Міша Правильний: "Реп – це про особистість"

Міша Правильний: "Реп – це про особистість"

Я люблю реп як жанр і хочу розказувати історії людей. У нас же думають, що репери якісь дебіли – а це не так


 

0:00 0:00
10
1x

Фото надані артистом

12 квітня в столичній Малій опері відбудеться концерт-презентація нового альбому Міші Правильного, записаного в співпраці з продюсером Libenson – "Хлопчик, який вижив". В альбомі буде 12 треків. Це фіти з різними виконавцями, зокрема, з Гонею і Монатіком. Майбутній концерт пройде у форматі "моновистави” – принаймні, так зазначалось у анонсах.

Міша Правильний – репер і головний редактор порталу rap.ua. Журналіст, публіцист, автор. Загалом у його дискографії – 5 альбомів, три з яких вийшли протягом минулого року. Пісню "Піноккіо" з останнього з них по часу – "Криза середнього віку" – ми презентували в "Промінь рекомендує" в грудні 2023-го. І тоді Міша говорив: "Вірю, що країна свою кризу середнього віку переживе, збереже спокій і наступний мій альбом буде про перемогу, правильний вибір, честь та примирення".

Про що насправді новий альбом Міші, чому він вважає його найсильнішою своєю роботою на сьогодні, а також про правильні меседжі, повагу до слухача і неможливість для творця лікувати людські дущі – репер поділився з Анею Заклецькою та Денисом Денисенком в ефірі "Радіо Промінь". 

Хіп-хоп – культура, яка вирізняється сильною соціальною змістовністю і гострими питаннями. І твоя лірика не виняток. Нас зацікавила твоя цитата про кризу середнього віку. Здається, що наша країна ментально – в критичній своїй масі – навіть ще пубертату не дійшла. А ти вважаєш, що у нас вже криза середнього віку?

Тут же з якого боку дивитись. Криза середнього віку – це етап в житті людини, коли вона його або проходить і еволюціонує, або відбувається загострення в погане. Я не знаю, чи криза це середнього віку, але в нас зараз такий етап. І це навіть не про війну. Згадайте 24-25 лютого 2022 року: нам здавалось, що в нас буде нова країна, ми її зараз побудуємо і пройдемо всі проблеми і після війни станемо чимсь новим. В нас буде нова пропозиція світу – тому що ось такі в нас люди, таке підгрунтя історичне.

І є досі шанси це зробити. Але бачу, що не всі люди продовжують в це вірити – а вірити, безумовно, треба. Тому криза є. Вона є в декількох аспектах, але й досі є віра ця, що ми подолаємо все. Бо якби цієї віри не було, не треба і мені пісні писати, і вам в студії сидіти.

Крім віри, є ще й дії. І, власне, твої дії підкріплюють кожне твоє слово – і пісні, які ти пишеш. Ти свого часу працював як сценарист і редактор шоу "Х-Фактор". Можемо припустити, що саме звідти в тебе бажання розкривати характери і робити свій соціальний внесок у сприйняття мистецтва та правильні меседжі, які виконавці транслюють зі сцени?

Я працював на багатьох телевізійних шоу. І, мабуть, те що я роблю зараз, йде всупереч тому, чого мене там вчили. Тому що всі редакторські й режисерські штуки там закінчувались тим, що глядач, мовляв, тупий – і треба все спрощувати і максимально компактно подавати інформацію. І за такими лекалами працює більшість в шоу-бізнесі. Але зараз є люди, які свідомо щось роблять для розвитку слухача і припускають, що він може мати свою критичну думку, свій смак і слухати щось розумніше ніж те, що транслює естрада.

В те, що артист лікує людські душі і щось виховує – я не вірю. Якщо всі творці, які так себе називають, зникнуть сьогодні і з’являться нові – нічого глобально не зміниться

Крім того, слухача можна виховувати і давати щось для того, щоб люди розвивалися – якщо говорити про особисту культуру та смаки. У тебе стосовно цього є журналістська освіта. Ти завжди знав, що хочеш працювати зі свідомістю людей? Транслювати щось важливе, щоб вони замислювались, рефлексували, і зрештою, можливо, змінювались?

Я люблю реп як жанр. Я хочу розказати – десь це мені вдається, десь ні – історії людей. Тому що в нас же думають, що репери це якісь дебіли – а це не так. Реп українською існував давно, просто не було на ньому фокусу. А історій і особистостей там багато. Я хотів би розповідати про це. 

Що стосується виховання слухача або праці зі свідомістю людей, то тут інша трохи історія. Я пишу пісні – комусь вони подобаються. Я розповідаю історії про музику – комусь вони подобається. В те, що артист лікує людські душі і щось виховує – я не вірю. Якщо всі творці, які так себе називають, зникнуть сьогодні і з’являться нові – нічого глобально не зміниться. Треба простіше ставитись до цього, на мою думку.

Тоді розкажи, будь ласка, більше про концерт і альбом, який ти представиш 12 квітня. Ти називаєш це "моновиставою" – про що це?

Про моновиставу – це був такий першочерговий задум. Тому що в мене є театральний досвід, і хотілося розвести сценографію і зробити якісь фішки по костюмах. А потім Саша Буль (український кантрі- і блюз-виконавець, – ред.) зайшов до мене в гості, ми розмовляли і зайшла розмова про Сергія Бабкіна (колишній учасник 5’NIZZA, а нині сольний артист, який свого часу робив театралізовані вистави, – ред.). І Саша протягом трьох хвилин дуже смішно пародіював його. Ми посміялися, попрощалися, і я подумав – а чи не буду я схожим на Сергія, якщо втілюватиму ідею моноспектаклю? І вирішив цього не робити. 

Це буде натомість концерт-діалог, тому що там немає жодної веселої пісні. Я хотів би просто поспілкуватись з людьми, розповісти їм про себе – як розповідає про себе й мій альбом. Зокрема. й про особисту кризу і про те, як з неї можна виплисти, якщо будуть поруч люди, будуть віра і наснага. Ну й зібрати трішечки – або й не трішечки – грошей на армію: це основна його ціль.

Ну, тобто, це буде діалог. Зовсім не про якусь сценічну показушність, не про шоу. Реп – принаймні, той який я люблю – це про особистість. Коли ти розумієш людину, яка це транслює, вона може виходити хоч гола, хоч в сукні чи скафандрі – це не має ніякого значення. Головне, у шо ти "вдягнений" всередині. 

Щодо альбому, то “Хлопчик”, я вважаю, це поки що найсильніший мій альбом. Дуже добре Libenson підкреслив музично те, що я хотів сказати – він великий майстер. Дуже добре, що такі артисти, як Архангел, Гоня, Монатік залетіли туди не просто для розширення авдиторії – я їх запрошував, коли думав над тим, хто там буде рухати сюжет і як спрацює на ідею альбому. Тому що він концептуальний. Там є концепція, є сюжет – і він про дуже поганий етап в моєму житті, який був 5-6 років тому. Я міг не вигрести звідти – але вигріб завдяки своїм друзям і своїй справі. Чого бажаю всім, хто знаходиться в якихось складних ситуаціях. Все можливо. 

Наостанок хочемо ще спитати в тебе як у людини, яка транслює неабияку мудрість і цікаву людську позицію: кого з українських виконавців ти зараз слухаєш і кого порадив би послухати?

Ну, тут я у вас займу трохи часу (сміється). Якщо це поп-музика, то мені подобаються Schmalgauzen і Монатік (я його запрошував і дуже радий, що він залетів до мене, тому що він якраз представник поп-музики, за яку не соромно, і людська його позиція мені імпонує). Мені подобаються Паліндром, Гоня і Глава94 – гурт, в якому вони були разом. Мені подобається все, що робить Africa Records (львівська студія звукозапису, – ред.) – в них вийде неймовірний альбом, який як я думаю, стане кращим альбомом українського репу в цьому році. Мені подобаються гурти "Тиск", "Один в каное" … та я довго можу розповідати! В нас є Beshket – неймовірний лірик; мені дуже подобається те, що він робить. В O.Torvald тільки-но вийшов неймовірний альбом ("Втома", – ред.). До речі, в них концерт в один день з нами – привіт тобі, Женя Галич!

Дякуємо, що поділився! Така різноманітна музика, але якщо можна об’єднати її одним словом – то змістовна і глибока. Бажаємо тобі вдалого концерту – і будемо раді тебе бачити в нашій студії наживо, коли випаде нагода.