Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
Коли я пишу пісню, я маю бути наодинці хоча б три дні — лише тоді у мене щось може вийти
Іване, розкажи, як і коли ви познайомились з гуртом NAZVA?
З гуртом NAZVA ми познайомились майже 2 роки тому. У Павла тоді був у Львові концертний майданчик "ДК NAZVA" і він мене покликав на його закриття. Тоді й відбулося наше знайомство, а тепер щоразу, коли приїжджаю до Львова, я живу в Павла, а він, коли буває в Києві, — зупиняється у мене. Ми з ним стали справжніми друзями.
Який творчий взаємообмін відбувся між вами?
Я захоплююсь Павловою легкістю. Тому що мені насправді дуже важко писати пісні. Коли я пишу пісню, я маю бути наодинці хоча б три дні — лише тоді у мене щось може вийти. Коли я тиждень жив у Павла у Львові, він водив мене музеями, щоб надихатися на творчість. Ми довго ходили, а потім він каже: "Все, пішли додому, писатимемо пісню". Павло запропонував написати композицію про дім і я погодився. У мене якраз був готовий фрагмент, який підійшов під цей трек, а приспів ми написали разом, підбираючи влучні слова.
Чим тобі відгукується тема дому?
Я дуже рідко буваю у себе вдома в Миргороді. Коли я туди приїжджаю, мені чомусь завжди хочеться швидко звідти поїхати. Я дуже люблю природу й ту землю, але у мене постійно з'являється відчуття, що в тому соціумі я чужий.
Щойно ти скажеш своєму мозку: "Відчепися!", у твоїй голові з'являється тиша й зникає біль
Іване, чи дійсно треба боятися "чужіння"?
Я думаю, що "чужіти" страшно. Іноді перебуваючи поряд з кимось із рідних, може з'явитися відчуття, що ти чужий. І це не тому, що ти став якимось іншим, а тому, що не почуваєшся частинкою одного цілого з ними.
Упродовж свого життя ти вже змінив кілька міст, у яких жив. Чи замислювався над тим, з якої причини ти б міг залишити Київ і в якому напрямку вирушив би далі?
Єдиний напрямок, куди я хотів би вирушити, — це Полтавська область. Я дуже хочу жити в будиночку в якомусь лісі й ходити там на риболовлю. Я хочу ось так "чужіти".
Якою людиною ти зараз став? Що б ти хотів у собі змінити, або ще більше прокачати?
Мені б хотілося стати більш дисциплінованим, цього мені бракує.
Ти практикуєш стояння на цвяхах. Навіщо тобі потрібно робити собі боляче?
Коли починається марна мозкова активність і мозок бере над тобою гору, особливо вночі, коли лягаєш спати й не можеш заснути через безсенсові думки, ти стаєш на цвяхи, а мозок починає казати тобі "Це дуже боляче, злізь, у тебе тече кров". Насправді часто, коли стоїш на цвяхах, виникає така думка, але крові там немає — просто мозок тобі наказує зійти з них. Але щойно ти йому скажеш: "Відчепися!", у твоїй голові з'являється тиша й зникає біль.
На одному з інтерв'ю ти розповідав, що маєш у роботі пісні з гуртом NAZVA та зі співачкою Кажанною. Перший дует ти вже видав, коли з Кажанною?
Побачимо, чи він буде. Я інтригую!
Редакторка текстової версії — Олена Кірста
Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
