Ілюстративний колаж: golos.com.ua
"Парламент мав би працювати більш системно, перерви між пленарними засіданнями мали бути коротшими"
Нещодавно Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету, відповідаючи на запитання, чому така тривала перерва між сесійними засіданнями, сказала, що категорично не поділяє такі перерви, є дуже багато законопроєктів, які вимагають оперативного, негайного втручання. Що думаєте ви?
Я думаю, що в умовах війни парламент дійсно мав би працювати більш системно. І перерви між пленарними засіданнями мали бути точно коротшими. Але це компетенція Погоджувальної ради депутатських фракцій. Народні депутати України отримують вже від Погоджувальної ради графік, коли ми будемо збиратися. І саме наступний тиждень буде пленарним, де ми розглянемо низку достатньо важливих законів, законопроєктів, ініційованих нашим комітетом, розглянуті нашим комітетом і рекомендовані для розгляду в залі. Тому поділяю повністю позицію Роксолани Підласої, що мали б ми збиратися частіше і працювати більш інтенсивно, тим паче є над чим.
Дуже позитивний сигнал
Якщо говорити про ті цифри, які затвердив уряд на своєму засіданні: збільшення видатків оборони на 412,5 млрд грн, з них 215,9 – закупівля та виробництво в Україні зброї та військової техніки. Додатково планується виділити кошти на закупівлю ліків, підтримку ветеранів, їхніх родин, харчування школярів, мережу військових ліцеїв. Про це говорить ваша колега Роксолана Підласа. Чи вдається і чи вдасться знайти ці гроші?
Кабінет Міністрів України, відповідно до бюджетного кодексу, ініціював зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік. І цей законопроєкт потрапив вже до парламенту. І саме бюджетний комітет дав висновок позитивний, рекомендував цей законопроєкт для розгляду в сесійній залі. Як свідчить практика діяльності парламенту із початку широкомасштабного вторгнення, ті законопроєкти, які стосуються посилення наших оборонних спроможностей, підтримуються практично одноголосно в залі, проти виступають вкрай рідко. Тому, я думаю, саме цей законопроєкт, оскільки він має на меті збільшення видатків для сектору безпеки і оборони на 412,5 млрд грн, однозначно буде підтриманий як нашим комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвитку, так і парламентом. Для мене, як представника профільного комітету оборонного, це точно дуже позитивний сигнал, тому що і Міноборони отримує більше 300 млрд, й інші складові сектору безпеки і оборони пропорційно отримують значні посилення своїх спроможностей. Тому це буде спрямовано і на виробництво зброї, і на закупівлю зброї. Спроможності й можливості нашого оборонно-промислового комплексу, як української оборонної промисловості, яка об'єднує державних виробників зброї, так і дуже багатьох, на сьогоднішній день, приватних виробників зброї, обмежуються винятково фінансовими ресурсами держави. Тому ці збільшення бюджетних видатків точно сприятимуть збільшенню і кількості, і якості озброєння, які отримують наші Збройні Сили й інші складові сектору безпеки та оборони.
Федір Веніславський. Фото: facebook/Верховна Рада України
Звідки гроші візьмуться?
Звідки гроші візьмуться? У проєкті закону, у пояснювальній записці чітко, однозначно передбачено, звідки будуть збільшені доходи державного бюджету. Хоча непропорційно – одразу тут треба зазначити. Якщо ми говоримо про понад 400 мільярдів на сектор безпеки і оборони, то збільшення дохідної частини всього-навсього на 147 млрд із половиною гривень. І тут збільшиться гранична величина державного боргу. Я думаю, що тут ми від цього також нікуди не дінемося, оскільки, коли ухвалювався закон про державний бюджет на 2025 рік, ми всі були свідомі того, що практично вся дохідна частина цього головного документа фінансового України скеровується на сектор безпеки і оборони. А інші видатки – соціальні, медичні, освіта, культура і так далі – фінансуються за рахунок зовнішніх запозичень. Тому тут і збільшення граничного розміру зовнішнього боргу, і збільшення можливості Міністерства фінансів до зовнішніх і внутрішніх запозичень, отримання частини грошей від Національного банку, від державних підприємств у вигляді чистого прибутку та дивідендів, збільшення податкових надходжень прогнозується за результатами аналізу тенденцій, яка мала місце за перші шість місяців цього року. Передбачено, що збільшиться і акциз на 8,8 млрд, і кошти, які перераховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб близько 8 млрд. Мінфін разом з урядом розробив достатньо реалістичний документ, який, без сумніву, буде критикуватися нашими колегами з опозиції, але, я думаю, що він достатньо реалістичний і буде підтриманий.
Я абсолютно переконаний, що дискусії будуть точно з приводу закону про державний бюджет, особливо щодо видатків на ті сфери, які не пов'язані із сектором безпеки і оборони. Там, наприклад, декілька мільйонів гривень виділяються на те чи інше міністерство. Це наші колеги з опозиції будуть намагатися використати, що це чи під впливом, чи під тиском, чи під збігом обставин намагаємося якимось чином використати, щоб і інші сектори, окрім безпеки і оборони, також фінансувати. Тут треба розуміти, що усі міністерства, центральні органи виконавчої влади, вони так чи інакше дотичні до сектору безпеки і оборони. Я переконаний, що законопроєкт про внесення змін до закону про державний бюджет України на 2025 рік буде підтриманий і сектор безпеки і оборони отримає ці додаткові 412 млрд, які будуть пропорційно розділені та збільшать наші спроможності.
"Ми змушені і, я думаю, надалі будемо змушені збільшувати фінансування сектору безпеки і оборони"
Не видається вам, що ми наступаємо другий рік поспіль на одні і ті граблі? Минулого року так само неправильно були прораховані видатки на сектор безпеки і оборони, довелося цей дефіцит заповнювати, зокрема через механізм підвищення податків. Чи дійсно у нас був неправильний постановочний орієнтир? Можна було цього уникнути сценарію?
Я думаю, що уникнути було вкрай малоймовірно. З точки зору мене, як члена профільного комітету, який отримує інформацію від наших розвідувальних органів, Міністерства оборони, Генерального штабу в режимі закритих засідань, ми бачимо, що Російська Федерація, порівняно з чисельністю Збройних сил, які були задіяні у війні проти України станом на кінець минулого року і станом на середину цього року, зросла на декілька десятків, майже до 100 000. Тому ми вимушені хоча би симетрично реагувати – хоча б мали асиметрично, але фінансових ресурсів нам бракує. Тому, коли ми бачимо, що Росія не збирається зупинятися, нарощує свої і військові, і технічні спроможності, ми маємо відповідати тим самим. Тому тут говорити про те, що, можливо, і були сподівання, що з приходом президента США Трампа до влади буде більш рішучий тиск на Росію, на даний момент ми бачимо, що він все-таки відбувається потихеньку. Але тих результатів, які би призвели до, скажімо, скорочення військових наших видатків, точно недостатньо цих дій наших партнерів. Тому ми змушені і, я думаю, надалі будемо змушені збільшувати фінансування сектору безпеки і оборони, шукати додаткові ресурси.
Західна допомога: катастрофи в жодному випадку не відбудеться
Із того, що можна сказати назагал, частка військової допомоги від союзників: в якому вона стані, чи можемо ми обійтися без її посилення, підсилення?
Без допомоги нам буде, звичайно, набагато важче, ніж із допомогою. Тому зусилля і Президента, і Міністерства закордонних справ, і парламентського дипломатичного корпусу спрямовані на те, щоби ця допомога була стабільною і навіть зростала. І ми бачимо дуже гарні сигнали, насамперед від наших європейських партнерів. Останні сигнали від Сполучених Штатів Америки також свідчать про те, що ця допомога буде надходити. Навіть якщо розглядати гірші варіанти, Україна має певний запас можливостей, спроможностей, тому катастрофи в жодному випадку не відбудеться. Просто рівень наших зусиль буде різним залежно від того, чи буде, в якому розмірі буде така допомога, чи вона зростатиме, чи залишатиметься сталою.
