Ілюстративне фото УНІАН
"Різні регіони, різні типи зброї, точні влучання і великі наслідки"
― Нещодавно гендиректор компанії Yasno Сергій Коваленко в етері телемарафону заявляв про те, що внаслідок масованої атаки росіян на українську енергосистему група ДТЕК втратила близько половини своїх генеруючих потужностей. Якою мірою наша енергосистема здатна відновитися?
Дмитро Сахарук: Справді ця атака була найбільшою з початку повномасштабного вторгнення і досить нетиповою. Сталася велика кількість уражень і дуже різноманітних. Використовувались різні типи ракет ― і крилаті, і балістичні, і "шахеди", і це було кілька хвиль по різних регіонах України по теплових, гідростанціях, а також підстанціях Укренерго, які використовуються для розподілу передачі електроенергії по областях. Ми як компанія ДТЕК втратила половину своїх потужностей і швидко відновити їх, на жаль, не можна. Найгірше те, що ворог продовжує атаки. Була атакована енергетична структура Одещини, тому було знеструмлення великої кількості споживачів Одеси та області. Дві підстанції на півдні були пошкоджені дронами. Зараз працюємо над тим, щоб система повернулась до нормальної роботи, але масштаб руйнувань досить значний, як і попередні руйнування щодо генерації.
― Йдеться і про ТЕЦ, і про гідрогенерацію. Який тип генерації найбільше постраждав?
Дмитро Сахарук: Щодо кількості втрачених потужностей, найбільше постраждала наша компанія. На заході країни було суттєво пошкоджено всі типи обладнання на території станцій. Це генеруюче обладнання та системи передачі електроенергії зі станції у систему, допоміжне обладнання. Дуже постраждав Харків, там немає джерела генерації взагалі та дуже пошкоджена система передачі. А також усі бачили Запоріжжя ― ДніпроГЕС. Тобто ― різні регіони, різні типи зброї, точне влучання і великі наслідки.
Дмитро Сахарук. Фото: ДТЕК
"4 млрд грн було вкладено у відновлення блоків минулої зими"
― Міністр енергетики Герман Галущенко вважає, що Росія саме зараз поновила обстріли української енергетичної системи, зокрема, через те, що Україна почала експорт електроенергії до країн Євросоюзу. Чи є можливість підготуватися і запобігти новим руйнуванням?
Дмитро Сахарук: Звісно, найсерйозніша запорука, щоб не було руйнувань, це ефективна робота ППО. Без ППО неможливо забезпечити протистояння цивільних об’єктів ракетам, які прилітають у великій кількості на один об’єкт. Цивільні об’єкти фізично не призначені для того, щоб витримувати ракетні атаки. Тому найперше ― це насиченість ППО необхідними ракетами, щоб була можливість збивати ворожі ракети, що летять в об’єкти інфраструктури. Друге ― ми вже бачили, яким чином працює пасивний захист. Він частково захищає, але якщо це точні влучання і велика кількість ракет, то, звісно, вони не допомагають. Продовжимо це робити, але без пункту першого ми можемо й надалі втрачати генерацію. І третє ― це швидке відновлення. Ми не можемо гарантувати, що не буде нових обстрілів, тому потрібно буде швидко відновлюватися і повертати світло у домівки українців. Для цього потрібне відповідне обладнання, люди, які можуть виконати необхідний обсяг роботи, та координація усіх учасників процесу ― Міністерства енергетики, компаній, регулятора, інших органів державної влади. Зараз ми працюємо над списком необхідного обладнання для донорів, щоб вони профінансували. У компанії вже немає можливості це зробити, адже ми у минулий зимовий період вклали дуже серйозні кошти ― близько 4 млрд грн для відновлення блоків. На жаль, навіть блоки, які були відновлені й запущені в роботу, знову було дуже суттєво пошкоджено. Нам необхідно придбати обладнання, встановити його і бути готовими до наступної зими, звісна річ, забезпечуючи захист з боку ППО. Ефективність відновлення без належного захисту ― невисока. Ми працюємо над цим комплексним рецептом.
― Були застосовані графіки відключень електроенергії. Яка ситуація зараз у тих регіонах, які найбільше потерпають?
Дмитро Сахарук: Найгірша ситуація на Харківщині. Продовжують діяти стабілізаційні віялові відключення. Немає поки що можливості забезпечити внутрішню генерацію і передати необхідний обсяг електроенергії у Харківській області. Далі ― Одеса та регіон. Це наслідок руйнації підстанцій, які передають електроенергію, там також немає можливості забезпечити усіх споживачів, діють графіки відключень. Критична інфраструктура заживлена, як і в Харкові, але споживачі отримують електроенергію по годинах. Є також точкові знеструмлення по інших областях, це наслідки обстрілів минулого тижня.
Енергетики зроблять усе можливе і неможливе для запобігання масштабного блекауту
― Яке потрібно обладнання для відновлення нашої енергосистеми у найкоротші терміни та якою мірою нам можуть зарадити партнери?
Іван Плачков: Почнімо з того, на які кошти ми можемо купувати це обладнання. Борги на енергоринку складають близько 70-80 млрд. Енергетики не мають коштів купувати це обладнання. Нам треба оплачувати поточне споживання електроенергії та борги попередніх періодів. Деяке обладнання, що пошкоджене, виробляється за індивідуальними замовленнями, це дуже складне обладнання, його виробляють 5-6 заводів у світі. Наприклад, високовольтні трансформатори, елементи турбін та котлоагрегатів тощо. Отже, енергетикам потрібні великі кошти. Частково обладнання можна виготовляти в Україні ― у Харкові, Полтаві. Можна замовляти в європейських країнах. Треба з’ясовувати обсяги обладнання і розміщувати замовлення. Ми входили в опалювальний сезон із запасом міцності 5-8%. У мирні часи цей запас міцності становив зазвичай 30-40%. Зараз, після цієї масштабної атаки, у нашої енергосистеми немає запасу міцності, тому нам потрібно за літній період відремонтувати те обладнання, яке працює, і відновити пошкоджене. Енергетикам потрібні десятки мільярдів гривень на цей короткий період. Тому в першу чергу треба вирішувати питання фінансування. Поки що я не відчуваю, що є якісь рішення. Так, нам допомагають наші партнери, Європейський та Світовий банки кредитними ресурсами, але ця допомога не вирішить питання.
.jpg)
Іван Плачков. Фото: GMK Center
― У разі, якщо повториться комбінована атака росіян, чи можемо ми стикнутися з блекаутом не на локальному рівні, а в ширшому сенсі?
Іван Плачков: Енергосистема побудована таким чином, що для уникнення блекауту передбачена низка заходів. Насамперед, це скорочення постачання електроенергії. Є віялові відключення, щоб утримувати енергосистему. Тому енергетики зроблять все можливе і неможливе, щоб не було масштабного блекауту. Але ми повинні бути готові до графіків постачання електроенергії, скорочення споживання. Навіть не тому, що нам важко утримувати баланс виробництва і споживання, а тому, що потрібно ремонтувати обладнання. Наприклад, є трансформаторна підстанція, там три трансформатори, два пошкоджено, а один залишився в роботі. Для того щоб відремонтувати й підключити пошкоджені, треба відключити підстанцію в цілому. А для цього потрібно скорочувати постачання споживачам у тому регіоні. Отже, треба бути готовими, особливо влітку, коли споживання буде збільшено: на якийсь період будемо залишатися без електроенергії. Не треба забувати про дизель-генератори, економію електроенергії та своєчасну оплату.
