Президент США Джо Байден. Фото: Office of the Speaker of the United States House of Representatives
Навіть у Білорусі збивають "зальотні" дрони, а країни НАТО поки що ні
Поступово дрони залітають і в повітряний простір країн НАТО. Щоправда ці країни воліють вдавати, що нічого особливого не відбувається. Рішучої відповіді ми не бачимо, навіть якщо одягнути найпотужніші окуляри. Чи дочекаємося відповіді?
Згоден із вами. Нещодавно безпілотник залетів у країни Балтії, точніше ― у Латвію. Поляки за це (щоб можна було реагувати і збивати ― ред.) борються давно, ми підтримуємо їх, спільно працюємо і пам’ятаємо, що у них і громадяни гинули через повітряний напад росіян. Натівська Румунія може зі свого боку прикривати Молдову. Але стратегія Салліванівського (Джейк Салілван ― радник президента США з національної безпеки ― ред.) стримування ескалації вимагає від цих країн "пояснюйте, як хочете, моніторте, піднімайте літаки, але не знищуйте, бо буде ескалація". На жаль. Причому це можна робити (збивати російські ракети ― ред.) відповідно до законодавства цих країн. У Польщі вимагають, що коли засоби повітряного нападу заходять, їх точно треба збивати, тому що всі ці розмови американців "залетять, але не підірвуться, не впадуть", "не важливо, що там відбувається, головне ― не збивайте" нічого не варті. Хіба американці оракули? З цієї точки зору треба професійно займатися бойовими діями, у першу чергу в повітрі, з якого багато бойових дій саме розпочинаються. Піднімаються американські F-16 та польські у Польщі, супроводжують ці російські засоби-порушники ― безпілотні апарати і ракети ― а далі щось падає, щось не падає. На сором вимушеним воєнним діям цих країн ми наводимо приклад Білорусі, російського союзника. Білоруси піднімають техніку і збивають повітряні засоби, які до них залітають, бо розуміють, чим може все завершитися. Білоруські пропагандисти або взагалі замовчують, звідки ці безпілотники, або намагаються показати, що це нібито провина України, і треба розглядати це як начебто агресивні дії саме з України. Таке пояснення, але там є дії ― білоруси збивають. Порівнюючи дії різних країн, одразу бачимо, як втілюється американська установка щодо НАТО, а не виконується вимога об’єктивного проведення бойових дій.
"Щоб Україна не перемогла. На жаль. А Росія не програла. На жаль"
Тобто до кінця правління президента Байдена та його команди не варто сподіватися, що ці установки можуть змінитися?
Я б не відстоював таку крайню позицію. Тому що ми бачимо, як динамічно все змінюється. Як би не хотів пан Салліван та його оточення втілювати свої підходи, які дуже заважають Україні, все одно будуть зміни. Зараз готується План миру, де буде напрацьовано в першу чергу питання воєнне, а також економічне. Байдену і демократам у цьому допомагає Трамп, який каже, що він багато чого знає і понизить ціну на нафту. Хоча ми тут згадуємо часи Рейгана, який свого часу фактично заклав бомбу під розпад Радянського Союзу, коли обвалили ціни на нафту. Але Рейган тоді працював із країнами ОПЕК, робив рішучі дії, а зараз відбуваються просто розмови. Отже, у Плані миру передбачено дії воєнні, економічні, дипломатичні. Наш президент із цим планом поїде в Америку переконувати, бо, на вимогу республіканців, адміністрація демократів і досі поводить себе кволо щодо ситуації в Україні.
Характеристика того, яким чином вони себе поводять ― вони не мають плану дій щодо України. Ми кажемо, що треба ставити питання про перемогу України, але стратегічний план від Саллівана говорить про те, що треба не давати можливості Україні перемогти і не створити можливість програшу Росії. У рамках такої стратегії дуже важко очікувати будь-якої допомоги тактичного рівня. Ми пам’ятаємо, які військові пакети були по 1,5 млрд через кожні два тижні, і бачимо зараз на рівні 200 млн на місяць. Так було у липні, серпні, ніби по 125 млн, і 250 млн у вересні. І це після вибачення Байдена перед українським народом за паузу, коли він сказав, що буде потужна допомога. Мовляв, їм заважали невиділені рішенням Конгресу США кошти. Але це не відповідає дійсності, тому що ми бачили, як під час цієї паузи США допомагали Ізраїлю і F-35, і двома типами бомб. Питання не в коштах, можемо згадати ленд-ліз. Де хоча б щось реалізоване? Американська стратегія каже, що вам ленд-ліз не потрібен, бо ми вам все будемо давати. Але ми бачимо, як вони дають. Тому треба чітко і прагматично сприймати дії будь-яких союзників. Адміністрація Байдена не спроможна чітко напрацювати план, хоча ми давали його основи, тому ми зараз це робимо замість них. Вчимося прагматичності в американців. І президент Зеленський повезе цей план, покаже Байдену та обидвом кандидатам у президенти. Питання в тому, наскільки це буде сприйнято і реалізовано. Навряд чи вони щось суттєве можуть запропонувати ― як чинна демократична адміністрація, так і команда Трампа.
Ігор Романенко. Скріншот з відео: Українське Радіо
Тобто стратегія адміністрації Байдена полягає в тому, щоб Україна не зазнала поразки, але щоб і Росія не зазнала поразки?
Щоб Україна не перемогла. На жаль. А Росія не програла. На жаль.
Гелікоптери ― дуже важливий напрям озброєнь
В Україну відправлено 6 португальських гелікоптерів Ка-32А11ВС. Як вони можуть допомогти Збройним Силам України?
Це дуже важливий напрям озброєнь, про нього забувають, на жаль. Ми заявляли про цю техніку, але американці не давали. Говорили, що спершу з літаками розберемось. Але ми бачимо, як вони діють. Є можливість передати 60 літаків, а вони надали 10. Сформулювали, що до кінця року десь якось дадуть. Але можливості у них були і раніше, наприклад, в Австралії списували на металобрухт десятки літаків. Ми просили уряд тричі, але "допомагали" американці зі своїм "як би чого не вийшло", бо зміцниться вогневий потенціал в Україні. І не давали. Боротися треба за кожен долар, кожен євро, кожен патрон. Ці гелікоптери нам також дуже потрібні. Потенціал зросте, і це добре.
КОНТЕКСТ
Натомість президент США Джо Байден заявив 5 липня цього року в інтерв'ю ABC News: "Я той хлопець, який об'єднав 50 країн, щоб допомогти Україні".
"Ніхто не думав, що я можу розширити НАТО. Я той хлопець, який зупинив Путіна. Ніхто не думав, що це може статися. Я той хлопець, який разом з AUKUS розробив південно-тихоокеанську ініціативу. Я той хлопець, який об'єднав 50 країн — не лише у Європі, а й за її межами, аби допомогти Україні", — стверджував Байден.
Зі свого боку, журналіст-міжнародник Тарас Семенюк в ефірі Українського Радіо не виключав, що під кінець свого правління президент США Джо Байден може зважитись на дозвіл для України використовувати далекобійну зброю по території держави-агресорки Росії. Водночас Семенюк констатує, що США досі, принаймні публічно, не мають чіткого розуміння перемоги України: чи це поразка Росії, чи це її розвал, чи це домовленість із Росією? Водночас деякі європейські держави показують приклад, як не боятися Москви у питанні застосування ЗСУ наданої ними зброї, зазначає Семенюк. Він має на увазі Нідерланди і держави Балтії.
