Ілюстративне фото з відкритих джерел
Яцек Сєвєра: "У стратегії безпеки Польщі ми бачимо майбутнє України в НАТО"
Світлана Мялик: Сьогодні (2 жовтня) на полях форуму тривають різні дискусійні майданчики і тематичні панелі. Вони присвячені питанням оборони з особливим акцентом на безпеку Центральної і Східної Європи. Учасники та експерти з усього світу зосереджені переважно на питаннях військового потенціалу Європи, а також на питаннях енергетики та клімату. Цього року тут присутній стенд Швеції, яка офіційно приєдналася до НАТО цьогоріч. Вона є країною-партнером Заходу. Одна з ключових тем на Варшавському безпековому форумі, звісно, війна Росії проти України і необхідність подальшої підтримки Києва.
Віцепрем'єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у своєму виступі на відкритті конференції перерахував виклики, з якими зараз стикається Європа і Захід в цілому. Він говорив не лише про повномасштабну війну в Україні, а також про кризу на Близькому Сході. Щодо безпеки Польщі посадовець акцентував увагу на ситуації на кордоні з Білоруссю, на посиленні охорони цієї ділянки кордону, яка є зовнішнім кордоном ЄС і НАТО.
Мені щойно вдалося поспілкуватися зі Світланою Тихановською, яка сказала, що приїхала на форум, щоб донести світові, що без вільної і незалежної Білорусі не буде спокою, і загроза буде постійно існувати і для України, і для Заходу.
Голова Бюро Національної безпеки Польщі Яцек Сєвєра також наголошував на загрозах для Польщі зі сходу. На запитання, як буде змінена стратегія безпеки Польщі, зважаючи на те, що третій рік триває війна, Яцек Сєвєра сказав, що триває робота над рекомендаціями до стратегії польської безпеки. Робота над нею почалася влітку. Через президента документ був переданий уряду. В цих рекомендаціях Україна описана не лише, як сусід, а як атакована Росією держава, що здійснює активну оборону. "Очевидно, що в стратегії безпеки Польщі ми бачимо майбутнє України в НАТО", – сказав Яцек Сєвєра в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо.
На запитання, чи буде Польща збивати ракети і дрони в повітряному просторі України, які летять в бік Польщі, Сєвєра нагадав, що дискусії з цього питання ще тривають. Таке рішення вимагає згоди НАТО. Про необхідність реструктуризації архітектури безпеки говорив під час форуму і очільник польського Сейму Шимон Головня. За його словами, йдеться не лише про роздуми, а про послідовність дій на всіх рівнях, зокрема, на рівнях влади. І треба, мовляв, переходити від оборонної позиції до активної. Євроатлантична спільнота, за його словами, це не тільки танки, це довіра, це партнерство.
Яцек Сєвєра. Фото Світлани Мялик
Важливим був виступ президентки Грузії Саломе Зурабішвілі. На її думку, на долю Європи впливатимуть, зокрема, і результати парламентських виборів у Грузії 26 жовтня нинішнього року. На запитання, чи зможуть демократичні цінності перемогти, Саломе Зурабішвілі відповіла, що вони завжди становили переважну більшість в її країні. Тому таких сумнівів в неї майже немає. Вона нагадала, що Грузія багато років бореться із гібридною війною, пропагандою, тиском із боку Росії.
Арсеній Яценюк: "Україна для Польщі в пріоритеті"
Під час форуму я поспілкувалася з Арсенієм Яценюком, який з 2007 року є засновником Київського безпекового форуму. Він зустрівся з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. За його словами, Польща продовжує підтримувати Україну, і Україна, в свою чергу, теж має йти назустріч Польщі. Зокрема, таке болюче питання, як зняття обмеження на ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Аби між нами не було суперечливих питань.
Арсеній Яценюк: Я мав можливість зустрітися із міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Я вважаю його дуже серйозним другом України, людиною, яка розуміє, що необхідно, щоб забезпечити безпеку в Європі. Він розуміє, що необхідно, щоб допомогти Україні. Я бачив нещодавно в пресі цілу низку дискусій з приводу різних висловлювань Сікорського. Висловлювання бувають різні, але позиція міністра закордонних справ залишається незмінною. Україна для Польщі в пріоритеті. У нас є невирішені питання двосторонніх відносин, які треба негайно вирішити, щоб наші вороги не танцювали на цьому. Ми, в тому числі, обговорювали питання ексгумації. Вважаю, що на цьому етапі було б правильно, якби українська влада зняла обмеження на ексгумацію. Це, з одного боку, правильний християнський крок. З іншого боку, це тільки підніме наш моральний авторитет. Це дає додаткові беззаперечні аргументи для того, щоб Польща виконала те, про що було домовлено. Починаючи з відновлення меморіальних таблиць, які потребують цього відновлення, і закінчуючи взагалі переглядом наших двосторонніх стосунків. Не лише з точки зору історії.
Світлана Мялик: Напередодні в Польщі був із першим візитом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Окрім виступу на безпековому форумі, він зустрівся з українською громадою, відвідав у Польщі українську школу.
Арсеній Яценюк. Фото Світлани Мялик
Влада Думенко: "Я не можу сказати, що градус цікавості до України впав"
На безпековому форумі працює і група експертів Міжнародного центру української Перемоги. Тут розташований великий український стенд. Керівниця комунікації Міжнародного центру української перемоги Влада Думенко розповіла, що наповнення стенду – це максимальне представлення України вже третій рік поспіль.
Влада Думенко: На безпековому форумі працює делегація Міжнародного центру української перемоги. На першому поверсі розташований дуже великий український стенд. Тут дуже багато відвідувачів.
Світлана Мялик: Як давно ви берете участь у форумі? З чим приїхали цьогоріч?
Влада Думенко: Цього року Міжнародний центр української Перемоги знову бере участь в нашому партнерському заході з фундацією Казимира Пуласького, яка є організатором Варшавського безпекового форуму. Вони дають нам можливість протягом форуму представляти наші меседжі. Тут збираються ключові політики і представники оборонних галузей для того, щоб зрозуміти, яким же чином виграти у цій війні. Адже це наша головна мета. Цього року наші меседжі – це конфіскація російських активів, протистояння російському імперіалізму, російській колонізаційній війні. Була низка матеріалів стосовно енергетики, яким чином можна Україні допомогти відновити енергетичну інфраструктуру.
У нас представлені листівки з цифрами збитків, які завдала Росія Україні в різних сферах. Ми спробували звести цифри за оцінками ООН, це оцінка станом на минулий рік. Це 486 мільярдів. Поки що в нас немає свіжої оцінки, тому що неможливо в режимі реального часу на рівні країни оцінювати такі великі суми. А життя українців, які загинули, безцінне. Креативний момент компанії з повернення активів – це чек Росії, який ми виставляємо. Руйнування в усіх секторах оцінені, як мінімум, у 486 мільярдів. І ця сума є значно більшою ніж сума заморожених російських активів – 300 мільярдів.
Світлана Мялик: Чи не зменшується, порівняно з минулими роками, інтерес до України?
Влада Думенко: Я не можу сказати, що на цьому форумі градус цікавості впав. Наші експертні матеріали які ми виклали вчора, розлетілися буквально за пів дня. Це показує, що люди голодні до фактів і цифр. Реакція на наші матеріали навіть краща, ніж ми очікували. Ми провели цього року круглий стіл в рамках форуму щодо геноцидного характеру цієї війни. І ми мали абсолютний аншлаг на цій панелі. Нам дали можливість надати слово колишнім українським військовополоненим. Ці люди змогли поширити свій досвід і розповісти, хто такі росіяни. У нас була повна зала людей, які зацікавилися цими історіями і згодом приєднався до обговорення юридичних аспектів визнання цієї війни геноцидною.
Український стенд на Варшавському безпековому форумі. Фото Світлани Мялик
