ГТС України. Фото: Сергій Макогон / Facebook
Це фейковий проєкт, який Росія хоче упакувати нібито азербайджанським газом
Наприкінці цього року завершується контракт між Україною та Росією, між Нафтогазом та Газпромом стосовно транспортування російського газу територією України до споживачів у Європейському Союзі. Обговорюється, що українською газотранспортною системою може прямувати до Європи газ азербайджанський. Азербайджан має чимало газу, він його постачає різним країнам, але не територією України. Щоб з Азербайджану доправити газ до України, до нашої газотранспортної системи потрібно, щоб він перейшов, вочевидь, російськими трубами. Як технічно реалізовується азербайджанський газ?
Це нагадує схему РосУкрЕнерго з туркменським газом, коли реально туркменського газу не було — це був російський газ під виглядом туркменського. Не може це бути азербайджанський газ, а виключно російський, тому що на сьогодні Азербайджан не має вільних ресурсів для транзиту газу територією України, оскільки він видобуває 36 млрд товарного газу, 24 млрд йде на експорт, 12 із 24 іде Україні і ЄС, близько 10 споживає Туреччина, близько двох з половиною — Грузія. Інше споживає сам Азербайджан. Вільних можливостей Азербайджана постачати цей газ немає транзитом через Україну. І цей газ іде через TANAP — (трансанатолійський газогін з Азербайджану через Туреччину до Європи — ред.) — так званий проєкт через Туреччину, а потім через трансадріатичний трубопровід до Греції, Албанії і Італії. Жодних ресурсів на сьогодні Азербайджан для транзиту газу територією не має. Тому це, я б так сказав, фейковий проєкт, який Росія хоче упакувати нібито азербайджанським газом.
Це тільки варіант через російські труби чи може скраплений газ везуть із Азербайджану в порти України і далі наповнюють ним газотранспортну систему?
Це неможливо, тому що немає терміналів з газифікації і регазифікації. Азербайджан не здатен за півроку наростити видобуток природного газу, щоб транзитувати через Україну.
Компанія Socar купує російський газ, який стає її власністю, і, як власність Socar, транзитується територією України до країн ЄС
Якщо ви кажете, що в Азербайджана взагалі немає зайвих запасів газу, які можна буде умовно закачати в російську трубу, то як ми можемо загалом говорити про цю схему?
Дуже просто. Зараз вже йдуть транскордонні перетини по газу між Азербайджаном і Росією. Наприклад, Росія минулого року постачала в Азербайджан близько 800 млн кубічних метрів. А Азербайджан в Росію близько 300 млн кубічних метрів. Тобто вони що роблять? Просто компанія Socar (азербайджанська державна нафтова компанія з офісом у Баку, найбільша вертикально-інтегрована нафтогазова корпорація Азербайджану — ред.) купує російський газ, він стає її власністю і він вже, як власність Socar транзитується територією України до країн Європейського Союзу і заробляє, насамперед, Газпром, а Socar отримує комісійні. Ось і вся схема.
Для чого цю ідею публічно обговорює Володимир Зеленський?
Можливо, він деталі не знає, можливо, хтось його вводить в оману і він дійсно думає, що це буде реально азербайджанський газ. Але це абсолютна неправда. В Офісі президента немає спеціалістів, які розбираються в цих тонкощах.
Україна може зберегти транзит російського газу в обмін на те, що Росія повертає нам ЗАЕС під повний контроль
Що далі буде відбуватися з українською газотранспортною системою, коли закінчиться контракт і його не буде продовжено?
Ми зменшуємо транзит, відповідно, 15 млрд кубічних метрів компанія-оператор газотранспортної системи України втрачає відповідні доходи. Потрібно задіювати газотранспортну систему в позапроєктному режимі, в режимі реверсу, як він не планувався. Для цього потрібно додатково закачувати, на мій погляд, в підземні сховища обсяги газу, щоб створювати відповідний тиск і для забезпечення віддалених від підземних сховищ газу регіонів України. Достатньо складна схема. Я вважаю, що зацікавлені в цьому контракті, насамперед Газпром, Угорщина, Австрія, Словаччина і Чехія. Україна може не сама ініціювати, а саме через ці країни. Україна може розглянути цю пропозицію і зберегти транзит російського газу в обмін на те, що Росія повертає нам ЗАЕС під повний контроль. Оце серйозна стратегічна державна позиція.
Або наприклад європейська компанія може придбати той газ на російсько-українському кордоні — на новій точці, і далі вже укладати контракт з Україною на транзит, таким чином Україна не матиме прямого контакту з Росією.
Може дійсно треба Україні обстоювати сильну позицію, що ми за жодних обставин не хочемо перекачувати російський газ, бо ці гроші РФ використовує у війні проти України.
Це логічний крок. Оскільки, транзитуючи російський газ, Росія заробляє на порядок більше грошей, ніж ми отримуємо від його транзиту. Потім ці гроші йдуть на фінансування військових дій. Нас ніхто не може змусити це робити, тому що ми є суверенна країна. Нафтогаз має право підписувати або не підписувати контракти, і ніхто не може його змусити це робити, якщо їм це буде не вигідно, і не буде вигідно нашій державі.
У 2023 році Газпром продав близько 69 мільярдів кубометрів газу. І це мінімальний обсяг з 1985 року. Порівняно з 2022 роком, який є найгіршим за всю історію компанії, обсяги прокачування газу за кордон скоротилися ще на третину. Експорт Газпрому після початку широкомасштабної війни проти України зменшився втричі.
Газпром зараз дійсно у великих збитках, втратив понад 100 мільярдів кубічних метрів найбільш ліквідного ринку — це ринок ЄС і компенсувати у нього немає можливості, оскільки Китай відмовляється від проєкту "Сила Сибіру-2". Або буде купувати російський газ за внутрішньоросійськими цінами. Газпром не надає в державний бюджет гроші, а відкачує з державного бюджету гроші.
Скільки кубометрів вони зараз газу подають в Угорщину, Словаччину, Австрію та Чехію?
Близько 13 млрд кубічних метрів через Україну і 15 млрд кубічних метрів через Туреччину. До 30 млрд кубічних метрів всього постачають. Білоруська труба на сьогодні не працює.