Тиск України на російські тили максимально нарощується — комбат Федоренко

Тиск України на російські тили максимально нарощується — комбат Федоренко

Тиск України вглиб території держави-агресорки Росії максимально нарощується, зазначив в ефірі Українського Радіо командир Батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів "АХІЛЛЕС" 92 ОШБр ім. кошового отамана Сірка Юрій Федоренко. Це відбувається за рахунок власних безпілотних систем, оскільки досі наша держава не отримала дозволи бити на достатню відстань західною зброєю. Водночас від успіхів України на фронті напряму залежить переговорна позиція вітчизняних дипломатів. "Сили оборони виконують поставлені завдання й забезпечують позитивну динаміку, наші дипломати мають певну перемовну позицію і можуть досягти тих результатів,  які необхідні", — пояснив Федоренко.

0:00 0:00
10
1x

Юрій Федоренко. Фото: facebook.com/fedorenkoys

"Наш натиск на РФ на її території максимально нарощується"

В інтервʼю французьким медіа Володимир Зеленський, де він називає причини, чому російські окупаційні війська просуваються, президент згадує неможливість знищувати військові обʼєкти на території ворога. В цьому контексті хотілося б пригадати статтю британського журналіста Девіда Гемблінга у "Forbes", де він пише, що "якщо Росія цього місяця запустила по Україні 426 дронів типу "шахед", то Україна по території Росії запустила понад 520 своїх дронів дальньої дії". Про що це свідчить? Що в нас зʼявилися можливості і ми їх використовуємо? Наскільки це може перекрити, бодай частково, оцю неможливість  бити вглиб території Росії західною зброєю?

Це особливість української нації. Ми говорили про недостатню кількість засобів протиповітряної оборони і, відповідно, як з цього виходить Сили оборони — за рахунок наших безпілотників збиваються розвідувальні безпілотники противника. Точно так само й тут: доки партнери ухвалюють рішення щодо глибинного ураження за рахунок їхньої високоточної зброї військових цілей у РФ, українське виробництво та Сили оборони не втрачають можливостей. Інтенсивність нанесення глибинних уражень за рахунок наших безпілотних систем за останній період часу зросла. Це свідчить про те, що збільшилась безпілотників, які спроможні залітати так далеко, і наш натиск на РФ на її території максимально нарощується. Це дуже важливо.

 

Що стосується застосування високоточної зброї, то ми розуміємо, що партнери бояться і це їхня хибна думка, яка може довести до непоправних наслідків. Але водночас кожен українець має усвідомити, що будь-які політичні домовленості щодо фінансової підтримки, підтримки озброєнням, дозволи на застосування розвідувальної інформації, а також — на застосування високоточної зброї вглиб РФ забезпечуються  фронтом. Від динаміки бойових дій, які є на фронті, наші дипломати отримують потужну перемовну позицію. Тому кожен з вас може долучитися для того, щоб наші партнери дали такі дозволи. Допомагаємо Силам оборони, Сили оборони — виконують поставлені завдання й забезпечують позитивну динаміку, наші дипломати мають певну перемовну позицію і можуть досягти тих результатів,  які нам необхідні. Мало хто вірив, що взагалі дадуть дозвіл на застосування високоточної зброї по території РФ, але таки дозволи на певну відстань були отримані й ми ворога бʼємо вже сьогодні. 

"Все, що відділяє нас від поразки, — це наша самоорганізація"

На вашу думку, західна допомога для України зараз достатня? Чим керуються партнери, надаючи її?

З їхньої точки зору все логічно. Чи логічно це з точки зору України? Ні. Ми розуміємо, що, на превеликий жаль, наші партнери не є монолітні і деякі рішення потребують часу, який дуже дорого вартує для України. Якщо казати про наші спроможності саморганізуватися, забезпечитися і рухатися на шляху до збереження української держави та життя українців, — це одне питання. Але занепокоєння має переходити в конкретні дії. Частково ми отримуємо й фінансову допомогу, і військову. Але згідно запитів, які надає Україна, ми дуже кволо отримуємо необхідний пакет озброєння та військової допомоги для того, щоб забезпечити позитивну динаміку на полі бою та певною мірою зупинити просування ворога. Про це знають наші міжнародні партнери, але це складна політика, коли їм всередині між собою треба домовитися, що з цим щось потрібно робити. Й, на жаль, все, що відділяє нас від поразки, — це наша самоорганізація. Тому варто памʼятати, що конкретно від кожного залежить те, де буде Україна завтра. Якщо ми вистоїмо, то й дозволи та озброєння будуть надані.