Різнобарвність, різність і рівність. Катерина Кормілець про прапор спільноти ЛГБТКІА+

Різнобарвність, різність і рівність. Катерина Кормілець про прапор спільноти ЛГБТКІА+

Усі прайд-рухи починалися як боротьба за права, зауважила в ефірі Радіо Культура спеціалістка з роботи із соціальними мережами Громадської організації "Харківське Жіноче Об'єднання "Сфера" Катерина Кормілець. І веселковий прапор є фактором об'єднання і фактором видимості на прайдах, на різних культурних подіях, у соцмережах тощо. "Для нас це – про різнобарвність, різність і рівність", – зауважила Катерина Кормілець.

0:00 0:00
10
1x

Марш рівності у Києві 16 червня 2024 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Усі прайд-рухи починалися як боротьба за права

Що означає прапор спільноти? Наскільки він цінний для спільноти?

Як ми знаємо на прикладі України, прапор – це великий символ для будь-якої спільноти. Зокрема, і для спільноти ЛГБТ. Це веселковий прапор, як ми знаємо, і це – один з найвидиміших символів нашої спільноти. Також є велика кількість різних варіацій прапорів для кожної спільноти. Але цей прапор – фактор об'єднання і фактор видимості, який ми використовуємо на прайдах, на різних культурних подіях, в наших соцмережах тощо. Щоб бути більш видимими. Це допомагає об’єднувати нашу спільноту.

Різнобарвність, різність і рівність

Розкажіть про історію цього прапора, його кольори та їхній символізм.

Усі прайд-рухи починалися як боротьба за права. І нам потрібен символ, щоб показувати нас. На різних прайд-рухах ми використовуємо веселковий прапор. Це прапор із 6 кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, синій і фіолетовий. Блакитного, як у стандартній веселці, немає. Прапор з’явився ще в 2 половині ХХ століття під час визвольного руху ЛГБТ-спільноти в США, коли відбувалися Стоунволлські бунти 1969 року (серія спонтанних демонстрацій проти поліційного рейду, які почалися в ніч на 28 червня 1969 року в гей-барі Стоунволл-інн, Нью-Йорк; ці зіткнення часто наводяться як перший випадок в історії, коли представники ЛГБТ-спільноти здійснили опір узаконеній державою системі переслідування сексуальних та гендерних меншин – ред.). Тоді використовувалися різні гасла і прапори. Але треба було вигадати один символ, і так з’явився веселковий прапор. Для нас це – про різнобарвність, різність і рівність.

Як розкрити символіку прапора в контексті рівності й загалом прав людини?

Цей прапор, як і будь-який прапор, створює нашу різність видимою. Ми показуємо на різних подіях прапори, намагаючись створити нашу видимість.

"У нас є конкретні вимоги"

З якими викликами нині стикаються представники ЛГБТ-спільноти у сфері прав людини? Що показав прайд 2024 року?

Прайд-місяць відзначився тим, що в Києві нарешті відбулися прайд-події – це великий благодійний фестиваль та марш, на якому колона вимагала рівності прав. Але у нас є конкретні вимоги до нашої держави. Аби наші права були захищені. Оскільки наші права не можуть бути повністю захищеними, ми не можемо мати шлюбну рівність. Адже в країні війна, і ми не можемо змінювати Конституцію. А в Конституції написано, що шлюб укладається між чоловіком та жінкою. Ми хочемо, щоб ухвалили законопроєкт 9103 (Проєкт Закону про інститут реєстрованих партнерств – ред.), який дозволить всім, не залежно від статі, мати рівні права, зокрема, в питаннях успадкування майна, мати доступ в реанімації до свого партнера або партнерки. Бо зараз ЛГБТ-спільнота цього робити не може. Тому ми вимагаємо ухвалення цього законопроєкту. А також ми вимагаємо ухвалити законопроєкт 5488 (Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації – ред.), який допоможе нам вибороти справедливе покарання для людей, які роблять напади на групи з ненависті.

Марш рівності у Києві 16 червня 2024 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

"Ми натякаємо їм, що можна залучати свою ініціативність в інших напрямках, які будуть більш корисними в суспільстві"

Які ще заходи та ініціативи можуть мати значення для захисту прав ЛГБТ-спільноти? Адже в інформаційному просторі більше говорять не про ваші права, а про спротив певних організацій, які вийшли висловити свій протест проти вашої спільноти. Чому ми досі, як суспільство, не прийшли до якогось спільного рішення? Особливо цікавить, чому це відбувається в умовах війни, адже і з того боку, і з іншого, є люди, які захищають країну на рівних.

Ми всі зараз робимо все, що можемо, заради Перемоги. Ми збираємо гроші на ЗСУ, допомагаємо військовим, ми відкрили збір на 4 мільйони для різної допомоги на різних напрямках на фронті. Зараз ми націлені тільки на це. Будь-яка наша діяльність – це про захист наших прав, про вимогу захисту наших прав та про допомогу військовим. Все, що відбувається з людьми, які налаштовані проти нас, ми не можемо заборонити. Але ми натякаємо їм, що можна залучати свою ініціативність в інших напрямках, які будуть більш корисними в суспільстві.

Щоб Україна перемогла!

Які є стратегії для просування гендерної рівності і захисту прав ЛГБТ-спільноти в сучасному світі?

Ми зараз намагаємося робити нас більш видимими для української аудиторії загалом, для українців, які, можливо, не знають про нашу активну участь, наприклад, у захисті нашої країни. Ми зараз робимо інформаційну кампанію про історію ЛГБТ-військових, про те, які у них є виклики в армії. Також ми працюємо і на іноземну аудиторію, ми виїжджаємо до них із закликами, наприклад, озброїти Україну. Ми також звертаємося до них з проханням змусити Росію заплатити, аби заморожені російські активи передалися Україні. Тобто ми працюємо на різні аудиторії. І це, мені здається, найголовніша стратегія для того, щоб Україна перемогла!