Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Продукція на полицях є
— У нас дуже багато є запасів овочів?
Минулий рік був експериментальним, навіть позитивним у деяких напрямках: для споживачів продукція на полицях є, на складах вона зберігається, зовнішня торгівля в плані імпорту також налагоджена і немає світових коливань, як це було минулого року. Проте для бізнесу, для виробників все ж таки це не дуже гарний сезон, тому що надлишок продукції б'є по цінах і впливає на рентабельність виробництва, тобто загального заробітку для подальшого ведення свого напрямку або бізнесу і вирощування продукції в цьому сезоні.
"Ситуація некритична, але неприємно може бути для виробника"
— Зараз у квітні яка ситуація?
У квітні готуються до посіву у відкритий грунт. І друге – це тепличні господарства, які також набирають обертів останніми роками. Цього сезону вже теплична продукція українського виробника є на полицях в Україні. Останні 2-3 тижні несприятливих кліматичних умов б'ють по собівартості й деякі витрати зростають. Багато хто по-різному використовують утеплення теплиць. Те, що немає сонця і рослина не може без сонячного випромінювання розвиватися. Коли це йде в довгостроковий період часу, тоді рослина не росте. Це відтерміновує дату врожаю. Заморозки впливають на продукцію з відкритого грунту, це могло вдарити по врожайності перших плодів. Це відтерміновує виробництво і додає додаткові витрати в плані того, що закладався бюджет на 45-50 днів, а тепер буде 60 днів. Через це можуть бути додаткові витрати. Ситуація не така критична, але неприємно може бути для виробника. В загальному картина є позитивною, не дивлячись на всі обставини, які є зараз в нас в країні. Це доволі гарний показник і цей бізнес-клімат доволі оптимістичний: аграрії все ж таки намагаються пристосуватися від сезону до сезону. 2022-й рік – шокова ситуація була, коли намагалися вирішити проблему, бо південь був найбільший з виробників овочів. Пропозиція обмежилася, натомість відкрилися можливості для інших в інших областях: себе забезпечити, свої регіони і забезпечити можливо навіть і інших деякими видами продукції. Минулий рік був експериментальний, бо сіяли і вирощували все. Зараз ми бачимо зворотнє явище, коли є надлишок даного продукту. Виробники вже будуть більш свідомо підходити до виробництва з економічної точки зору і робити акцент все ж таки на зберіганні продукції. Тому що в нас склади і обсяги зберігання були в інших регіонах – крім півдня. Набагато менше зберігалась продукція, склади не розвивалися, тобто спокійно надходив через морські порти імпортний овоч або фрукт. З минулого року розпочалась тенденція до збільшення сховищ навіть не у великих масштабах: на кожному підприємстві про це думають. Тому що ціна на продукцію ближче до кінця сезону, тобто весною зростає і є можливість все ж таки оцей надлишок продати і трошки заробити.
Картопля в межах 25-30 грн до кінця весни. Цибуля і морква: дуже низькі ціни
— Що у нас буде дорожчати і дорожчає з овочів, а з чим у нас немає проблем?
Ми бачили останніх пару місяців зростання вартості картоплі. Посівні площі трошки у 2023 році зменшилися порівняно з 2022 роком, але зберігання все ж таки не було настільки розвинутим і тому ціна підскочила. Навіть коли ми імпортували картоплю наприкінці лютого-початок березня, цього року це розпочалося з січня місяця, і ми змогли не дати ціні далі рости. Зараз імпортна продукція надходить і ціна буде триматися в межах 25-30 грн за кілограм ще доволі високою, мабуть, до кінця весни – тільки-но з'явиться молода картопля. Цибуля і морква – дуже низькі ціни, деякі виробники працюють в збиток і ми розуміємо, що даний продукт все ж таки не буде зростати в ціні.
— З'явилася молода картопля, але ціни драконівські?
У середньому десь у 2,5 рази більше від старої картоплі. Вона зараз переважно вся імпортна: з європейських країн, з Єгипту. На опті зараз вона біля 50 грн за кг. Меншою ціна буде у другій половині травня. Від власного виробника почнеться в червні. І там уже ми зможемо стабілізувати ціну, вона буде нижчою, ніж зараз.
Максим Гопка. Фото: agrokebety.com
Молоко, яйця, м'ясо
— Щодо молока?
Для молока є сезонна тенденція: виробництво і валові надої зараз сезонно зростають і пропозиції більшає на ринку. Тут також ми можемо констатувати: ціна, якщо буде зростати, то переважно не від виробника, а від уже переробника, який вкладає витрати електроенергії.
Щодо яєць, то ціни просіли – і це сезонний фактор. Збільшення господарств населення і виробництва додає до великих виробників. Перед Великоднем ми не будемо бачити великих цін на яйця у 60-70 грн.
М'ясо має більш сезонний характер. Коли розпочався піст – це було дуже видно, коли ціна просіла на м'ясо. Але ціна останніх півроку тримається доволі на непоганому рівні: свинина 220-240 грн. Курятина – філе – 130-140 грн. Великих стрибків не фіксується. Яловичина більш-менш стабільна. Ціни на м'ясо можуть трошки зрости, коли розпочнеться сезон шашликів, коли закінчується піст. Яскраво може відзначитися перша половина травня.
Популярна українська індичатина
— У чому такий секрет популярності української індичатини?
Цей напрямок активно розвивається останніх декілька років. Культура споживання м'яса змінюється. Вона носить більш масовий характер. В Україні напрямок виробництва індиків зростає і навіть зовнішня торгівля також зростає в цьому напрямку. Ця продукція дієтичного споживання. Це другий з видів м'яса після курятини, які вирощуються в Україні. І це йде на експорт також. Наша продукція якісна і має активний зростаючий попит. Напрямок молочний більш рентабельніший і характерний буде вже для малих і середніх виробників. Малі і середні виробники будуть більший акцент робити на це.
Україна конкурує з європейськими виробниками
— Ми продовжуємо експортувати?
Доволі непогано ми змогли акліматизуватися в плані молочної продукції. Це Молдова, Азербайджан, Грузія, Ізраїль, Туреччина. Помітним під час війни став і європейський ринок. Це бажання не тільки українського виробника, а й європейського споживача: це молоко, масло вершкове, деякі сири. Український виробник, коли мав надлишок молока – перший рік-півтора війни – намагався конкурувати з європейською продукцією і в нього виходило це. В Європі останніми роками є засуха і це впливає на валовий надій молока, що підтримує високу її ціну. Україна тут також може підтримувати їхній ринок європейський і конкурувати за якістю. Ми розвиваємо даний напрямок. Щодо овочів і фруктів – це невеликі обсяги: ми завжди були на світовому ринку одними з найбільших експортерів яблука українського. Останні рік-два довоєнних – лохина, малина, ягоди користуються великим попитом як в Європі, так і в світі. Десь 90% овочів вирощується в господарствах населення. В промисловому масштабі небагато вирощується. 40-50 гектарів – це для України небагато.
Недоречно порівнювати довоєнні ціни і теперішні
— Що формує ціни?
Ніхто, крім ринку, зараз це не формує, тому що надлишку продукції як такого, немає і імпортна продукція також заходить. Ціна може відрізнятися, на кожному ринку іноземному вона формується окремо, є додаткові витрати на логістику, на зберігання до продажу, і кожен робить іще якусь свою мінімальну націнку. Продукції трошки не вистачає.
Щодо гречки, то вона в супермаркетах по ціні є рентабельною для споживача. Для виробника в цьому році є нові ідеї зменшити посівні площі під гречку, тому що були реально великі збитки. Всі порівнюють теперішні ціни з довоєнними. Вже майже третій рік війни і при тих факторах, які склалися – інфляція і продукція по ціні, яка зараз є – вона навіть конкурентоспроможна і тримає гарний свій рівень. Недоречно порівнювати довоєнні ціни і теперішні.
Цього року ми переходимо на так би мовити більш довоєнну модель, коли розуміємо зараз баланси, плюс мінус приблизні споживання: хтось буде більший акцент робити на себе, хтось буде робити під продажі, хтось під переробку. Зараз підприємства намагаються якось відновитися і відновити своє виробництво довоєнне.
Меду менше
— Яка у нас от ситуація із бджолярством?
Обсяги експорту зменшилися, тому що зменшилось виробництво. І це не тільки через війну. У центральному, східному, південному регіоні багато було виробників меду і вони були також з переробкою направлені на експорт в Європу. Внутрішнє споживання зменшилося за рахунок зменшення населення в Україні. Чим відзначалися довоєнна ніша виробництва і торгівлі – це мед і волоський горіх. Зараз іще робиться акцент на фундук, тому що кліматичні умови дозволяються в Україні це зробити.
