Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Ми можемо використати на внутрішньому ринку максимум 25% того, що виробляємо"
Які цьогорічні перспективи агроекспорту України?
Ми в таких тяжких умовах перебуваємо впродовж трьох років великої війни. Основні проблеми у світі – це погодно-кліматичні зміни. В Україні найбільша проблема – це війна. Ніхто не очікував, що навіть в умовах війни ми зможемо так потужно працювати. Основним рушієм економіки в Україні на сьогодні є сільське господарство. Тобто, щоб не сталося, ми будемо триматися. Нас завжди хвилювало те, що ми могли реалізовувати свою продукцію. Незважаючи на те, що ми втратили понад 30% сільськогосподарських земель, ми можемо використати на внутрішньому ринку максимум 25% того, що виробляємо. Решту нам потрібно експортувати. Тому проблеми експорту залишаються одними з ключових. Передусім йдеться про торгівлю з ЄС. У 2021 році, коли ми зібрали історичний врожай – 108 млн тонн зернових культур, ми працювали на світовому ринку, проте Європа нас обмежувала великими квотами. Проте в 2022 році Європейський Союз нам допоміг, знявши всі обмеження. Тому ми легко продавали те, що в нас було.
Порівняно з 2021 роком зростання експортних обсягів складе 40%
Наступного тижня Рада ЄС має ухвалити рішення щодо тарифних квот у рамках оновленої Угоди про вільну торгівлю з ЄС. Які товарні позиції можуть увійти сюди і чи дозволяє врожай експортувати те, що до чого будуть квоти?
Урожай дозволить нам дотриматися цих квот. Наприклад, обсяг меду збільшили в 5 разів – з 6 тисяч тонн на рік до 30. Цукру – лише 20 тисяч тонн. За період російського повномасштабного вторгнення і відсутності квот ми поставили понад 500 тисяч тонн. Зараз 20 тисяч збільшують для нас у 5 разів. Обсяги обробленого крохмалю також збільшуються в 5 разів. Також зростають обсяги поставок сухого молока, яєць. Порівняно з 2021 роком розширення обсягів складе 40%, якщо брати до уваги всі продукти. Для нас це важливо і нам це допоможе.
"Європейські фермери ніколи не зможуть конкурувати з нами"
Сільське господарство ЄС тримається на міцному фундаменті дотування. 40% бюджету ЄС можна використати на дотації фермерам. Ми можемо використати максимум 1%. При цьому Україна більш конкурентноспроможна, ніж ЄС. Вони блокують нас, зокрема, поляки. Проте російські продукти з Білорусі вони не зупиняли. У середньому європейський фермер обробляє 12 га землі. В нас малий бізнес обраховується до 300 га. В ЄС, якщо в тебе 20 га землі, то ти вже дуже потужний. Тому їхні фермери ніколи не зможуть з нами конкурувати.
.jpg)
Леонід Козаченко. Фото: Latifundist.com
У нас немає такого контролю якості продукції, як у ЄС
Які вимоги до нашої товарної продукції?
Це болюче питання. Щодо якості продукції і щодо контролю якості ми маємо вчитися в ЄС. Ми практично все зробили з того, що вони вимагають з погляду гармонізації нашого законодавства. Проте гармонізувати – це одне, а запровадити – це інше. Два тижні тому Європа повідомила, що зупиняє імпорт з України курячих яєць, тому що там вже вдруге виявили наявність у однієї з компаній антибіотиків через боротьбу з сальмонелою. Ці речовини потрапляють і в м’ясо, і в яйця, і їх тоді не можна споживати. Проте в Україні ніхто не чув, що є така проблема. Ми їмо і м'ясо, і яйця. У нас немає такого контролю. В ЄС відразу на це відреагували і зупинили. Компанія, яка порушила правила, зупинила поставки, інші поставляють. Нам збільшили обсяг яєць, які ми зможемо поставити.
Близький Схід, арабські країни, африканський континент – перспективні ринки збуту
Які ще ринки, крім ЄС, є перспективними для України на найближче майбутнє?
Є багато ринків. Передусім йдеться про Близький Схід. Він не може себе забезпечити і потреби в них зростають. Також це Індія, Китай, Південна Корея, ОАЕ, Саудівська Аравія тощо. Ми з ними працюємо, оскільки основний обсяг йде зараз саме в цьому напрямку. Найбільше потребує нашої продукції африканський континент. Проте ми з ним найменше працюємо через низьку ліквідність і великі ризики.
