"Українці абсолютно проти умов Росії" — директор соцслужби Центру Разумкова

"Українці абсолютно проти умов Росії" — директор соцслужби Центру Разумкова

"Наше дослідження показало, що українці абсолютно проти умов Росії". Це констатував Українському Радіо директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. 44% мешканців України у тилу вважають, що настав час для початку офіційних переговорів між Україною та Росією. Однак 35% переконані, що такий час не настав. А 21% респондентів не визначилися. Про це йдеться у результатах опитування, яке провів Центр Разумкова на замовлення ZN.UA з 20 по 28 червня нинішнього року. Російська пропаганда не втомлюється повторювати, що проблема лише в Зеленському, і це нібито його амбіція – воювати, каже Биченко. А українці, мовляв, воювати не хочуть і давно б начебто капітулювали. Однак українці не хочуть і не збираються капітулювати, наголошує директор соцслужби Центру Разумкова.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Визначеності щодо часу і необхідності переговорів в українському суспільстві немає

Центр Разумкова оприлюднив дані соціологічного опитування, проведеного з 20 по 28 червня 2024 року, щодо того, як українці ставляться до війни, до ймовірних переговорів і до можливості досягнення миру загалом. Ці дані спричинили жваве обговорення в соціальних мережах та медіа. Вони виявилися сенсаційними з огляду на те, що війна триває третій рік. Розкажіть, що загалом думають українці про те, чи настав час для офіційних мирних переговорів між Україною та Росією?

Результати показали, що визначеності щодо часу і взагалі необхідності переговорів в українському суспільстві немає.

Наскільки ці дані різні залежно від регіону?

Єдиний регіон, де більше половини респондентів вважають, що настав час для переговорів – це південь. Але варто зауважити, що переговори – це лише інструмент. І якщо мова йде про результати цих переговорів і про бачення закінчення війни, то абсолютна більшість українців не готова на поступки Росії. Якщо питання про переговори ставилося саме в такому формулюванні вперше, то від початку війни ми кілька разів ставили питання про те, чи варто Україні йти на поступки, і щоразу помітна частина відповідала, що потрібно йти на поступки, але не на будь-які. Проте коли ми починали питати, які поступки вони вважають прийнятними, а які – ні, абсолютна більшість громадян відкидали ті поступки, які вимагала й вимагає Росія. Тому я б сказав, що сенсація – це перебільшення. Просто сплутана можливість переговорів з результатами переговорів. Громадяни – не експерти. Вони знають, чого хочуть від Росії, але не розуміють, якими шляхами цього можна досягнути.

Ставлення до війни, ставлення до Росії на Півдні майже не відрізняється від інших регіонів

Південь найбільше схильний до того, що переговори варто розпочинати. Чим це можна пояснити? Інтенсивнішими обстрілами? Російськомовністю регіону?

Це дещо хибна думка, що Південь частіше обстрілюється, ніж інші регіони. Звичайно, в південний регіон у цьому поділі входить і Херсон, де ми опитували громадян. Але в східному регіоні, де згода на переговори значно менша, там значно більша частина території обстрілюється регулярно. Це і Харків, і значна частина Дніпропетровської області. Одеська область обстрілюється далекобійною зброєю більш-менш на тому ж рівні, що й Київ та Київська область. Ваше запитання не було предметом дослідження, тому я можу висловлювати лише власну думку. Мені здається, що основна причина в тому, що традиційно мешканці півдня вважають, що з росіянами можна домовитися. Очевидно, що це пам’ять про непогане ставлення до Росії. Але я б хотів все ж зазначити, що абсолютно неправильно і некоректно з наукової точки зору те, що всі інтерпретують рівень підтримки можливості переговорів як готовність здати інтереси України. 82% мешканців півдня не погоджуються з тим, що українські війська мають бути виведені з Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей, як хоче Путін. 82% не погоджуються з тим, що в міжнародних договорах має бути зафіксований статус цих областей, а також Криму, як регіонів Росії. 66% не погоджуються з тим, що західні санкції проти Росії мають бути скасовані. В цьому плані відповіді мешканців півдня мало відрізняються від відповідей мешканців інших регіонів і не є, до речі, найбільш проросійськими. Ставлення до війни, до її результатів, ставлення до Росії насправді на Півдні майже не відрізняється від інших регіонів.

"Наше дослідження показало, що українці абсолютно проти умов Росії"

А чи варто взагалі питати у українців про вимоги Путіна та загалом переговори?

Наше дослідження показало, що українці проти умов Росії. Вони їх абсолютно не підтримують. В той час, як російська пропаганда весь час не втомлюється повторювати, що проблема лише в Зеленському, і це, нібито, його амбіція – воювати. А українці, мовляв, воювати не хочуть і давно б капітулювали. Але результати опитування показують, що це не так. Що це позиція всього народу. І що українці не хочуть і не збираються капітулювати.

Андрій Биченко. Фото: Укрінформ

Який економічний, а можливо, й політичний чинник люди вважають таким, що може підштовхнути Путіна до переговорів і поступок?

Насправді це опитування було не лише про переговори і Путіна. Воно ширше. Якщо говорити про завершення війни, до понад 80% вважають його можливим, якщо Захід дасть нам достатньо зброї. А що стосується тиску на Росію, то, за результатами опитування, більшість українців не вірять у щирість Путіна до закликів про переговори. З іншого боку, 77% виступають, в тому числі, проти зняття санкцій з Росії. Це одна з вимог Путіна для початку переговорів. Тобто ми бачимо, що громадяни все ж розраховують на економічний тиск. Я б сказав, на економічний тиск з боку Заходу на Росію і на зброю, яку могли б дати наші партнери.

Понад 50% українців вважають, що мінімально необхідна вимога – повернення кордонів України 1991 року

Якщо йдеться про укладання мирної угоди з Росією, яку з умов українці вважають мінімально необхідною?

Понад 50% українців вважають, що мінімально необхідна вимога – це повернення кордонів України в межах 1991 року.

Як це може урівноважуватися з ходом мобілізації, адже ми розуміємо, що для того, аби повернутися до кордонів 1991 року, потрібна не тільки західна зброя, а й чисельність армії?

З одного боку, чисельність армії важлива, з іншого боку – американська армія, яка вважається найсильнішою в світі, значно менша за китайську чи індійську армії. Навіть менша за російську. Значна частина українців розраховує більше на зброю. Навіть невеликі влучання українською зброєю по об’єктах на території Росії, хоча вони й не великі за масштабами, мають дуже сильний ефект. Мабуть, відмова західних партнерів від заборони бити їхньою зброєю по території Росії могла б справити набагато більший позитивний ефект для України, ніж навіть наймасовіша мобілізація. Будь-яка мобілізація, на жаль, не може призвести до того, щоб росіяни відчули цю війну на своїй території. А от удари, навіть лише по воєнних об’єктах на території Росії значно сильніше здатні дати відчути сотням мільйонів росіян, що це війна. А не "СВО". Я думаю, що ці процеси дуже позитивно почали відображатися на вимогах, які висувала б Росія для початку переговорів.

Українці – досить прагматичні люди і тому вірять в Перемогу

Наскільки нині українці вірять у Перемогу? Чи є ця віра непохитною? Чи все ж третій рік повномасштабної війни зробив свою справу, дещо деморалізуючи людей?

Щодо непохитності. За багато років досліджень українського суспільства я дійшов думки, що українці – досить прагматичні люди. Віра в Перемогу – це не ідеологія. Це бачення, по-перше, процесів. По-друге, прийнятних результатів. Віра в Перемогу і такий масовий народний опір виросли не на порожньому місці. Українці бачать, що капітуляція перед Росією, входження до складу Росії матимуть значно гірші наслідки навіть не для держави, а для населення України, ніж війна. Тому віра в Перемогу, швидше, ґрунтується на тому, що громадяни вважають абсолютно неприйнятним для себе потрапляння під контроль Росії. Особливо з тими процесами, які відбуваються в Росії – фактичне повернення до кріпацтва і рабовласництва.

Найбільш жваве обговорення в соціальних мережах викликало запитання – чи соромно під час війни бути ухилянтом? Багатьох вразили відсотки: 46,1% сказали "ні". Вас здивувала ця відповідь? Чи вона природня?

Я не скажу, що я очікував таких результатів. Але й не скажу, що я здивувався. Тут швидше можна говорити про невизначеність в суспільстві. Тому що жодна з відповідей не набрала половину з кількості відповідей респондентів. До того ж, дуже значна частина респондентів не визначилася з цим питанням. Якоюсь мірою, цей результат може бути й очікуваним. Особливо, якщо врахувати, що переважна більшість військовослужбовців ЗСУ не могли бути опитаними. Вони не потрапляли до вибірки. А це найбільш мотивована частина суспільства. Тому навряд чи можна тут говорити про якусь катастрофу. Мова йде про суспільство. Це різні люди. Хоча перетин є: приблизно 20%, дійсно, одночасно і не хочуть поступатися територією, і вважають, що не соромно бути ухилянтом.

Останні новини
Трамп може дозволити бити далекобійною зброєю вглиб РФ – військовий аналітик
Трамп може дозволити бити далекобійною зброєю вглиб РФ – військовий аналітик
Промінь рекомендує: "ОЧІ В ОЧІ" з треком "Скрипка"
Промінь рекомендує: "ОЧІ В ОЧІ" з треком "Скрипка"
Діалог між цивільними і військовими: Гурт Фіолет презентував сингл "Обіцяю"
Діалог між цивільними і військовими: Гурт Фіолет презентував сингл "Обіцяю"
У випадку СЗЧ військовий може повернутися лише в свою частину – юристка
У випадку СЗЧ військовий може повернутися лише в свою частину – юристка
До 20 січня Росія намагатиметься захопити якнайбільше територій – Попович про військову допомогу і вибори в США
До 20 січня Росія намагатиметься захопити якнайбільше територій – Попович про військову допомогу і вибори в США
Новини по темі
Мережа спецтаборів для українських дітей в РФ, Білорусі та на ТОТ у 2024 році сягнула 94 інституцій — Рашевська
Рівень поляризованості у суспільстві залишається досить низьким ― ОПОРА
БРІКС не має великого майбутнього – Мрідула Гош
Поведінка Пхеньяна може дозволити Сеулу прямі поставки озброєння – Селезньов
Понад 500 заявок. Міноборони України про Рекрутинговий центр Українського легіону в Любліні