Blockbaby: Коли настане мій час захищати країну, я не переховуватимусь десь в селі

Blockbaby: Коли настане мій час захищати країну, я не переховуватимусь десь в селі

Виконавець Blockbaby дебютував на українській сцені кілька років тому. "Моя музика — це частина мене, моїх думок і почуттів, і я сподіваюсь знайти людей, які розділять це зі мною", — казав артист на початку свого музичного шляху. Навесні цього року Blockbaby випустив свій перший альбом, а днями презентував новий трек "Балкони" про ностальгію головного героя за звичним життям.

В ефірі шоу "Вікенд нової української музики" на Радіо Промінь  Blockbaby розповів ведучій Ксенії Івась про історію появи та місію, покладену на пісню "Балкони", стосунки з батьком та ставлення до мобілізації.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь

Якщо ти хочеш поділитися піснею про війну й пишеш про те, що відчуваєш, хтось вимірює це трендами й чартами 

Колись ти говорив, що не будеш більше писати пісні про війну, але знову це зробив — у тебе вийшла пісня "Балкони". Що тобі було важливо зафіксувати цією піснею?

Історія "Балконів" доволі цікава, бо я надихався історією свого друга військовослужбовця. Він слухав мою пісню "Падав сніг" разом із дівчиною і їм вона дуже сподобалась. Вони сказали, що ця композиція зближує їх і дарує спільний вайб. Мене це дуже зачепило, тому що я розумію, що зараз літо і він замість того, щоб проводити час з дівчиною, перебуває на війні. Мене дуже вразила їхня історія та надихнула на створення пісні "Балкони", в якій описується те, як військовий сумує за своїм домом, коханою і літом. Ми звикли асоціювати літо з відпочинком і класним настроєм, але багато хто зараз не має такої можливості, тому ця пісня пов'язана із цими переживаннями. А щодо моїх слів про те, що я не писатиму та не випускатиму пісні про війну, є цікава історія. У мене є друг, який колись почув мою демку, яка також була пов'язана з війною, і сказав: "Круто! Ти теж хочеш застрибнути в цей потяг?". Я не зрозумів цієї фрази, вона мене збила з пантелику. І я подумав, що виходить так, якщо ти хочеш поділитися піснею про війну й пишеш про те, що відчуваєш, хтось вимірює це трендами й чартами. Саме тоді я сказав, що я не писатиму про війну, хоча тоді це було ще більш актуально, ніж зараз. Тож я сказав, що писатиму про все що завгодно, але теми війни я не торкатимусь, бо якщо знову це зроблю, мене звинуватять у хайпі на війні. Але на створення пісні "Балкони" мене вмовила моя команда — вони просили, щоб ми випустили її. Я спершу не хотів, а потім запропонував зробити так, щоб 100% роялті зі всіх музичних платформ довічно перераховувались на реабілітацію військових. Я запропонував цю ідею й вона всім сподобалась. Хоча мені казали, що, аби пісня збирала роялті, для неї треба велике промо, але сама суть цього треку в тому, що роялті перераховуватиметься довічно. Я розвиватимусь як артист: випускатиму пісні, ростиме кількість слухачів і ця пісня так само ростиме й щоразу з неї перераховуватимуть якусь частину на благодійність. 

Як це відбуватиметься і яким чином можна відстежити, скільки роялті вже задонатили? Чи звітуватиме хтось про це перед тобою?

Як правило всі музиканти раз на три місяці отримують роялті з усіх музичних платформ і про це є спеціальний звіт. Тож я раз на квартал звітуватиму на своїй сторінці про суму, яку перераховуватиму на благодійність. 

На пісню "Балкони" також вийшов кліп. Розкажи про те, з ким і де ти його створював? І чому в ньому немає балконів?

У цій пісні я описував речі, які щодня бачать військовослужбовці: руїни, розбиті балкони та міста, які зрівняли із землею. Але я собі уявляю, що бувають моменти, коли військовий дивиться саме на балкон розбитої будівлі та згадує моменти, коли він приходив до балкона своєї дівчини й кликав її погуляти. Балкон  — це як образ того, що він у повному хаосі та розрусі знайшов флешбек з того життя, за яке зараз там стоїть. 

Треба припинити вішати на себе ярлики — тоді ви відкриєте себе й знайдете те, що вам підходить

В одному з матеріалів про тебе я прочитала, що "вінницький музикант пише пісні своєму батьку на передову"...

Мій батько — військовий. Він на війні з 2015 року, останній рік не воює, тому що отримав поранення, які не дозволяють, на жаль, йому далі служити. І так вийшло, що він мене дуже сильно підтримував, хоча навпаки, мені здається, підтримка потрібна була йому більше, ніж мені. Я часто йому відправляв музику, яку робив. І він завжди казав: "Клас, клас, круто!". І я подумав, якщо він знаходить слова підтримки там, я повинен тут щось робити на максимумі, наскільки я можу.

У який спосіб ви один одного підтримували?

У якийсь момент наше спілкування не складалося, на це вплинуло багато причин. Але потім ми почали спілкуватися все більше. Моя підтримка полягала в тому, що поки батько був на передовій, я був за старшого у сім'ї, а також розповідав йому про те, як ми тут живемо. Мені ж допомагав той факт, що тато цікавиться моєю творчістю. Він ще з дитинства дуже цікавився усім, чим я займаюся. В дитинстві це був спорт, адже йому я присвятив більшу частину свого життя — я 16 років займався ушу, ММА, кікбоксингом і в зал мене привів саме батько. Він відвозив мене на кожне тренування, був присутній майже на всіх змаганнях, він брав із собою відеокамеру та знімав кожен мій бій. Потім ми приходили додому й обговорювали все. Тобто батько був дуже важливою людиною в моєму житті і я знав, що він мене завжди підтримає, мотивує й скаже правду. І коли ми опинилися далеко один від одного, нам треба було знайти цей конект, щоб знову підтримувати один одного й продовжити спілкування.

Чи думав ти про те, яку професію обрав би, коли прийде твоя черга ставати на захист країни? Чи бачиш ти себе на війні?

На початку повномасштабного вторгнення я дивився багато відео з тактичної медицини. Не брехатиму, я, як кожна людина, дуже цього боюсь, але я точно знаю, що коли настане мій час, я не переховуватимусь десь в селі, я робитиму все, що зможу, якщо треба буде, то й окопи копатиму. Сказати, на що я здатен, мені дуже складно, адже я ніколи не мав можливості перевірити свої сили в цьому. Ми багато говорили на цю тему з батьком, бо на початку повномасштабного вторгнення я збирався йти в ТРО, але тато сказав бути вдома. Відтоді я сфокусувався на волонтерстві: ми з сім’єю організували плетіння маскувальних сіток і за тиждень плетемо приблизно 300-400 квадратних метрів сіток. 

Здебільшого в тебе дуети з поп-артистами. Чи вирішив ти вже, ти репер чи поп-артист?

Я зараз читаю одну цікаву книжку, в якій написано про те, щоб круто творити, треба припинити вішати на себе ярлики — тоді ви відкриєте себе й знайдете те, що вам підходить. Я не можу сказати, що я репер чи поп-артист, наразі я більше в пошуках себе і просто намагаюсь робити якісну українську музику. Головне, щоб вона була топ.

Редакторка текстової версії — Олена Кірста

Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.