Ілюстративне фото: golos.com.ua
2,2 трильйони грн на оборону
Ваша оцінка цього проєкту з точки зору порівняння з попереднім і того, що враховує він, чи все враховує, які пріоритети, наскільки він реалістичний, можливо якісь є новації…
Першим і беззаперечним пріоритетом залишається, звісно, оборона держави. В 2025 році планується спрямувати 2,2 трильйони грн на оборону. Це більше, ніж за всю історію України. Якщо порівнювати з бюджетом цього року, який ми затверджували восени 2023 року, то видатки на оборону зростають майже на 530 млрд гривень. Я думаю, що це вказує на більш тверезе сприйняття реальності в цьому році і на те, що за відсутності якихось форс-мажорних обставин ми зможемо пройти наступний рік з цими видатками і якщо, знову ж таки, не буде якихось непередбачуваних чинників задіяно, то нам не потрібно буде вносити в наступному році всередині року зміни до бюджету знову на 500 млрд грн, як це було в цьому році і в попередньому році.
Водночас ми розуміємо, звісно, з ким ми воюємо, ми розуміємо, що в наступному році Росія закладає на ведення війни з Україною 144 мільярди доларів, а ми лише 50 млрд доларів. Тому один з викликів, який зараз стоїть перед урядом — знайти додаткове, імовірно якесь зовнішнє фінансування на виробництво зброї всередині України. Бо, незважаючи на те, що державний бюджет має видатки на виробництво дронів, на розгортання українського виробництва озброєння, але ситуація в тому, що українські виробники, наприклад, зараз можуть виробляти 4 млн дронів на рік. І справа лише за грошима. Тобто за замовленням від держави.
Де брати гроші на збільшення оборонних видатків крім підвищення власне податків, які можливо ще варіанти продумуються наперед, чи вони доволі прості й зрозумілі?
Потреби безпеки оборони фінансуються лише з власних ресурсів держави, тому що жоден з міжнародних партнерів наразі не дав згоду на те, щоб фінансувати наше військо або виробництво озброєння. Тому ми можемо покладатися лише на ряд конкретних надходжень державного бюджету: це податкові та митні збори, це дивіденди державних компаній, це частина чистого прибутку, який Національний банк України перераховує в бюджет, приватизація і, звісно, внутрішні запозичення, які уряд здійснює через розміщення облігацій внутрішньої державної позики. І тут треба розуміти, що надходження від уже чинних податків зростають. Наприклад цього року від внутрішнього та імпортного ПДВ ми плануємо зібрати близько 796 млрд грн. Наступного року ця цифра вже складе 912 млрд грн. З іншого боку, цього року Національний банк перерахував до бюджету 34 млрд грн, а наступного — 64. І за усіма цими додатковими надходженнями стоїть кропітка робота, і не можна сказати, що уряд покладається суто на збільшення податків. Сам податковий пакет, який ми будемо розглядати у Верховній Раді наступного тижня — ми, звісно, чекаємо ще на фінальну версію, щоби обрахувати надходження державного бюджету, але вже зараз зрозуміло, що це буде десь в проміжку від 126 до 137 млрд грн в наступному році — дадуть нам ці податкові зміни. І це покриває насправді всього близько 3,5% видатків бюджету. Це нібито небагато і не вартує витрачених зусиль, але це 137 млрд грн, які ми використаємо на оборону, тобто на боєприпаси, на зарплати військовослужбовців, на першу медичну допомогу на полі бою. І, незважаючи на те, що вони нібито відносно невелику частину покривають, але замістити ці гроші додаткові, які від цього законопроєкту надійдуть до бюджету, їх фактично нема ніде. З іншого боку більшість ось цього збільшення в 500 млрд будуть профінансовані скоріше збільшенням надходжень від вже існуючих податків, ніж від нових.
Уряд очікує, що наступного року вперше за 20 років Пенсійний фонд стане бездефіцитним
Соціальна сфера… Зрозуміло, що в держави є відповідальність перед різними категоріями людей і потрібно дбати про те, щоб і вчасно, і в тому обсязі, в якому належить, були зарплати, пенсії… Які пріоритетні видатки, скільки коштів виділяється в проєкті бюджету на соцзахист?
Загалом на соціальну сферу виділяється понад 400 млрд грн. Ще окремо я хочу виділити цей блок, тому що я вважаю, його потрібно підсвічувати і проговорювати. 5,6 млрд грн додатково до цих 400 млрд пропонується спрямувати на реабілітацію і підтримку ветеранів війни з Росією і додатково 2,5 мільярди держава спрямує на зубне протезування і протезування кінцівок для ветеранів, які цього потребують. І нову програму, яка буквально була проголосована в цьому році Верховною Радою — збереження права на біологічне батьківство військовослужбовців.
Про соціальні видатки. Є багато зараз новин про те, що соціальні видатки, зокрема на Пенсійний фонд, наприклад, скорочуються. Але головне, що би я хотіла, щоб українці запам'ятали — що всі ці скорочення, які є в бюджеті, це бухгалтерські відносини всередині уряду, які ніяк не впливають на соціальну допомогу, яку отримує конкретний українець. Давайте от на прикладі Пенсійного фонду розберемо. Видатки з державного бюджету на Пенсійний фонд дійсно скорочують. Але що насправді відбувається? В Пенсійному фонді значно зросли власні надходження його за рахунок єдиного соціального внеску від зарплат військовослужбовців, які за них платить держава. І уряд очікує, що в наступному році вперше за 20 років Пенсійний фонд стане бездефіцитним. І тому уряд вбачав за можливість передати фінансування спеціальних пенсій військових пенсіонерів, які вийшли на пенсію до початку війни з Росією, з бюджету на Пенсійний фонд і фінансувати такі пенсії за рахунок надходження ЄСВ. І тому ми в бюджеті бачимо скорочення видатків на Пенсійний фонд на 34 мільярди грн, яке в абсолютних значеннях видається критичним, але насправді таким не є.
Тобто, на кошти, які отримує пенсіонер в Україні, це ніяк не вплине. Індексація пенсій планується в березні, як і передбачається законодавством.
Роксолана Підласа. Фото: rada.gov.ua
“Ми живемо наполовину в борг”
Щодо допомоги, якщо наші партнери не фінансують оборонку безпосередньо, то саме соціальна сфера лягає в той трек, який підпадає під фінансування з боку партнерів. Щодо зовнішньої допомоги, щодо запозичень, щодо наших боргів, зрештою, що розплановано, як передбачено погашати борги і водночас чи позичати і обслуговувати борги попередніх років?
На жаль, це наша нова реальність, ми живемо наполовину в борг. 50% видатків державного бюджету фінансуються коштом запозичень, в першу чергу іноземних запозичень — цей борг зростає. Очікування щодо іноземного фінансування на наступний рік залишаються високими — потреба складає 38,4 млрд доларів США. І в цю суму входить як покриття дефіциту бюджету, так і повернення попередніх зовнішніх боргів.
На обслуговування державного боргу — це окремо від погашення — закладено 481 млн грн — це дуже велика стаття видатків, вона співставна з соціальними видатками. Тобто якщо в нас до початку повномасштабного вторгнення соціальні видатки були статтею видатків номер один, хоча в абсолютних значеннях вони зросли з поправкою на інфляцію лише, але вони тепер посідають третє місце. Перше місце — оборона, друге місце, на жаль, обслуговування державного боргу, третє місце — соціальні видатки. Бо інакше в нас не виходить це спланувати, в нас не вистачає власних ресурсів для ведення війни і підтримування нормальної життєдіяльності держави. Але тут хочу трошки висловитися на захист нашого уряду, тому що всі наші міжнародні партнери говорять, що жоден уряд жодної найрозвиненішої країни в світі не впорався б із таким зростанням видатків фактично вдвічі, з яким ми стикнулися під час повномасштабного вторгнення.
“Ми взяли на себе зобов'язання щодо реформи Рахункової палати в обмін на пряму бюджетну допомогу“
Коли Верховна Рада затвердить державний кошторис на 2025 рік, за його виконанням стежитиме Рахункова палата. Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про реформу Рахункової палати. Цієї реформи вимагали посли групи Великої Сімки у листі до голови Верховної Ради у 2023. Там вони виклали своє бачення, якою має стати Рахункова палата після реформи. Наскільки були враховані ці вимоги в законопроєкті і чи є розуміння, як працюватиме Рахункова палата, чи не виникатиме якихось проблем, як у нас буває інколи зі створенням різних структур або їх впровадженням до діяльності?
Після листа послів Великої Сімки восени минулого року сталося багато подій і Рахункова палата з'явилася у фокусі багатьох наших партнерів, тому що вона проводить аудит ефективності використання видатків не лише коштів, які є власними ресурсами, але і аудит ефективності — використання коштів, які надають нам партнери в державний бюджет. Тому цей орган для них є вкрай важливим: і для Єврокомісії, і для Міжнародного валютного фонду, і для уряду США. Ми взяли на себе зобов'язання щодо реформи Рахункової палати в обмін на пряму бюджетну допомогу. З одного боку, після п'ятого перегляду програми з Міжнародним валютним фондом, який ось зараз вже відбувся і ми очікуємо оновлений меморандум в найближчий місяць, що він буде підписаний, там з'явиться структурний маяк щодо ухвалення закону про Рахункову, і це буде однією з умов надання останнього в цьому році траншу фінансування від Міжнародного валютного фонду. З іншого боку, американський уряд був ще жорсткіший у своїх вимогах і до голосування закону про Рахункову палату прив'язане фінансування українського бюджету в розмірі 1,5 млрд доларів — це більше, ніж 60 млрд грн. Це підкреслює важливість цього органу для партнерів. І МВФ, і США чітко прописали в умовах, які ми прийняли, що вони хочуть бачити в цьому законі. По-перше, це нова процедура вибору членів Рахункової палати через прозорий для суспільства конкурс за участю міжнародних експертів, які відсіюють недоброчесних або некомпетентних кандидатів за прикладом, як вибирається зараз директор Національного антикорупційного бюро, директор БЕБ, судді Конституційного суду і багато інших реформ, які ми вже зробили так само в кооперації з міжнародними партнерами. Другий дуже важливий пункт, що мандат Рахункової палати має бути розширений на аудит місцевих бюджетів та державних підприємств, як це відбувається в європейських країнах. Не тільки державний бюджет буде робити аудити використання коштів з державного бюджету — Рахункова палата, але і аудит використання коштів з місцевих бюджетів. Важливо, що має бути запроваджений регулярний аудит самої Рахункової палати з боку міжнародної організації Інтосай, яка встановлює світові стандарти для Рахункових палат в усьому світі. Ну і нарешті один з таких великих блоків — це забезпечення фінансової незалежності Рахункової палати, як органу перевірок від уряду. Бо зрозуміло, що будь-яка реформа має проходити, те що називається, тест на Януковича. Якби президентом був Янукович, чи довірили би ви уряду щось робити? В даному контексті ми говоримо, що уряд, якщо прийдуть якісь погані люди до керівництва урядом, щоб вони не могли впливати на Рахункову палату через фінансування, через їхні зарплати і кошти до бюджету. Тому вона має бути фінансово-незалежним органом. Ці всі пункти відображені в законі, який був ухвалений до першого читання, і до другого читання ми їх лише шліфуємо, щоб вони ще чіткіше досягали тієї мети, яку ми собі поставили.
Є пункт, якого не було в ухваленому в першому читанні законопроєкті — це вимога провести реформу органу, а потім переобрати нових членів. Цей пункт потім з'явиться чи він не настільки важливий, чи чому його немає?
У законі передбачається, що Рахункова палата складається з 11 членів. Наразі в нас наявно п'ять членів Рахункової палати, які були призначені — це означає, що більшість членів — шість осіб будуть обрані за новою процедурою за участю міжнародних експертів. І це влаштовує наших партнерів.