Ілюстративне фото: tsoua.com
"Приблизно 4,5 млрд кубометрів газу ― той резерв, який має Азербайджан"
Точилося багато дискусій щодо транспортування газу з Азербайджану. Зокрема, експерти говорили про те, що це не буде суто азербайджанський газ, а ймовірно замаскований під нього російський. Що змінилося сьогодні? Які є ризики щодо транспортування Україною азербайджанського газу?
Насамперед, президент Зеленський сказав про те, що він реагуватиме на всю ситуацію після звернення Єврокомісії. Якщо аналізувати по суті цю пропозицію, то її варто розділити на дві частини. Перша ― чи є достатні обсяги газу в Азербайджані? Друга ― як технічно доставити цей газ? Щодо першого питання, можна спиратися на ті дані, які оприлюднило Міністерство енергетики Азербайджану, та інформацію із закордонної преси. Якщо говорити про баланс 2024 року, то приблизно 13 млрд кубометрів ― це експорт азербайджанського газу в Європу по Трансадріатичному газогону, з них до Туреччини 9,9 млрд, Грузії 2,4 млрд, Болгарії 2 млрд. Із цих обсягів газу значна частка постачається за довгостроковими контрактами, а саме Італія, Болгарія і Греція. Інші країни постачаються за динамічними спотовими угодами, які можуть бути або не бути. Пропускна спроможність Трансадріатичного газогону повинна збільшитися цього року на 1,8 млрд кубометрів. Зараз це 10 млрд, але практика транспортування показує, що коли ми говоримо не про гарантовану потужність, а про спотове постачання, то це може бути трошки більше, ніж проєктна характеристика даного газопроводу. Це щодо експорту.
Але треба ще аналізувати, скільки видобувається газу та скільки споживається. А споживається достатньо багато. У 2024 році це було 50,3 млрд кубометрів газу. Хоча треба сказати, що не весь цей обсяг ― товарний газ. Приблизно 12,5 млрд кубометрів ― це не товарний газ, який використовується в Азербайджані для технологічних потреб. Якщо говорити про комерційне споживання, то даються різні оцінки ― від 15 до 19 млрд кубометрів газу на рік. Це так зване товарне комерційне споживання. Чи є ресурс цього газу для постачання? Можна сказати, що є певні можливості у царині не товарного газу ― 12-13 млрд кубометрів, які використовуються для технологічних потреб. Крім того, важливим є розширення видобутку не тільки на родовищі "Шах-Деніз", яке вже давно експлуатується, а і введення в дію нових родовищ, що дасть 2-3 млрд кубометрів. Це може бути додано в резерв 2025 року. Я розрахував, що приблизно 4-4,5 млрд кубометрів газу ― це той резерв, який в Азербайджані є.
Принцип "свопу" давно використовується у багатьох країнах
Не треба забувати також про так звані "своп"-процедури. Це коли ви не можете постачати газ вашому клієнту і домовляєтеся з кимось іншим, щоб через нього поставити газ, який ви зобов’язані поставити клієнту. І потім із цим іншим ви якось будете розраховуватися. Це абсолютно законні юридично процедури. Наведу приклад з нафтової промисловості. Є відомий нафтогін "Дружба". У нього дві гілки ― південна, звідки нафта йде на Словаччину, Угорщину та Чехію, та північна, якою іде нафта до Німеччини. Але Німеччина відмовилась від російської нафти, тому по цій гілці йде казахська нафта. У мене немає документального підтвердження, але здається, що схема така. Є так званий Каспійський трубопровідний консорціум, який біля Новоросійська відвантажує казахську нафту і російську нафту компанії "Лукойл". Ця суміш ― приблизно 14% лукойлівська і 86% казахська нафта. Можлива така схема, коли казахи передають "Лукойлу" певну кількість своєї нафти, далі вона транспортується танкерами як російська нафта, але на кордоні Білорусі та Польщі Росія передає нафту казахській фірмі, тож власником цієї нафти стає вже Казахстан. І саме ця нафта йде до Німеччини. Це й є принцип "свопу". Цей принцип вже давно використовується у багатьох країнах і компаніях.
Цей принцип можливо використати і з азербайджанським газом?
"Своп"-процедуру використовував і напевно використовуватиме у цьому році Азербайджан. Це "своп" між Туркменістаном, Іраном та Азербайджаном. Немає прямого газогону між Туркменістаном та Азербайджаном. І вони домовилися так, що Туркменістан постачає певну кількість свого газу Ірану, це максимум до 3 млрд кубометрів на рік, а вже Іран постачає його в Азербайджан. Така процедура може використовуватись і в Азербайджані для збільшення ресурсів природного газу.
Як цей газ може постачатися у нашу мережу?
Один варіант ― так званий "Трансбалкан". Це газопровід, по якому російський газ ще донедавна постачався через Україну, Румунію, Болгарію до Туреччини. Але цей газопровід можна використовувати і в реверсному напрямку. Ще у 2012 році за дорученням нашого Міністерства енергетики ми обрахували, що при певних інвестиційних вкладеннях ми зможемо транспортувати в цьому режимі до 10 млрд кубометрів природного газу з півдня на північ. Таким чином якась кількість газу може потрапити через румунсько-український кордон та Молдову на територію України, і транспортуватися далі ― в Угорщину та Словаччину, якщо буде потрібно. Крім цих досліджень 2012 року, певну роботу провів наш оператор газотранспортної системи, і є висновок, що через "Трансбалкан" можна постачати до 7 млрд кубометрів газу. Лише були проблеми з тарифною політикою в Румунії, але їх достатньо швидко можна вирішити. При цьому варіанті транспортування газ не заходить у нашу систему на нашому східному кордоні з Росією. Якщо буде достатній обсяг газу для постачання через нашу систему, десь 10-11 млрд кубометрів, то цей газ повинні викупити, наприклад, словацька компанія "SPP" чи угорська компанія "MVM". Вони викупають газ в Азербайджані, а далі за принципом "свопу" постачається еквівалентний обсяг газу, але підкреслюю, що він іде через нашу систему на паритетному обміні з російським газом.
.jpg)
Леонід Уніговський. Фото: facebook/Leonid Unigovskiy
"39 млрд кубометрів газу з європейських сховищ уже витрачено"
Ви на початку згадували про запит з боку Єврокомісії. З’явилась інформація, що Єврокомісія має намір продовжити переговори з Україною щодо постачання газу до Європи через українську ГТС і готова долучити до процесу Угорщину та Словаччину. Відповідна заява Єврокомісії ухвалена саме сьогодні, 27 січня. Які надалі можуть бути етапи перемовного процесу?
Наскільки мені відомо, створено робочу групу для реагування у цій темі. Загалом, у Європі зараз напружена ситуація з газом. Завдяки прохолодній погоді у листопаді й на початку грудня дуже швидко спустошуються запаси природного газу в європейських підземних сховищах. Десь 39 млрд кубометрів газу зі сховищ уже витрачено. І Єврокомісія непокоїться навіть не через те, як ЄС пройде через цю зиму, а чи зможе він накопичити достатні обсяги природного газу на наступний опалювальний сезон 2025-26 років. Раніше вони не хотіли цього робити, але зараз видали таке звернення.
"Потрібен нам транзит чи ні? Це дуже комплексне питання"
Щодо транзиту загалом. Потрібен нам транзит чи ні? Чи російський, чи азербайджанський, я цим не оперую зараз. Це дуже комплексне питання, яке складається з багатьох окремих рішень. Насамперед, геополітика. Наприклад, президент Трамп уже звернувся до ЄС, мовляв, купуйте більше американської нафти і газу. Як це впливатиме на наш транзит? Крім того, відносини з нашими сусідами. Далі ― економіка. Як високі тарифи зможуть збільшити наші внутрішні тарифи на транспортування? Ще один момент ― люди. Якщо транзиту по нашій системі немає, то оператор має скорочувати певну кількість людей. Далі ― комерційна ніша. Якщо ми припиняємо транзит, то цю нішу хтось займає, і повернутися до транзитування буде достатньо важко. Звісно, у морально-етичному плані не можна транзитувати російський газ і давати гроші тим, хто нас вбиває. Але це одна складова. А наш уряд і президент повинні враховувати всі складові. Ми багато чого не знаємо, тому треба довіряти їхнім рішенням.
Якщо ми транспортуватимемо азербайджанський газ, то він буде розподілений по всіх країнах ЄС?
Думаю, контракти будуть зі Словаччиною. Далі відбуватиметься перепродаж на Австрію та Італію. Чи буде там Угорщина, не знаю, адже вона отримує газ по "Турецькому потоку".
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. У НАШОМУ ЕТЕРІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ РІЗНІ ДУМКИ ЩОДО РЕЗОНАНСНИХ, ВАЖЛИВИХ ДЛЯ УКРАЇНИ ТЕМ. ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ І ТЕМИ ТРАНЗИТУВАННЯ ГАЗУ ТА НАФТИ.
