Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
Склалося відчуття, що потенціал нашої співпраці набагато більший, ніж одна пісня
Спершу у вас був "Настрій: колядувати", а потім — настрій видати спільну пісню "120". Тепер ви презентуєте мініальбом "Коли квітне папороть". Розкажіть про його створення і якою була його ідея?
Пилип Коляденко: Зараз під час війни ми намагаємося перелаштувати все, що стосується творчості, зрозуміти що і кому потрібно, чого ми чекаємо від творчості і чим надихаємось в ці часи. Наша співтворчість з ROXOLANA почалась із бажання дізнатися й відчути одне одного, поговорити про наші проблеми та емоції й те, яким ми бачимо цей світ. Ми багато з Роксі розмірковуємо над тим, про що ми хочемо говорити нашому слухачеві. Я думав про те, як її розповіді й переживання можна посилити музикою й текстом. Для мене вона — друг, якого я слухав, яким надихався і з яким хотів творити. Ми — дві музичні душі, які намагались передати цим альбомом наш настрій і наш посил в ці часи.
Від початку роботи над альбомом ви одразу знали, яким буде результат, чи це для вас було повною авантюрою?
ROXOLANA: Ми нічого не знали. Все почалося з треку "120" і це було експериментом. А потім склалося відчуття, що потенціал нашої співпраці набагато більший, ніж одна пісня. Вже тоді ми почали кидати одне одному демки і прикольно, що не було ніяких обмежень в стилістиці чи думок щодо формату пісень.
Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
А що вас більше захоплює — сам процес створення пісні, чи вже реакція на неї аудиторії?
Пилип Коляденко: Захоплення і любов до музики й творчості починається з ідеї. Це і є момент істини, з якої ти розкриваєш структуру, фантазуєш про те, яким може бути текст, посил і все це відбувається в любові до нашої справи й до того, що ми пишемо і що ми несемо. А далі, коли воно вже має оживати у вухах у людей, це вже інший бік творчості, так би мовити, фідбек. Це все як одна стадія дорослішання твоєї дитини, яку створюєш, пишеш і випускаєш.
Пилипе, Phil It — це не лише ти, це спілка митців. Розкажи, хто долучився до запису альбому?
Пилип Коляденко: Сам альбом почався не з пісні "120", а з композиції "Мені тебе бракує" і фрагмента, який ROXOLANA виклала в інсту. Тоді майже вся моя команда скинула мені цей фрагмент і написала: "Скажи Роксолані, що ми хочемо робити цей трек, робімо його разом!". Я теж, коли його почув, відразу зрозумів, що це не просто найс, а в ньому є сила. Роксолано, я тобі коли писав і запитував, чи даєш ти дозвіл доторкнутися до твого уявлення, яке ти вклала в цю пісню, мені було важко, тому що це велика відповідальність — не зіпсувати те, що вже є цілісним і цікавим. Ми всією командою переписувались вночі і я наважився запропонувати Роксолані зробити цей трек разом.
Альбом "Коли квітне папороть" — максимум нашої схожості, до якої ми наразі дійшли
Кожна пісня у вашому альбомі — це відображення певної стадії кохання: від пристрасті до ностальгії. Чому вам було важливо торкнутися саме таких тем? Це те, про що ви зараз найбільше думаєте?
ROXOLANA: Мені здається, ми взагалі почали наш діалог про те, що кожні стосунки циклічні й проходять якісь свої етапи. Звісно, у кожної людини ці почуття зовсім різні, але загалом ці відмітки існують. Спочатку ми про це думали, потім просто писали пісні, а потім, коли склали їх докупи, в цьому й з'явилася якась циклічність.
Пилип Коляденко: Коли ми створювали Phil It і з'явилися перші пісні, для мене було важливо зробити щось таке, що глибоко торкатиметься тебе і відриватиме від вибухів і стрілянини. Це те, до чого людська душа може прийти в такі моменти, і що тебе може зігрівати, оберігати й повертати до самого себе. Я для себе зрозумів, що на цьому етапі мені дуже хочеться писати щось глибоке та душевне — як перша закоханість, як розуміння того, що ви можете не побачитись. Тобто про всі етапи будь-яких відносин.
Чи схожі ваші погляди на життя?
Пилип Коляденко: Ми знайомі вже пів року. Ми двоє творців, у яких різні життя та різні взаємини з людьми. Багато наших думок різняться, але впродовж цих пів року ми змогли зрозуміти наші відчуття і намагалися знайти певні ключі одне до одного. Під час роботи над створенням альбому ми розвивалися і в якийсь момент могли зустрітися й поділитися своїми переживаннями та почуттями. У такому поєднанні ми знайшли щось своєрідне. Альбом "Коли квітне папороть" — максимум нашої схожості, до якої ми наразі дійшли.
За ці пів року ви стали ще більш дружні, чи, можливо, з'явилося відчуття, що вже час відпочити одне від одного?
ROXOLANA: Був такий прикол. Коли ми вже написали альбом і розпочалася технічна частина, ми жартували, що випустимо альбом і вже, мабуть, зовсім перестанемо спілкуватися.Тому що між нами були моменти максимальної напруги, якої дуже хотілося позбутися. Але ми випустили альбом і більше одне до одного не чіпляємося.
Пилип Коляденко: Давай тоді ще відвертіше скажемо. До виходу альбому залишалося 2-3 тижні, я зателефонував до неї і спитав: "Може, нашій дружбі заважає цей альбом, може, не випускатимемо його?". Я не можу творити, коли є якісь непорозуміння. І я хотів випустити цей альбом, коли в нас все буде добре, щоб видати його від любові. Але потім я пошкодував про свою ідею не випускати альбом.
Вас це ще більше зблизило?
ROXOLANA: Нас зблизило те, що ми доробили альбом і вже настав час його випускати.
Пилип Коляденко: Ми повивчали одне одного з усіх сторін. Я багато в чому можу до неї дослухатись, тому що я в якомусь сенсі більш сумбурний і можу навіть піти зі зйомки, якщо мені щось не сподобається.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста
Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.