"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін

"Необхідно знайти баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і для економіки", – Балін

Україна та ЄС оновили та продовжили "транспортний безвіз". Нова угода стала більш жорсткою щодо українських перевізників і в цьому є заслуга польського уряду. "Усі  зміни в новій угоді спричинені позицією польського уряду. Направлені вони на те, щоб коли Україна стане членом Європейського союзу, наші перевізники не стали впливовими гравцями на ринку", - заявив в ефірі Українського Радіо віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін. Зараз кількість автоперевезень рекордно низька. Зменшення експортного потенціалу експерт  пов’язує з активною мобілізацією чоловіків. Разом з тим Володимир Балін висловлює сподівання, що криза в сфері автоперевезень невдовзі мине: "Ми сподіваємося, що держава знайде баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і потребами для економіки".

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото: Уніан

Що таке "транспортний безвіз"? Продовження попередньої угоди чи  якісно новий договір?

З одного боку це продовження угоди, яка існувала. І ми можемо без отримання дозволів здійснювати перевезення. З іншого боку на вимогу певних країн, перш за все Польщі, до угоди були внесені певні запобіжники. Тому зрозуміло, що вона не така легка, яка була раніше. Якщо перевізник порушуватиме угоду з одного боку, а з іншого законодавство європейських країн, зокрема Польщі, то ці країни будуть робити все для того, щоб позбавити перевізника права працювати за цією угодою. Першу угоду було підписано в 2022 році, а вже у вересні польські перевізники блокували кордон і вимагали повернення дозволів для України. Тому усі  зміни в новій угоді спричинені позицією польського уряду. Направлені вони на те, щоб коли ми станемо членом Європейського союзу, наші перевізники не стали надто потужними конкурентами. Тобто для поляків важливо, щоб Україна не стала впливовим гравцем у цій царині. Це моя така думка, але в угоді це також частково відображено. Щодо тексту угоди, то тут маємо багато змін. Наскільки чітко виписані всі умови, складно судити тому її поки не було оприлюднено. Проте ми маємо вже кілька новацій. Якщо ми заїжджаємо в Польщу, на територію ЄС, український перевізник має підтвердити мету поїздки. Інакше це буде порушенням угоди. Для нас це не проблема, оскільки раніше ми вже працювали з дозволами і підтвердженнями мети поїздки. Однак, поки невідомо, як на ці підтвердження реагуватиме польська інспекція.

Кожен бореться за свій ринок

Чи знімає ця угода усі суперечки між українськими і європейськими перевізниками?

У нас суперечка є виключно з польськими перевізниками. Усі інші перевізники працюють вільно на європейському ринку і не відчувають загрози від нашого майбутнього виходу на нього. Незважаючи на те, що Польща є членом ЄС і мала би грати за одними правилами, вона ще й єдина країна, яка визнала своє законодавство вищим за законодавство ЄС. Польща дуже потужна країна на ринку перевезень. Для них конкурент навіть з уп’ятеро меншим флотом становить загрозу. Рік тому вони намагалися втягнути в конфлікт і Румунію. На щастя, румуни заявили, що їх все влаштовує. Проте румунські аграрії робили певні заходи на кордоні, зокрема через те, що українське збіжжя впливає на їхній ринок. Тобто кожен бореться за свій ринок.

Чи передбачає кінцевий текст угоди, що деякі країни ЄС зможуть зупиняти дію договору в односторонньому порядку?

Кінцевий документ передбачає, що деякі країни і навіть території країн можуть ставити питання про припинення дії угоди на певних територіях. Якщо взяти до приклад Люблінське воєводство і Україну, то Україна повинна мати право їхати машинами через Люблінське воєводство, при цьому перевізники з Польщі не зможуть їхати з Люблінського воєводства в Україну зі своїми товарами.  Крім того, кінцеве рішення буде прийматися комісією, сформованою з України і країн ЄС. Із 16 членів вісім будуть українські. Тобто такий запобіжник в угоді є, проте практична реалізація буде доволі складною.

Володимир Балін. Фото: cdn-trans.info

Яку вигоду отримала наша економіка за час дії "транспортного безвізу"?

У нас до початку повномасштабного вторгнення завжди були проблеми з дозволами, перш за все з Польщею. Були проблеми з румунськими дозволами. Ми мали  певні обмеження, через які наша економіка не могла отримувати логістичне забезпечення саме українським перевізникам. Безвіз забезпечив досить прогнозовану логістику для всіх наших експортерів і імпортерів. Звісно, складно оцінити результат через блокування кордону, але факт залишається фактом, що відсутність дозволів дала можливість спокійно прогнозувати логістичні процеси для нашої економіки.

Немає водіїв – немає автоперевезень

Яка нині ситуація на кордоні? Що Україна перевозить автотранспортом?

На сьогодні на кордоні немає черг. Це пов’язано з двома чинниками. По-перше, зменшився експортний потенціал через ситуацію з мобілізацією. Велика кількість роботодавців змушені звільняти людей, багато звільняються самі. Зокрема це стосується і перевізників. Водії хвилюються, що фізично не зможуть перетнути кордон, тому звільняються. Це є проблема. Але ми сподіваємося, що держава знайде баланс між мобілізаційними потребами для ЗСУ і потребами для економіки. Зменшення експортного потенціалу не вплинуло на подорожчання перевезень. Ба більше, вони стали дешевшими, оскільки немає чого везти. Зерно перевозять морем і залізницею, яка втричі дешевша за автотранспорт.  Крім того, збіжжя це не наш товар. Везти урожай автомобілем занадто дорого.

Коли варто  очікувати закінчення кризи з автоперевезеннями? Після закінчення війни?

Криза має закінчитися раніше. По-перше, тому що ми потребуємо імпорту. По-друге, я сподіваюся, що економічна політика держави призведе до того, що наші експортери почнуть виробляти продукцію, яку ми будемо возити. Це дуже важливо. Якщо цього не станеться, ми не матимемо чим платити зарплати нашим воїнам.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко