"Від початку великої війни ДСНС втратила 91 працівника, 348 отримали поранення", ― Хорунжий

"Від початку великої війни ДСНС втратила 91 працівника, 348 отримали поранення", ― Хорунжий

У ніч на 4 квітня відбулася чергова ворожа атака дронами на Харків. Четверо людей загинули, серед них троє рятувальників, як повідомило Головне управління ДСНС у Харківській області. Це Владислав Логінов, Сергій Байдалінов і Володимир Матюшенко. В ексклюзивному коментарі для Українському Радіо пресофіцер ДСНС України Олександр Хорунжий прокоментував ситуацію у Харкові.

 

0:00 0:00
10
1x

 

Речник ДСНС Олександр Хорунжий. Фото: Медіацентр 

 

Співчуття з приводу загибелі ваших колег. Чи можемо ми осмислити, наскільки великі втрати особового складу саме ДСНС від початку війни загиблими чи пораненими?

Від початку широкомасштабного вторгнення Росії ДСНС втратила 91 працівника і 348 працівників отримали поранення. Це з урахуванням останніх даних по Харкову. Зокрема, це наші вогнеборці, рятувальники, які розбирають завали, піротехніки та інші категорії працівників ДСНС, що всі гуртом виконують роботу з метою рятувати людей і надавати їм першу допомогу.

Я особисто пережив приліт 10 жовтня 2022 року в Києві. І мені здалося, що рятувальники ― це надлюди, які з’явилися на об’єкті з блискавичною швидкістю. Тому вкотре уклін і шана людям, які виконують цю місію рятувати людей, розбирати завали, ліквідовувати наслідки. Тактика російських терористів ― бити повторними ударами туди, куди вже прибули рятувальники. Чи тільки через це відбуваються такі втрати?

Втрати бувають різні. Не можу не згадати наші піротехнічні підрозділи, які розміновують наслідки російської агресії ― наші території, засіяні вибухонебезпечними предметами. На жаль, піротехніки також гинуть, тому що ворог застосовує все нові й нові типи мін ― сучасні, розумні, міни-пастки тощо. Звісно, ми вчимося, покращуємо свою технічну складову. Вже маємо 33 машино-механізованих розмінування, а до війни їх було нуль. Вносимо корективи в алгоритми та інструкції щодо виїздів та ліквідації наслідків ворожих прильотів. Але коли потрібна допомога людині, ми не можемо не допомагати, це наша основна функція. Найголовніше, що потрібно зараз рятувальникам ― це слова людської підтримки. Це найвища нагорода, яка може бути у рятівника ДСНС. Дуже для нас важлива.

Чи багато втрачено техніки та обладнання?

Є втрати не лише обладнання. Ворог застосовує обстріли і по наших пожежно-рятувальних підрозділах. Останній випадок ― це Руська Лозова на Харківщині, неподалік від кордону з РФ. Ворог просто прицільно артобстрілом зніс третину будинку. Дякувати Богу, рятувальники вціліли, але втрати є і в техніці, і в обладнанні. Разом із тим ми намагаємося покращити алгоритми, не потрапляти під прямі ураження, але це не завжди може виходити, тому що все одно треба виїжджати і рятувати. Сьогодні у Харкові, де загинули наші рятувальники, одночасно із цим обстрілом хлопці врятували чоловіка з-під завалів. Десять надзвичайників брали участь у цьому порятунку. Ми не можемо не надавати допомогу людям, тому врятуватися повністю від ризику ракетних ударів, дронових або артилерійських обстрілів ― неможливо.

Хто з міжнародних партнерів допомагає нам поповнювати технічний парк?

Там багато країн. Якщо це піротехнічне обладнання, то це міжнародні організації ПРООН, ОБСЄ, країни-донори на зразок Південної Кореї, багато допомагають Японія, Сполучені Штати, Німеччина, Канада. Залежно від потреб, які ми формуємо, виходимо на країни, що можуть забезпечити в тому чи іншому напрямі. Якщо це питання порятунку людей, то це висотна техніка, для розбирання завалів ― важка інженерна техніка, для розмінування ― це броньована техніка для перевезення особового складу та важка техніка для перевезення габаритних вибухонебезпечних предметів, як авіабомби, КАБи тощо. Бувають такі випадки, коли ці бомби не вибухають. У нас є чудові піротехнічні машини важкого типу, нещодавно дів отримали від HALO Trust. Загалом у ДСНС 15-16 таких машин, а потрібно мати до 80, враховуючи, що 156 тисяч квадратних кілометрів потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Це близько 26% території нашої країни.

Крім ворожих обстрілів, маємо загрозу від людей, які недбало ставляться до своєї території, подвір’я, полів. Це підпали, необережне поводження з вогнем. Чи багато таких викликів для ДСНС цьогоріч?

За три перших місяці по Україні на 46% збільшилась кількість пожеж в екосистемах і на відкритих територіях, у порівнянні з минулим роком. Незважаючи на те, що ми проводимо превентивну роботу, люди в більшості не дослухаються до порад. Тому застосовуються і штрафи, зокрема. Учора на Сумщині під час проведення рейду наші хлопці разом із поліцією наклали штраф на громадян, які просто випалювали суху траву. Це призвело до того, що дунув сильний вітер і вогонь швидко поширився на подвір’я сусіда. Хочу звернути увагу людей, щоб не випалювали суху рослинність, адже є альтернативний спосіб ― компостування. Випалювання не приносить користі для ґрунту, а може вбити тварин, комах, пожежа може поширитися на лісосмуги, подвір’я, житлові будинки і спричинити навіть загибель людей. Тому просимо не застосовувати такий варварський метод ― випалювання сухої трави.

Останні новини
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Новини по темі
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Лють і роздуми: Astronata випустила максі-сингл з двох треків
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич