"Замість кримінального провадження повернення до служби" — Титич про законопроєкт щодо СЗЧ

"Замість кримінального провадження повернення до служби" — Титич про законопроєкт щодо СЗЧ

Йдеться не про послаблення відповідальності, а про створення правових інструментів для звільнення від кримінальної відповідальності. За умови, коли така людина декларує після СЗЧ готовність повернутися і служити. Це стверджував в ефірі Українського Радіо адвокат, військовий ЗСУ Віталій Титич, висловлюючи свою думку стосовно ухвалення Верховною Радою в першому читанні законопроєкту про повернення на службу військовослужбовців після самовільного залишення частини (СЗЧ) (№11322). Як зауважило Міністерство оборони України, цей законопроєкт відкриває можливість повернення на службу військовослужбовців, які вперше самовільно залишили частину або вчинили дезертирство під час дії воєнного стану. Окрім того, вони можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото: Суспільне Івано-Франківськ

Визначення поняття СЗЧ

Як наше законодавство визначає поняття СЗЧ (самовільне залишення частини)?

СЗЧ розуміється у законі так, як і звучить. Особа, не маючи на це правових підстав, залишила місце дислокації військової частини. Як це тлумачиться, це вже інше питання. Це маленька частина загального стану, який би я визначив як неготовність держави до викликів, пов'язаних із повномасштабною війною. В тому числі неготовністю на законодавчому рівні. Об'єктивно всі закони пишуться для мирного часу, але, в принципі, спеціальне законодавство має регулювати ті відносини, які є. Є ситуації, коли складають такі документи, але вони ще не реалізовані в кримінальному провадженні. Їх використовують для тиску на тих же військовослужбовців поза правовим полем. І це все працює, м'яко кажучи, проти обороноздатності нашої країни, зокрема, бойових підрозділів, які несуть службу.

Це виникло об'єктивно. Ми не готові були до війни. Незважаючи на те, що війна триває у нас уже 10 років, все, що відбувалося до цього часу, ніяким чином не сприяло підвищенню готовності. І кадрова проблема. Об'єктивно в Силах оборони у нас була велика кількість дуже різних людей у зв'язку з мобілізацією.

Якщо до повномасштабного вторгнення штат певного підрозділу не був заповнений, у командуванні була сотня людей, які були кадровими військовими і знали, чому вони туди пішли. А в момент мобілізації штати наповнилися, і деякі ці люди, які мають командувати, не уявляють, як це командувати людьми, особливо в ситуації виконання бойових завдань.

Віталій Титич. Фото: investigator.org.ua

Інший бік – в систему ЗСУ прийшов золотий фонд нації. Ми маємо таке поняття, як громадянське суспільство. На щастя, події останніх років генерували таке молоде покоління. І це наша єдина надія в цій війні. Такі люди знають свої права і готові їх відстоювати за будь-яких обставин. Вони не готові толерувати протиправну поведінку. Оце і є причиною конфліктів в деяких підрозділах, які, як правило, матеріалізуються командуванням в оце СЗЧ. Я на це хотів звернути увагу, коли говорив, що є кримінальні провадження, а є документи, які складаються і використовуються цими недолугими командирами, як спосіб вирішення конфлікту. Так вони собі думають, що склавши такий документ, вони будуть ним шантажувати.

"Йдеться не про послаблення відповідальності, а про створення правових інструментів для звільнення від кримінальної відповідальності"

Якщо законопроєкт, який послабить відповідальність за СЗЧ, ухвалять в другому читанні, і він запрацює, це буде краще для ЗСУ? Він вплине на кількість випадків СЗЧ?

Йдеться не про послаблення відповідальності, а про створення правових інструментів для звільнення від кримінальної відповідальності. За умови, коли така людина декларує після СЗЧ готовність повернутися і служити. Це вирішує дуже важливу практичну задачу – обнулити "ліві" СЗЧ, які є, на правових підставах. Тому що до цього, якщо говорити побутовою мовою, навіть за бажання дати задню тих же командирів і прокурорів, вони не могли цього зробити, оскільки закон забороняв таку можливість. За умови воєнного стану однозначно мало б бути кримінальне провадження і покарання. А так він вирішує цю проблему, яка була створена штучно – продукування цих "лівих" СЗЧ або виникнення СЗЧ на підставі конфлікту в середині, про який я говорив. І найголовніше. Замість того, щоб плодити ці кримінальні провадження, особа повертається до несення служби і виконання завдань. Що є зараз критичним.

"Багато людей, які залишають частину, мають бажання служити в іншій частині"

На скільки має значення поведінка командира, який повинен дати згоду на повернення, якщо людина має намір повернутися на службу?

Ви звернули увагу на дуже важливу складову. Тут є певний ризик. Я спеціально розповідав про основні причини – це наявність конфлікту. За таких умов питання готовності прийняти командира і готовності взагалі цієї особи, яка, умовно, покинула військову частину, повертатися під командування тієї ж самої особи, яка отримає в результаті реалізації цього закону можливість не здійснення на нього додаткового тиску при вирішенні цього питання. У мене немає однозначної відповіді, як вирішити це питання, як врегулювати ці можливості.

Багато людей, які залишають частину, мають бажання служити в іншій частині. Ні для кого не секрет, що конкретні бойові частини дуже різні. Я не говорю про тилові. Бойові частини є ті, що виконують завдання в гарячих точках, але люди туди йдуть, бо знають командирів. Вони мають серйозний бекграунд в середовищі військових. І люди розуміють, до кого йдуть. Натомість, є такі частини, де людей не цінують, командири не кваліфіковані, воюють за лекалами радянської або російської армії. Якби людина мала лист-рекомендацію з іншої військової частини, це було б більш доречно, ніж командир, начальник військової частини, надав би згоду на продовження.

"Правові питання не вирішуються"

Країна в цілому і армія були не готові до повномасштабного вторгнення. Тож зараз виявляються різноманітні аспекти різноманітних проблем. Скільки ще таких проблем виявило повномасштабне вторгнення?

Зверну увагу на проблему, про яку всі говорять вже пів року. Це проблеми закону про мобілізацію: в якій формі він є, скільки до нього зауважень. Це ключове базове законодавство. Ми говорили зараз про маленьку частину зміни до кримінального і кримінально-процесуального кодексів. Проблема виникла з того, що Верховна Рада практично залягала на дно. Боячись політичних ризиків, вона не виконує свої завдання, вона не врегульовує нагальні правові проблеми. Вони не працюють, перекладають відповідальність один на одного. Правові питання не вирішуються. Звідси випливають ті проблеми, які намагаються вирішити внесенням змін до дуже спеціального законодавства.