8 тисяч гривень за гектар, роздача насіння і добрив – Висоцький про допомогу аграріям

8 тисяч гривень за гектар, роздача насіння і добрив – Висоцький про допомогу аграріям

З 28 червня розпочався прийом заявок на спеціальні бюджетні дотації на утримання поголів’я корів, кіз та овець, – повідомляє сайт Мінагрополітики. Прийом заявок відбуватиметься через державний аграрний реєстр. Підтримка надається відповідно до порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської  продукції. "Є мінімум дві групи вразливих агровиробників, які потребують допомоги. Це малі виробники (до 500 га) і виробники з прифронтових областей. Ми працюємо з міжнародними партнерами, для того щоб підтримати ці дві категорії виробників. Завдяки коштам ЄС у нас є роздача насіння або мінеральних добрив, є виплати на гектар – по 8 тисяч гривень", – зазначає в ефірі Українського Радіо в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький. Також чиновник розповідає про брак кадрів в аграрній галузі внаслідок мобілізації чоловіків та про труднощі, з якими стикаються землероби в прифронтових зонах внаслідок замінування сільськогосподарських угідь. "80% роботи по нетехнічному обстеженню  можна виконати за рахунок штучного інтелекту. Решту 20% обстежують вже механічними та ручними засобами", – коментує Тарас Висоцький новітні розробки в галузі розмінування.

0:00 0:00
10
1x

 Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

Чи розпочалися вже жнива? І про що звітують аграрії?

Станом на сьогодні жнива розпочалися по всій Україні. Перш за все йде збір врожаю озимого ячменю та гороху. Це ще не масштабні жнива, але в кожному регіоні вони або вже розпочаті, або йде активна підготовка до цього. В нас є система щотижневого збору інформації. Щодо озимих зернових ми маємо непогані показники. Погода була сприятлива. Озимий ріпак трішки постраждав від заморозків, а от зернові залишилися неушкоджені. Тому попередньо показники врожайності не гірші, ніж торік.

Бронювання дефіцитних спеціалістів подовжено до 12 місяців

Як вплинула мобілізація чоловіків на аграрну галузь? Чи є кому збирати врожай?

Брак кадрів дійсно є викликом для аграрної галузі, і він буде актуальним принаймні до кінця воєнного стану. На сьогодні масового повернення людей, які виїхали з тих чи інших причин немає. Для того, щоб цей виклик не зупинив діяльність аграрного сектору уряд вжив деяких заходів. Перш за все, це продовження бронювань, які були дійсні на 7 травня терміном на три місяці, щоб покрити принаймні період жнив. Також це запуск системи онлайн бронювання, який очікується з липня. Наразі, процедура погодження може займати до 2 місяців. Завдяки онлайн бронюванню перевірка відбуватиметься протягом доби. Ще один важливий момент це – скасування обмеження щодо бронювання дефіцитних військово-облікових спеціальностей. Наприклад, велика кількість трактористів підпадали під дефіцитні спеціальності. Тепер будь-яка військово-облікова спеціальність може бронюватися. Є ліміт 50%, але немає такої ситуації, коли підприємство хоче забронювати цінних висококваліфікованих  інженерів, але не може через те, що в них дефіцитна військово-облікова спеціальність. Надалі бронювання відбувається на термін 12 місяців. До цього було – 6 місяців. Для аграрної галузі це дуже важливо, оскільки в більшості випадків виробничий цикл триває рік.

В сезон потрібно сіяти цілодобово

Як ви оцінюєте практику залучення жінок до керування комбайнами і тракторами?

Різні аграрні підприємства розглядають різні стратегії. Є приклади залучення жінок до керування сільськогосподарською технікою або вантажним транспортом. Зараз більшість сільськогосподарської техніки досить сучасна, тому немає потреби у фізичні праці. Єдине, що є велика потреба у витривалості. В сезон потрібно сіяти цілодобово. Крім того, можна об’єднувати кілька бригад, коли поруч з жінками працюватимуть чоловіки з великим досвідом. Тому, якщо у жінки є бажання і  витривалість, то така практика є цілком можливою. Боятися в майбутньому конкуренції за робочі місця не варто, оскільки їх більш, ніж достатньо для всіх охочих.

Площа родючих ґрунтів на планеті  щороку зменшується, а кількість населення зростає

Розмінувати один гектар землі втричі дорожче, ніж коштує сама земля. Чи доцільно в такому випадку їх розміновувати?

Україна – найбільш замінована територія у світі. Площі замінувань не можна порівняти з тими площами, що були в інших країнах під час Другої світової війни. Йдеться про мільйони гектарів. Ми не знаємо, в якому стані будуть деокуповані землі. Тому ми не можемо собі дозволити не повернути ці землі в обробіток. Глобально площа родючих ґрунтів на планеті щороку зменшується, а кількість населення зростає, як і потреба в продовольстві. Якби йшлося про кілька десятків тисяч гектарів, це одна річ, а коли йдеться про мільйони, їх однозначно потрібно повертати для забезпечення української і міжнародної продовольчої безпеки. Щодо порівняння цін. На сьогодні у нас тільки формується ринок землі. І сьогоднішня вартість – це не майбутня вартість Якщо зараз середня вартість гектара землі 45 тисяч гривень, а розмінування – до 60 тисяч, то це вже співставні речі. Якщо подивитися на вартість землі в ЄС, то там вона складає від 3 до 10 тисяч євро. Тому тут воно однозначно співставне з економічної точки зору.  Звісно можуть бути маленькі ділянки з дуже щільним мінуванням, які дорого розміновувати. Але якщо говорити про масштаби, то це все таки співставні витрати. Ґрунт при правильному обробітку – відновлювальний ресурс. Тому такі витрати на розмінування будуть правильними із економічного і зі стратегічного погляду.

Тарас Висоцький. Фото: minagro.gov.ua

80% робіт із нетехнічного обстеження можна виконати за рахунок штучного інтелекту

Як можна здешевити процес розмінування? Чи існують більш сучасні методи і технології, ніж ті, які зараз використовує Україна?

Так, є новітні технології зондування за допомогою супутникових апаратів і дронів. Більше того, в Україні вже їх використовують. Це суттєво економить час і людський ресурс. 80% роботи із нетехнічного обстеження можна виконати за рахунок штучного інтелекту. Решту 20% обстежують вже механічними та ручними засобами. Партнери дають доступ до супутникових знімків, які опрацьовують при центрі гуманітарного розмінування. За цими технологіями майбутнє.  

ЄС надає 8 тисяч гривень виплат на гектар землі

Які програми існують для підтримки аграріїв?

Є мінімум дві групи вразливих агровиробників, які потребують допомоги. Це малі виробники (до 500 га) і виробники з прифронтових областей. Там дорога логістика, можливі втрати від бойових дій, деякі поля забирають під фортифікацію. Там складніше найняти людей або потрібно їм більше платити через ризиковані роботи. Це все додаткові витрати. Тому ми працюємо з міжнародними партнерами, для того щоб підтримати ці дві категорії виробників. Завдяки коштам ЄС у нас є роздача насіння або мінеральних добрив, є виплати на гектар – по 8 тисяч гривень. Зараз ми отримуємо до 35 тисяч запитів в секунду щодо допомоги малим агровиробникам (до 120 га). Нашої підтримки потребує велика кількість аграріїв і ми її надаватимемо під час воєнного стану і ще рік після його скасування.

35 тисяч запитів в секунду щодо допомоги малим агровиробникам

Які умови надання допомоги від держави?

Перш за все, земля має бути офіційно зареєстрована у власність або в користування. В реєстрах це має автоматично відображатися. По-друге, тварини мають бути ідентифіковані. І третій важливий момент – це підписання заявки. Заявку потрібно заповнити і обов’язково накласти електронний підпис. Тільки тоді вона стає офіційною. Якщо кепу немає, його слід вчасно зробити. Всі інші аспекти програма фільтрує сама. Наприклад, якщо заявка щодо землі в прифронтовій області, то її неможливо подати з іншої. Система налаштована так, щоб максимально виключити людський фактор. Усе що можна автоматизувати – автоматизується. Єдина умова – ведення підприємства має бути прозорим відповідно до вимог законодавства.

Розплідники класичних рослиноїдних риб є майже в кожній області

Яка ситуація з рибними господарствами та аквакультурою загалом?

Аквакультура – це також гра в довгу. Це важливо для продовольчої безпеки та економіки. В нас цей потенціал майже не реалізований. Тут ми робимо фокус на кількох складових. По-перше, слід усе цифровізувати і зробити прозорим. Не повинно бути залежності рибалки від інспектора і навпаки. Це зручний механізм, який унеможливлює корупцію. Другий момент – це створення конкуренції, щоб мати стимул розвиватися. Йдеться про запровадження аукціонів. З боку держави важливо забезпечити відновлення ресурсів – тобто робити зариблення. Це можливо наразі за рахунок обласних програм розвитку рибного господарства і з використанням коштів обласних бюджетів. Зараз багато викликів, оскільки в країні війна. Але разом з тим, потрібно вже зараз закладати ресурс, щоб потім був результат. Розплідники класичних рослиноїдних риб є майже в кожній області. Усі підтверджують, як державні так і приватні підприємства, що в разі наявності попиту і замовлень вони готові збільшувати  масштаби виробництва. Якщо обласні програми із зариблення працюватимуть стабільно і прогнозовано, цей ресурс буде збільшуватися.