Європейці все більше схильні розглядати Україну як форпост проти Росії — Жирохов

Європейці все більше схильні розглядати Україну як форпост проти Росії — Жирохов

Європейці все більше схильні розглядати Україну як форпост проти Росії. Це констатує в ефірі Українського Радіо військовий експерт Михайло Жирохов. І додає: у ЄС розуміють, що у випадку, якщо наступного року до влади у США прийде Дональд Трамп, європейці фактично самостійно будуватимуть оборонну політику. А робити це без залучення України майже неможливо. Водночас Жирохов проаналізував потенціал держави-агресорки Росії вести тривалу війну. "Найближчі кілька років виробництво у них на досить високому рівні", – стверджує він.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: EU Delegation in Ukraine

Європейці все більше схильні розглядати Україну як форпост проти Росії

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зробить ЄС оборонним союзом. Чи означає щось ця заява для України з практичної точки зору? Чи це – внутрішні справи ЄС щодо власної безпеки та оборони?

Ні. Звісно, для нас це дуже важливо. Тому що європейці все більше схильні розглядати Україну як форпост проти Росії. Вони розуміють, що у випадку, якщо наступного року до влади у США прийде Трамп, вони будуть фактично самостійно будувати оборонну політику. А будувати оборонну політику без залучення України майже неможливо. Тим паче, всі розуміють, що достатньо багато коштів було вкладено в оборону України. Є домовленості. Тому європейці будуватимуть свою оборонну стратегію з врахуванням позиції України як першого форпосту проти Російської Федерації.

"До всього, що пишуть західні аналітики, я ставлюся досить скептично"

Росія точно налаштована на тривалу війну. І вона перед цим фактом намагається поставити всю світову спільноту. Видання The Economist пише, що 8% ВВП Росії сьогодні йдуть на військові витрати, і росіяни не здатні компенсувати втрати танків, БМП, артилерії. Дуже багато зброї нині знімається зі зберігання, включно з танками Т-62, Т-55. Так, вони стріляють, і можуть завдати багато шкоди, але факт залишається фактом – це старі танки. Зрештою, виробництво артилерійських стволів – це ще одне велике питання, тому що при тій скорострільності, яку намагаються підтримувати росіяни, використовуючи тактику вогняного валу, зношуваність стволів досить швидка. Чи зможуть вони, з огляду на ці факти, витримувати в довгостроковій перспективі такий темп?

Про довгострокову перспективу дуже важко говорити. Тим паче, немає фактів. До всього, що пишуть західні аналітики, я ставлюся досить скептично. Вони, по-перше, використовують відкриті дані, а, по-друге, наукові підходи в цих випадках не працюють. Росіяни це теж розуміють і щодо стволів, і щодо виробництва, і щодо залежності від Заходу в плані верстатів. Тому вони почали плавний перехід на китайську продукцію. Так, вона гірша по якості, так, у неї менше можливостей для постачання в Росію. І поки Китай підтримує РФ, вони більш-менш стабільно зможуть воювати і більш-менш стабільно наповнювати війська. Паралельно з тим, що вони знімають з баз зберігання Т-62, Т-55, у них триває процес виготовлення нових Т-80, Т-90. Не варто забувати, що у них є такі резерви, як танки Т-64, про які ніхто не говорить. Росіяни зняли їх з озброєння в 1992 році. Вони знаходяться на базах, і до них руки ще не дійшли.

Про яку кількість таких танків йдеться?

Їх достатньо велика кількість. Невідомо, в якому вони зараз стані, але мова може йти про 500-700 танків. За нинішніми мірками це не так багато, але це теж резерви, і вони ще є.

Не факт, що так буде і через 7-8 років, але найближчі кілька років виробництво у них на досить високому рівні

Партизани з руху "Атеш" оприлюднили секретні документи про те, що в 2024 році Росія планує виготовити 224 крилаті ракети Х-32. Планує і виготовить – це різні речі. Яка у них нині ситуація з ракетами загалом? Чи триває виробництво? Чи обмежене воно? Чи жодних обмежень немає?

На жаль, жодних обмежень немає, поки у них є гроші, які вони мають за постачання газу і нафти. Воно стає дорожчим, але воно є. Постачання мікроелектроніки перекрити так і не вдалося. В умовах глобалізованого світу це практично не можливо. Верстати, які виготовляють корпуси, двигуни і різне начиння, працюють. Вони поступово замінюються на китайські. Людям, які працюють на цих заводах, є чим платити. Виробництво йде. І йде досить потужними темпами. Знову ж таки, не можна сказати, що так буде і через 7-8 років, але найближчі кілька років виробництво у них буде на досить високому рівні.

Михайло Жирохов. Фото: Суспільне Чернігів 

Вже в кількох виданнях з’явилася інформація, що Греція хоче продати США 32 винищувачі F-16 Block 30 для того, щоб американці їх модернізували і передали в Україну. Ця платформа має кілька модифікацій. Що це за модифікація Block 30, і наскільки її треба модернізувати?

Є модифікації Block 10, 20, 30, 50, 70. Це останні модифікації. Всі вони розрізняються наявністю і потужністю радіолокаційної станції, яка стоїть на певних зразках. Block 30 – не те, щоб сучасні, але сучасніші, ніж Block 10 і Block 20, які нам планують передати. Наскільки вони модернізовані, не відомо. Це досить коштовна модернізація, і ці країни її для себе не робили. Чи зроблять вони її для України, це питання. Поки літаків не буде у складі Повітряних сил України, все це поки лише диванні судження.

Еквадорські зброя та банани

Ми досить часто чуємо обіцянки різних країн щось передати Україні. А потім в інформаційному полі ми не бачимо розвитку подій. Або тому, що це не відбулося, або тому, що це державна таємниця. Чи багато таких обіцянок-угод спрацювало за час повномасштабного вторгнення?

На жаль, більшість не спрацювали. Тому що Росія має певний економічний вплив та треті країни, не на країни НАТО. Дуже яскравий приклад – це Еквадор, який планував передати все озброєння радянського типу Україні. Але вже наступного тижня після цієї заяви росіяни раптом знайшли якихось шкідників в бананах, які постачаються з Еквадору в Росію. А для Еквадору – це третина експорту. І після цього Еквадор відмовився від постачання. А росіяни раптом знову з’ясували, що банани хороші.