Ілюстративне фото: g7italy.it
На саміті G7 буде підписана безпекова угода між Україною та США
На саміт "Великої сімки", який стартує в Італії, запланована зустріч президента України Володимира Зеленського із президентом США Джо Байденом. Які ваші очікування від цієї зустрічі?
Це буде зустріч на полях саміту, така форма існує. Україна не є членом G7, але ми регулярно беремо участь у таких засіданнях. Більше того, тут йдеться і про двосторонні відносини. Оскільки попередньо відомо, що на цьому саміті буде підписана безпекова угода між Україною та США.
Відомо, що ця угода розрахована на 10 років і буде містити допомогу, яку Сполучені Штати надаватимуть Україні. Але досить тривожним у ній виглядає те, що вона не буде обов'язковою для виконання наступним президентом США. Це означає, що наступний американський президент теоретично може сказати, що "ні, я цю угоду не визнаю і виконувати не буду"?
Виходить, що так. Я з вами згоден, що це достатньо показовий момент. Але тут можна зрозуміти, чому такий формат обраний. Бо якщо це проводити у форматі, наприклад, із ратифікацією договору, то в нинішніх умовах, умовах дуже жорсткої передвиборчої боротьби, де один кандидат сам визнаний винним у практично кримінальному злочині, у другого – син визнаний, то зрозуміло, що це лише ускладнить ситуацію. Тому так, це достатньо незручний момент. Але є все ж таки позитив в тому плані, що такі зустрічі відбуваються, особливо в умовах війни, яка в нас триває. Скільки б зустрічей із президентами головних партнерів не відбувалося, їх завжди не буде достатньо. А тут в України якраз вийшло використати цю ситуацію, починаючи з відзначення 80-річчя висадки союзників у Нормандії. Є позитив, як на мене, ще в тому, що була взагалі ідея американської сторони підписати цю безпекову угоду під час Вашингтонського саміту. Тобто в такий спосіб пом'якшити те, що немає політичного запрошення до вступу України в НАТО. Був, до речі, дуже показовий момент, що на зустрічі із Зеленським у Франції президент Байден вибачився практично за ті тижні, коли затягнулася їхня допомога. Хоча, насправді, це не тижні були, а місяці, але він це зазначив. І це показовий момент.
Скоріш за все, що механізм уже опрацьований
Анонсовано, що на засіданні будуть ухвалені рішення щодо заморожених російських активів. Йдеться про те, що Україні має бути виділено 50 млрд доларів за рахунок доходів від цих активів. Я правильно розумію це рішення?
Так, йдеться саме про це. І це дійсно показово. Зрозуміло, що політичне рішення ухвалювалося раніше, зокрема в Нормандії про це була відповідна заява французів та американців. І тут ще один показовий момент у тому, що буде ухвалюватися рішення ще на рівні Європейського Союзу, тобто на рівні конкретних виконавців, як це робити. 260 млрд євро – це достатньо багато. Ми поки що не знаємо, наскільки це може бути забезпечено в юридичному плані. Але якщо такі заяви зроблені на рівні президента Європейської комісії, зараз це анонсовано на саміті G7, то, скоріш за все, що механізм уже остаточно опрацьований і перші гроші дійсно будуть у липні.
Дмитро Левусь. Фото: facebook/ObiednanaUkraina
Санкції США проти РФ є достатньо переконливими
Анонсовані також певні сигнали, рекомендації, які будуть спрямовані в Китай. Себто очікується, що "Група семи" закличе Пекін припинити допомагати Росії у війні проти України. На вашу думку, чи стане це звернення G7 настільки переконливим, що допоможе переконати Китай?
Я думаю, що крім тиску словами або намаганнями переконати, є ще методи й іншого впливу. І в цьому контексті вчорашні санкції США проти Російської Федерації, як такий натяк, є достатньо переконливими.
Давайте нагадаємо. Йдеться про віднесення Московської біржі і її дочірніх підприємств до санкційного списку, що означає заборону їм торгувати доларами і євро. Це одразу спричинило гойдалки курсу російського рубля. У московських обмінниках доходило навіть до 200 рублів за долар, що вдвічі більше, ніж було до цього. Зараз курс начебто стабілізувалися. Очевидно це якісь потуги російського Центробанку, але ефект був такий. Чи може це бути певним прикладом того, щоб і китайські майданчики можуть опинитися в такій ситуації, якщо у Пекіні не почують вмовлянь Європи і світу?
Гадаю, що може бути. Тим більше, що це в комплексі з накладенням санкцій на 300 осіб, в тому числі в Об'єднаних Арабських Еміратах, які допомагають Росії. І це зрештою вихід на вторинні санкції, про які Україна давно говорила. Тому я гадаю, що цей момент може виглядати дуже переконливим. Але я б не був надто оптимістичним. У мене, наприклад, є стійке переконання, яке ґрунтується на реальних речах з приводу того, що КНР переконує світ у тому, що у неї нібито є якийсь ексклюзивний вплив на РФ. Так, вплив є, Росія залежна. Але Китай, насправді, теж усвідомлює, що є певні "червоні лінії", за які вони не зайдуть тиснучи на Росію. Це наочно було помітно після візиту Сі до Путіна весною минулого року, коли вони ухвалили декларацію про те, що не можна поширювати ядерну зброю. А буквально за тиждень після цього Путін вирішив розмістити ядерну зброю у Білорусі. Тобто це достатньо суворий сигнал для КНР. Але, я гадаю, це те, що треба робити. І певні обмеження на постачання до РФ Китай буде робити. Просто треба розуміти, що немає панацеї в даному випадку.
Китай дуже залежить від світової кон'юнктури
Через те, що економіки країни "Великої сімки" зав'язані на економіку Китаю?
Так, в тому числі. І це достатньо показово. Хоча, як на мене, Китай залежить, насправді, набагато більше і в так званому "китайському плані" це було дуже помітно. Це такий "егоїстичний документик", в якому є просто вимоги зберегти виробничі і торговельні ланцюжки, готовність Китаю брати участь у відновленні і так далі. Тобто, навіть там помітно, що Китай дуже залежить від світової кон'юнктури.
