Олаф Шольц і Сі Цзіньпін провели переговори у Пекіні (Китай), 16 квітня 2024 року. Фото: соцмережа Х (колишній Твіттер) "Bundeskanzler Olaf Scholz"
Китаю вигідна Росія-васал, яку не переможуть
— Активізація так званих "мирних ініціатив" щодо припинення війни Росії та України. Яка їхня мета і які шанси на їхню реалізацію, зокрема, з боку Китаю?
Я не вірю в будь-яку роль Китаю у контексті тиску на Росію. Не можуть ідеологічні партнери один на одного тиснути і примушувати до чогось, що їм невигідно. Китаю вигідна Росія, щоб вона була його васалом, щоб вона була економічно від нього залежна, щоб вона нікуди не зникала, щоб її не перемагали. Тому сподівання на те, що Китай якось повпливає на Росію і вона його послухається, мені видаються наївними і беззмістовними.
"5% – це багато, але не критично. А 70% – …"
— Кажуть, що підґрунтя візиту канцлера Шольца до Пекіна, насправді, багатовекторне. Адже 5% ВВП Німеччини припадає на торгівлю з Китаєм і втрата цього ринку для Німеччини критична. Це може бути одна з головних задумок німецького політика?
Для китайського ринку втрата німецького, загальноєвропейського чи американського ринку – це теж катастрофа. 5% – це багато, але це не критично. А 70% – це дуже багато і дуже критично. Тому я не думаю, що Китай робитиме речі, які будуть ламати його економіку в прямому розумінні цього слова. Бо, якщо у вас забирають 70% від того, що ви випускаєте і продаєте, то така система просто зупиняється. Тому не треба думати, що Китай буде однозначно робити речі, які йому нашкодять. Шукатимуть компроміси. І ці компроміси зараз Китай чомусь формулює, як "сідаєте росіяни і українці за стіл й домовляєтеся". Очевидно, що це схоже на те, щоб "пропетляти" між краплинами дощу". Але я думаю, що такого не вийде. Китай, на мою думку, не приїде на Швейцарську мирну конференцію. Він спеціально зараз ці свої ідеї про те, що "давайте залучати і Росію" публічно оголосив, щоб мати підставу сказати, що, мовляв, "ми ж просили, ви не погодилися, тому нам там нема що робити". І буде собі продовжувати лінію і вашим, і нашим, тихенько постачаючи Росії все, що їй потрібно. Логіка така.
.jpg)
Володимир Огризко. Фото: УНІАН
"Хіба терористи слухатимуть Макрона?"
— Озвучена президентом Франції ініціатива про Олімпійське перемир'я. Для чого це Макрону?
Тут можна зрозуміти, що він не хоче, щоб справді такі спортивні події світового масштабу, затьмарилися якимись терористичними актами. Тобто тим, що може поставити під питання здатність Франції забезпечувати безпеку спортсменів з усього світу. Тут я можу зрозуміти його бажання, щоб цього не було. Хоча, з іншого боку, хіба терористи будуть слухати Макрона чи будь-кого іншого? Якщо у них є мета, вони будуть це робити безвідносно до того, що відбувається в тих чи інших столицях. Згадайте Мюнхенську Олімпіаду (літня Олімпіада 1972 року – ред.), коли терористи вбили фактично всю команду ізраїльських спортсменів. Тому я думаю, що це більше для публіки. По суті ж, я не бачу в цьому жодного сенсу, тому що, згадуючи період між 2014 і 2022 роком, давайте пригадаємо, скільки там було "хлібних", "великодніх", "новорічних" й інших так званих "припинень вогню" на Донбасі, які на другий день росіяни порушували. Тому це, по-моєму, більше піар-речі, ніж щось реалістичне.
Це можна буде подавати як думку переважної більшості країн світу
— Що ви думаєте про Швейцарський саміт миру і Формулу миру від України? Чи має вона якісь шанси на реалізацію, чи це проєкт апріорі нереальний?
Він має шанси на реалізацію в тому розумінні, що якщо збереться 80-100 країн, то це можна буде справді подавати як думку переважної більшості країн світу. І це непогано. Чи це матиме якісь практичні наслідки? Очевидно, що ні. Тому що Росія вже заявила, що вона не буде жодним чином реагувати на ультиматуми, які їй пропишуть. Згадайте слова міністра пропаганди Лаврова, який про це вже неодноразово говорив і повторював. Тому чекати, що Росія прийме якісь рекомендації чи пропозиції – це чекати як "рак на горі свисне". Тому, думаю, що це апріорі нереалістичний сценарій. Що може бути корисним, то це те, що якась кількість країн, крім цивілізованого світу, країн так званого Глобального Півдня може бути більш прихильною до позиції України. І під час голосування на Генасамблеї ООН чи якихось інших міжнародних форумах буде дотримуватися саме такої позиції. Хоча і тут стовідсоткової гарантії немає. Тому я думаю, що це в більшості будуть, так би мовити, правильні політичні декларації, правильні слова, заклики і звернення. Але чогось практичного від такого форуму, мені здається, чекати не варто.
КОНТЕКСТ
Канцлер Німеччини Олаф Шольц здійснив напередодні, 16 квітня візит до Пекіна і попросив лідера КНР Сі Цзіньпіна посприяти досягненню справедливого миру в Україні. У заяві за підсумками зустрічі Шольца і Сі йдеться, що Китай не є ані стороною, ані учасником "української кризи". Пекін продовжує уникати слова "війна" у характеристиці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас КНР обіцяє підтримати міжнародну мирну конференцію, яка запланована в Швейцарії, за умови, якщо в ній візьме участь РФ.
