Фото: Українська енергетика
"Загальна заборгованість за житлово-комунальні послуги на середину 2024 року складає більше 200 млрд гривень"
Пане Олеже, давайте в першу чергу поговоримо про цифри. Чи є ситуація з боргами за комунальні послуги в Україні критичною?
Ситуація з боргами за житлово-комунальні послуги була критичною ще до початку повномасштабного вторгнення. Остання цифра, яка була опублікована 1 січня 2022 року, по боргах за житлово-комунальні послуги, ― це 81,3 млрд гривень. Після цього цифри по боргах не публікувалися. Але якщо взяти всі заяви наших можновладців, починаючи від голови НАК "Нафтогаз" Олексія Чернишова і закінчуючи радником премʼєр-міністра Юрієм Бойком, то можна почути зовсім різні цифри. Наприклад, пан Чернишов заявляв, що заборгованість за теплопостачання та гарячу воду можна вирахувати через зростання боргів за газ, де дійшло майже до 100 млрд гривень. Якщо послухати заяву радника премʼєр-міністра Юрія Бойка, то він говорив про двократне зростання боргів за електроенергію. Якщо порахувати всі ці цифри і подивитися на платежі населення, то в мене вийшла цифра загальної заборгованості за житлово-комунальні послуги на середину 2024 року більше 200 млрд гривень.
Борги за комуналку впливають на підготовку до опалювального сезону
Цифра дійсно вражаюча. Зараз триває підготовка до наступного опалювального сезону в нашій країні. Чи впливають на неї ці борги?
Вони впливають напряму, тому що відсутність коштів у теплокомуненерго, водоканалів, управляючих компаній впливає на проведення капітальних ремонтів, заміну обладнання, виплати заробітних плат. В професіональній сфері ні для кого не секрет, що 50-60 % працівників теплокомуненерго в міжопалювальний сезон йдуть у відпустку, їм виплачують ⅔ зарплати. Це відбувається тому, що фізично немає чим платити зарплату цим працівникам. Подібна історія і у водоканалів. Заборгованість водоканалів, наприклад, за електроенергію на червень складала майже 9 млрд гривень.
Заборгованість також впливає на наявність коштів, щоб розрахуватися з підрядниками або сплатити за послуги.
Тобто від кожного несплаченого щомісячного обовʼязкового платежу за комунальні послуги ми самі собі гірше робимо щодо опалювального сезону?
Абсолютно правильно.
Пане Олеже, а яким чином тоді зараз ці послуги надаються? Чи не знижується їхня якість?
Щодо того, як зараз надаються послуги, то 95-97 % цих підприємств мають комунальну форму власності, тобто існують за рахунок підтримки органів місцевого самоврядування. Кожна місцева громада або ОТГ закладає в бюджет кошти на підтримку теплокомуненерго, водоканалів. За рахунок цього купується обладнання, труби, сплачується за послуги або ― як для водоканалів ― компенсується різниця вартості електроенергії, тому що за останні 3 місяці вартість електроенергії зросла на 62 % й це точно не закладено в тариф.
Але варто говорити не тільки про те, що люди сплачують або ні. Питання в зростанні тарифів, а вони постійно зростають. Платіжка середнього українця зросла тільки в електроенергії за останній рік на 60 %. Це також підготовка до опалювального сезону.
Зростання тарифів на одну послугу призводить до зростання боргів за інші
Зросла вартість електроенергії, але були періоди жорстких відключень, тож споживалося менше. Відповідно ці цифри корилювалися, так?
Ні, тому що люди, коли вмикалась електроенергія, масово вмикали всі прилади ― пральні машини, праска, заряджали ті ж ноутбуки, телефони. В певних випадках відбувалося навіть так, що відключення електроенергії призводило до того, що люди більше споживали, не знаючи, скільки триватиме відключення.
.jpg)
Олег Попенко. Фото: ФБ-сторінка Олега Попенка
Але тут є певний алгоритм, який призвів до збільшення боргів за тепло та гарячу воду. Зростання тарифів на електроенергію приводило до того, що люди спрямовували кошти на сплату електроенергії, адже її простіше всього було відключити. Прості українці платили за електроенергію, накопичуючи борги за тепло, гарячу воду. Тому тут проблема в тому, що зростання тарифів на одну послугу призводить до зростання боргів за інші.
Пане Олеже, ви згадали за водопостачання. Зараз багато хто стикається з проблемою неякісної води, яка тече з кранів. Чи можна сплачувати за неї неповну вартість?
Це важливе питання неякісних комунальних послуг або й незаконних, коли нараховують комунальні послуги, які ми взагалі не споживаємо. Вплинути на постачальника комунальних послуг практично неможливо, бо в Україні немає інстанції, яка може на нього вплинути. В нас є Держпродспоживслужба, в якій просто фізично немає людей, які можуть прийти й перевірити постачальників послуг. В них немає ані бюджету, ані фахівців, які повинні цим займатися.
"Гарячу воду відключають спеціально, щоб не працювати собі в збиток"
А як щодо гарячого водопостачання? В мене, наприклад, у червні були гідравлічні випробування, після яких вода так і не зʼявилась. Після цього їх начебто ще двічі проводили. Як може ця процедура тривати 3 місяці?
Гідравлічні випробування проводяться в міжопалювальний сезон для виявлення проблемних місць в теплотрасах. В Києві, наприклад, 70 % мереж потребують негайного капітального ремонту. Проте відключення в міжопалювальний сезон гарячої води ― це не тільки гідравлічні випробування. Постачати гарячу воду по існуючих тарифах для Київтеплоенерго економічно не завжди вигідно, тому вони відключають спеціально гарячу воду для того, щоб не працювати собі в збиток. Я гарантую, що 3 місяці ніхто гідравлічні випробування не проводить, а воду відключають просто заради того, щоб не постачати її.
Найбільші борги ― в Дніпропетровській області
А чи маєте ви інформацію, де в Україні найбільше не сплачують за гаряче водопостачання?
Найбільші проблеми з оплатою в першу чергу у прифронтових областях. Це Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області. Але в Запорізькій області відмовилися від гарячої води, так само в Кривому Розі. Проблеми з платежами теж в Херсьнській та Миколаївській областях. Найбільші цифри боргів, за даними Виконавчої служби, в Дніпропетровській області.
А чи впливає на рівень заборгованості надання субсидій?
Субсидія взагалі не вирішує проблем платежів за комуналку. Уявімо середнього пенсіонера, який отримує 4 тисячі гривень. Хай йому будуть нараховувати субсидію на 1,5-2 тисячі гривень. Чи може людина прожити за 4 тисячі в Харкові, Дніпрі, Павлограді, Херсоні? Звісно, що ні. Реальна субсидія не врятує людей. На сьогодні субсидія складає 45 млрд гривень, а вони взагалі нічого не вирішують. Борги за комунальні послуги й надалі будуть накопичуватися.
Перш за все, потрібен аудит заборгованості
А як вирішити цю проблему?
Поки я не бачу зі сторони держави жодних кроків для вирішення проблем з боргами за житлово-комунальні послуги. Як на мене, перше, що потрібно зробити, ― це аудит заборгованості. В кожній області повинен бути проведений аудит всіх боргів за житлово-комунальні послуги.
Хто має це робити?
Держпродспоживслужба, НКРЕКП, Міненерго, Мінінфраструктури. Спільна комісія, через яку всі борги, які існують сьогодні, повинні бути перевірені. Адже в нас є величезні проблеми, наприклад, із нарахуванням в окупованих містах. В Маріуполі комунальні підприємства до кінця 2023 року нараховували людям платежі за комуналку, хоча місто було окуповане в 2022 року. У Вовчанському районі, який зараз практично зруйнований, люди отримали платіжки за електроенергію за 2023 рік, хоча в багатьох селах, навіть стовпів немає. Всі ці проблеми слід розглядати на законодавчому рівні.
