Ілюстративне фото: armyinform.com.ua
"Цей законопроєкт – верхівка айсбергу"
– Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №11092 щодо вдосконалення системи початкової загальновійськової підготовки. Тобто ми тепер інакше підходимо до "Захисту України": до предмету і до того, як ми взагалі комунікуємо і організовуємо це у середній школі? Я правильно розумію?
Саме так. Але важливо розуміти, що цей законопроєкт – це верхівка айсбергу, яку зараз у Верховній Раді побачили і обговорили. Насправді, за цим законопроєктом стоїть велетенський обсяг роботи, тому що зміна програми – це не законодавча ініціатива, а написання нової програми. І написання нової програми із "Захисту України" – це предмет, який частина слухачів може знати за старою назвою "Допризовна підготовка юнаків" (ДПЮ), воно тривало із грудня. І станом на 25 квітня ми нарешті отримали погодження цієї оновленої програми, яку затверджує Міносвіти, але погоджує Міністерство оборони. І, власне, ми отримали документи від Міністерства оборони, що вони затвердили нову програму. Тому цей процес дуже масштабний і тривалий. Законопроєкт – це просто унормування на законодавчому рівні, щоб прибрати термінологію ДПЮ, яка вже не є актуальною, і дещо вдосконалити технічні норми, які стосуються загальної військової підготовки. Тобто, це не просто формальна зміна в законі, а за цим стоїть велетенська робота із оновлення програми. Зараз буде запускатися навчання вчителів і закупівля нового обладнання, на що було виділено окремо гроші державною субвенцією, і багато чого іншого.
Нова програма буде спільною для хлопців і дівчат
– Чи є вже розуміння того, як цей процес відбуватиметься?
Воно є, тому що, насправді, цей законопроєкт – це юридична частина цього процесу. Найголовніший процес, який у цьому напрямку відбувається – це розробка нової програми. Ми над цим працювали. І я, попри те, що є народною депутаткою, була включена і фактично координувала цей процес. Ми збирали фахові робочі групи, теперішніх військових, які могли чітко озвучити запити. А потім педагоги, фахівці із системи освіти могли підказати, як це краще викладати так, щоб сучасним дітям, підліткам було цікаво це вчити. В чому буде принципова відмінність цієї оновленої програми від попередньої?
Перше. У старій програмі у нас існували 2 так званих навчальних плани – для хлопчиків і для дівчаток, де всі дівчата вчили медицину, а хлопчики марширували на шкільному майданчику. А нова програма буде спільною для всіх і всі будуть засвоювати її разом. До слова, у процесі роботи над цією зміною ми їздили у деякі центри викладання предмету, які дещо оновили підходи, і ми бачили як дівчата і хлопці вчаться разом. А там, де ще не вчаться разом, то було дуже цікаво спілкуватися із дівчатами-підлітками. Ми запитували їх: а як вам навчання і все таке? Вони кажуть: нам хочеться із хлопцями вчитися, у них якась цікавіша програма. Тому ця нова програма буде спільною для хлопців і дівчат.
Друге. Блок стройової підготовки. У старій версії програми на неї відводилося 8 годин. При тому, що це предмет, який викладається 1 годину на тиждень – це 2 місяці. Яким чином стройова підготовка впливає на готовність захищати країну – питання риторичне. Тому в оновленій програмі її не буде. Натомість, в оновленій програмі діти початково будуть знайомитися із ідейними речами. Чому важливо захищати Україну? Що таке російсько-українська війна? Хто є Герої українсько-російської війни? Чому Україна обрала шлях у НАТО? Ми це теж будемо інтегрувати у програму. Тобто це такий ідейний блок. Але також у самій програмі буде дуже багато практичних відпрацювань. Починаючи із того, що діти будуть вчитися керувати дронами. Вочевидь, не бойовими. Але я вже бачила такі пробні навчання для підлітків. Їм страшенно подобається. Вони всі змагаються за право покерувати дронами. Їм це дуже цікаво і, звичайно, це значно цікавіше, ніж стройова підготовка на плацу. Будуть інші сучасні військові технології, де вони будуть просто ознайомлюватися із тим, що зараз є. Це для того, аби зрозуміти взагалі, як працює українська армія.
Інна Совсун. Фото: facebook/Inna Sovsun
Також є блок із захисту цивільних у процесі війни. Чому ми цей блок додали? Для того, щоб діти розуміли мінімальні правила безпеки в умовах ведення бойових дій. Ми поспілкувалися із ДСНС, вони готові забезпечити навіть викладання цього блоку для вчителів. Тобто цей блок теж є. І ми також інтегруємо базові принципи військового управління, але у формі, яка є цікавою для дітей. Наприклад, рольова гра про те, як працюють армії НАТО. Тобто формат виконання завдання в арміях НАТО, який прописаний. Тільки діти будуть не бойове завдання виконувати, а якесь інше, яке їм буде зрозуміле. Але за принципами, які закладені в арміях НАТО. Наприклад, підготувати вечірку до дня народження. Ці формати вже випробувані у передових школах і показали свою результативність. Тому вони теж закладені в цю оновлену програму.
Найбільший виклик – це навчання вчителів
– Це стосується середньої школи. Логічним продовження цього ланцюжка є військові кафедри в університетах і це теж складна історія. Чи є тут якісь напрацювання?
Одна з причин, чому я так розгорнуто відповідала на перше питання у тому, що я 4 місяці живу цим проєктом цілодобовим, м'яко кажучи. Це дуже масштабно, це дуже складно. Ми стикалися із дуже великим супротивом на різних рівнях, подекуди і військового керівництва. На щастя, фінально керівництво це погодило. Але у будь-якому випадку це був складний процес і він ще не завершений. Ще дуже багато роботи по школі. Я допомагаю настільки, наскільки можу, тому мені зараз важко уявити, щоб взятися ще за блок, який стосується університетів, де мають забезпечувати базову військову підготовку, бо це реально окремий проєкт, окремий напрямок роботи. За нього треба братися, але є об'єктивні причини, в тому числі, інституційна спроможність, неспроможність української держави різних рівнів це робити одночасно. Так вийшло, що була політична воля з боку Міносвіти, плюс виділена субвенція урядом на безпосередньо викладання цього предмету у школі. По університетах теж є якийсь рух, але, наскільки мені відомо, він не стосується зміни змісту. Він радше організаційний, а сама програма – мені невідомо, щоб щось змінювалося. Чи варто буде до цього підійти? Мабуть, варто. Але тут ми упремося в інституційну спроможність це робити, і у суперечки щодо того, як воно має виглядати, і хто це має забезпечувати. Бо навіть по школі у нас зараз найбільший виклик – це навчання вчителів, які мають це викладати. Плюс заведення нових вчителів, щоб це викладав не фізрук на третину ставки, а фахові люди, які будуть тільки цей предмет викладати і вкладатися у нього. Це вже велетенський виклик для всієї системи середньої освіти. В університетах буде те саме. Сподіваюся, що до цього теж дійдемо.
