – це ще поки табу, принаймні для суспільств, то конфіскація арештованих у Франції російські гроші – це суперідея, яка підтримується електоратом Франції, Німеччини, Італії і Японії в тому числі. 

Має бути одночасне рішення країн Великої сімки

– А як щодо самих активів. Тут теж має бути умовний лідер, який зробить це першим і таким чином розблокує питання?

Поки що один лідер не хоче цього робити. Використовується аргумент про ризик перетікання іноземних інвестицій з однієї валюти в іншу. Тому відповіддю на цей аргумент має бути одночасне рішення країн Великої сімки, валюти яких разом покривають 97% міжнародних фінансових операцій, про конфіскацію цих активів. Тоді Китай не забере всі свої інвестиції з облігацій в країнах Європи і не перекине їх, умовно, в індійські рупії. Тому дуже важливо, щоб це було одномоментне політичне рішення країн G7. Нагадаю, що 3 країни Великої сімки готові на це рішення – Америка, Велика Британія і Канада. Більше того американські топ-посадовці з січня їздять країнами Великої сімки і переконують, чому потрібно ухвалити це рішення. Але ми теж маємо переконувати з нашого боку. Я дуже вдячна нашим активним громадам українців, які виїхали за кордоном, і 24 лютого вийшли на акції прямої дії з гаслами Make Russia Pay – "Змусимо Росію заплатити". І продовжують робити подібні акції.