"Таких ОСББ мало". Експертка про втілення програми кредитування на купівлю енергообладнання

"Таких ОСББ мало". Експертка про втілення програми кредитування на купівлю енергообладнання

"Бачимо суттєву різницю між тим, що є в постанові уряду і тим, що є на практиці". Це стверджувала в ефірі Українського Радіо координаторка житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко, висловлюючи свою оцінку реалізації урядової програми кредитування для ОСББ та ЖКГ на купівлю енергообладнання для осель. За твердженням Бойко, це мали бути кредити на 5 років під 7% річних. Але, за словами експертки, виявилося, що забезпечено гарантоване фінансування тільки на один рік. Також на практиці кредити давали не на все енергоефективне обладнання, а лише на сонячні панелі та супутнє обладнання, каже Бойко. Вона визнає, що загалом ця програма рухається. Однак далеко не масово, і не всі міста спроможні її прийняти.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

"Виявилося, що пільговий відсоток діє тільки один рік, а не всі п'ять"

Уряд ще в липні нинішнього року запустив програму кредитування для ОСББ та ЖКГ на купівлю енергообладнання для осель. Нагадайте, в чому саме полягала ця програма, хто міг нею скористатися і що саме придбати?

Насправді, ми бачимо суттєву різницю між тим, що є в постанові уряду і тим, що відбулося на практиці. На папері йдеться про будь-яке енергетичне обладнання, яке сприяє енергоефективності, а також обладнання генерації для, наприклад, встановлення сонячної панелі: інвертор, гібридний акумулятор тощо. Все потрібне для того, щоб можна було генерувати електричну енергію із чистих джерел енергії на випадок відключень. І щоб це було щось, чистіше ніж генератор. Об'єктивно, якщо світла не буде понад 2 години, то в багатьох випадках генератора буде не достатньо. На всі різні види заходів була передбачена така допомога. Це мали бути пільгові кредити в різних банках. Уряд анонсував тоді співпрацю з 46-ма банками. Це мали бути кредити на 5 років під 7% річних. Але виявилося, що уряд забезпечив гарантоване фінансування тільки на один рік. Тому погодилися на це лише 2 банки, хоча, можливо, й не тільки тому. Тобто, виявилося, що пільговий відсоток діє тільки один рік, а не всі п'ять. Відповідно, далі діє ринкова відсоткова ставка, яка станом на сьогодні складає 19%. Також на практиці кредити давали не на все енергоефективне обладнання, а тільки на сонячні панелі та супутнє обладнання.

Але, наприклад, для того, щоб встановити на даху цю сонячну електростанцію, має бути утеплений і підготовлений дах. Якщо її встановлюють на стіні, відповідно, має бути утеплена стіна. Також в будинку потрібно провести бодай мінімальні енергоефективні заходи: поставити індивідуальний тепловий пункт, збалансувати систему теплопостачання. Утеплення – це більш фахове питання для кожного конкретного кейсу. Отже, так, як це запрацювало на практиці, цього виявилося абсолютно недостатньо.

"Все одно таких ОСББ в Україні досить мало"

А чому, на ваш погляд, так трапилося, що все запрацювало геть інакше, аніж передбачалося? Через певні дії уряду?

Очевидно. Я не знаю, що відбулося всередині уряду. Маю тільки певні підозри, адже у нас не було очільника Міністерства інфраструктури. Основним у цій програмі є Міністерство економіки. Адмініструє її зараз Фонд розвитку підприємства, підпорядкований Мінфіну. Тож я можу тільки підозрювати, що оскільки не було профільного зацікавленого міністерства – Міністерства інфраструктури, то все записали, як записали, не особливо думаючи, як це буде реалізовано. Можливо, подумали, що одного року буде достатньо. Але по факту, для того, щоб, наприклад, втілити таку схему і взяти пільговий кредит на рік і за рік реалізувати всі заходи, а потім отримати ще 70% компенсації від Фонду енергоефективності, після того, як ти реалізував всі заходи, то все одно для початку потрібно їх зробити. І це теж стосується тільки сонячних панелей і теплових насосів. Це не стосується енергоефективності.

Тетяна Бойко. Фото: facebook.com/tetyana.boyko 

І все одно таких ОСББ в Україні досить мало. Наскільки мені відомо, на сьогодні видано тільки два таких пільгових кредити, і ще кілька є в обробці. Я думаю, що ми будемо мати десь 10-15 таких кредитів. Але реалізованих проєктів насправді більше. Думаю, що їх буде близько 100-150. Адже якісь ОСББ мали до цього часу якісь накопичення, збиралися щось зробити, відповідно, збирали внески зі співвласників.

Є також цікаві місцеві програми в окремих містах: у Києві, у Львові, у Рівному. Тому ця програма рухається, однак далеко не масово, і не всі міста спроможні прийняти такі програми. Так склалося, що в деяких ОСББ вдалося втілити вигідні недорогі технічні рішення, або, повторюся, у них просто були накопичення. Або вони, наприклад, домовилися про відтермінування платежу з підрядниками. Або ж у них були свої місцеві програми. В тих двох випадках, про які говорила на початку розмови, було ще додаткове співфінансування із місцевого бюджету.

Станом на сьогодні в Україні загалом є понад 40 тисяч ОСББ і ЖБК

Інакше кажучи, якщо є ініціативні керівники ОСББ, які вміють дати раду в певних ситуаціях, то вони, відповідно, знаходять спосіб, як це зробити. Але в будь-якому випадку 2 чи навіть 10-15 реалізованих випадків – це мізерно в масштабах країни. І, швидше за все, коли влітку ця програма анонсувалася, очікування були значно вищі. Які у вас були очікування? Як ви гадали, скільки ОСББ чи ЖКГ зможуть цим скористатися?

Цю тему з пільговими кредитами, зокрема, наша організація, педалювала давно, розуміючи, що це треба робити. У нас саме 24 лютого мала бути нарада в Мінекономіки, і це питання було вже на порядку денному. Зараз війна все це актуалізувала. І ми побачили, що коли є відключення світла, наскільки важливо мати резервне джерело живлення. Але це не означає, що проблем не було, і будинки не потрібно було готувати. Якщо будинок був готовий, і в ньому були проведені якісь енергоефективні заходи, то йому б і зараз було легше скористатися тими програмами, які вже є.

Щодо того, на що ми очікували від цієї програми. Станом на сьогодні у нас є понад 40 тисяч ОСББ і ЖБК. ЖБК також можуть юридично взяти участь в цих програмах. Якщо хоча б 10% з них скористалися, а це 3000-4000, це було б добре. Але для того, щоб це було 3000-4000, потрібно було робити програму на 5 років. І вона мала б бути на всі види енергоефективного обладнання, а не обмежуватися тільки тим, що можна фізично зробити, коли у тебе вже зроблено низку базових речей. Тому так вийшло, що це стало доступним для досить невеликої кількості людей. Я очікувала, що ця програма запрацює нормально. Я очікувала побачити хоча б тисячу. І все для мене стало вкрай прикрим сюрпризом. Втім, побачимо, як буде далі. Є питання з технічною спроможністю, з фахівцями, які будуть встановлювати це обладнання. Довгий час їх взагалі було складно знайти.

"Зараз основна задача – підняти суспільний резонанс"

Чи можна ще цю програму подовжити, щоб  вона була забезпечена на 5 років, і пільгові умови поширювалися не лише на один рік. Є шанс якось вплинути на цю ситуацію?

Є шанс. Думаю, що в рамках бюджету бракує розрахунків, конкретних прикладів конкретних ОСББ. Однак, зараз вже призначений міністр інфраструктури, і він би мав це питання ініціювати. А також донести Міністерству економіки та Міністерству  фінансів, що в межах бюджету це не великі кошти для того, щоб забезпечити ці кредити не на один рік, а на 5. І щоб це було не тільки на сонячні електростанції. Зараз ухвалюватимуть державний бюджет, і це можна зробити. Або за рахунок прямого рядочку в державному бюджеті або попросити донорів. Зараз основна задача – підняти суспільний резонанс. А Міністерство інфраструктури має виступити з серйозними аргументами для того, щоб передбачити ці кошти в державному бюджеті.

ВІДПОВІДНІ МІНІСТЕРСТВА МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ТВЕРДЖЕНЬ КООРДИНАТОРКИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПРОГРАМ ГРОМАДЯНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ОПОРА ТЕТЯНИ БОЙКО В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО.